Пошук на сайті

Істина незаперечна. Злість може напасти на неї, невігластво може висміяти її, але врешті-решт, вона все ще є. Вінстон Черчилль У цій статті ми розглянемо ключові ідеї книги Клер Манн «Вістопія — біль бути веган_кою у невеганському світі» («Vystopia — the anguish of being vegan in a non-vegan world»). Психологиня та веганка відповідає на питання: як вістопія тригериться в повсякденному житті, як поліпшити психічне здоров’я веганів та веганок, як виявити симптоми вістопії та ефективно спілкуватися з невеган_ами. Уяви собі світ, який раніше здавався для тебе нормальним, а раптом виявляється жорстоким і страшним місцем. Ти почуваєшся шокован_ою та пригнічен_ою, побачивши приховані грані цієї реальності. Все, що ти вважа_ла правдою, виявилось обманом. У результаті наш світ стає темним місцем, де все прогнило жадібністю, зверхністю, насиллям та егоїзмом. Звучить жахливо, чи не так? З іншого боку, уяви собі світ, де планета, тварини та люди, всупереч їхнім відмінностям, живуть разом у мирі та злагоді. Це місце радості, свободи, доброти та співчуття. Прекрасний ідеальний світ, в якому б хотілось жити. Саме такий контраст може відчувати людина, дізнавшись правду про експлуатацію тварин. З початком вторгнення окупантів, українці переживають багато стресу та болю за загиблими. Для веган_ок картина світу ще більш безнадійна. Вони гостро переживають насилля як над людьми, так і над мільйонами тварин, які постраждали від війни, та продовжують страждати кожного дня на фермах та бійнях. Веган_и відчувають несправедливість та співчувають всім, і цей біль часом може перешкоджати нормальному життю. КНИГА КЛЕР МАНН Щоб допомогти нам всім краще зрозуміти прірву між темрявою та світлом, яку усвідомлюють веган_ки, Клер Манн, письменниця, психологиня та захисниця тварин, ввела новий термін під назвою «vystopia» (вістопія). Багато веган_ок почали звертатись до неї за психологічною підтримкою, і, бувши сама веганкою, вона могла значно краще зрозуміти їх. У своїй книзі Клер детально описує вплив веганства на психіку, з якими емоційними станами може зіткнутись веган_ка та дає поради як справитись з такими переживаннями. Книга допомагає веган_кам краще зрозуміти себе, відчути що вони не самі, та побороти депресивність у собі, яка заважає бути ефективними активіст_ками. А також вона буде корисна невеган_кам, щоб краще зрозуміти веган_ок-родич_ок, друзів та подруг, або веган_ок загалом. Багато років досліджуючи ментальні переживання веган_ок, Клер дійшла висновку, що переживання веган_ок є дійсно унікальними та заслуговують окремої назви. Тому вона придумала поняття «вістопія» (від анг. vegan dystopia — веганська антиутопія) на позначення комплексного явища, яке досвідчують веган_ки: Екзистенційна криза, яку переживають веган_ки, що виникає через усвідомлення, що люди повсюдно, наче в трансі, підтримують антиутопічну жорстокість до тварин у цьому світі. Усвідомлення жадібності, видової дискримінації та експлуатації тварин у сучасній антиутопії. ЯК З’ЯВИЛОСЬ ПОНЯТТЯ «ВІСТОПІЯ» «Коли майже десять років тому я дізналась про масові масштаби жорстокого поводження з тваринами, це було неймовірно сумно та боляче для мене, — розповідає Клер, — протягом останніх кількох років у своїй психологічній практиці я стикаюсь з багатьма веган_ками, які демонструють ідентичні симптоми дистресу та психічної травми. Я зрозуміла, що це ніколи не було належним чином ідентифіковано». Клер вважає, що її клієнт_ки справедливо травмовані систематичною жорстокістю до тварин і спостерігає нерозуміння та несправедливість до веган_ок у медичній практиці. «Психотерапевти направляють до мене людей зі словами: «Ця людина має розлад харчової поведінки, розлад саморегулювання або завдає собі шкоди, переглядаючи відеозаписи». А коли та людина приходить до мене, вона нерішуче починає говорити про те, що вона веган_ка. Уявіть, що відчувають мої пацієнти, коли дізнаються, що і я веганка? Я запевняю їх, що у них немає розладу; вони були на бійні та знають, що відбувається насправді. Звичайно, вони не хочуть це їсти!» — поділилась Клер. Клер вважає, що ярлик на позначення переживань дає потужний ефект. По-перше, вона хоче підтвердити та валідувати досвід веган_ки. Хоче, щоб веган_ки відчували: «О богине! Це саме те, що я відчуваю!» Термін «вістопія» вміщує та спрощує неймовірно складні та заплутані шари обману, підтасування, темряви та речей, подібних до трансу в Матриці, які веган_ки досвідчують в цій реальності. Іноді Клер каже людям: «Ви думаєте, що збираєтеся поговорити з кимось, хто прийняв червону таблетку, а вони прийняли цілу пляшку синіх». Клер доводить нам та намагається донести своєю книгою всьому світу, що ті емоції горя, суму та відчаю, які часом відчувають вегани_ки, не є певним патологічним розладом. Насправді це нормальна реакція будь-якої чуйної людини. Суспільство повинне відчувати себе так, коли дізнається всю правду про масштаби жорстокості до тварин у промисловому фермерстві. ЦІННОСТІ ТА ПЕРЕКОНАННЯ Більшість невеган_ок їдять курей або корів, але не папуг чи собак, і це лише тому, що вони мають систему переконань стосовно споживання тварин. Може здатись, що тільки вегетаріан_ки та веган_ки приносять свої цінності за обідній стіл. Як зазначає соціальний психолог доктор Мелані Джой, авторка книги «Чому ми любимо собак, їмо свиней і носимо шкіру корів», кожен «приносить свої переконання та цінності за обідній стіл» — не лише вегани. Переконання, які допомагають змиритись з тим, що ми споживаємо продукти насилля над тваринами: «це нормально, природно(natural) і необхідно», Мелані Джой називає їх «трьома Н-виправданнями». Мелані Джой вважає, що: «Якщо їсти тварин не є необхідністю, а так і є для багатьох людей у сучасному світі, тоді це вибір, а вибір завжди випливає з переконань». Ми розповідали раніше про систему переконань, яка нормалізує поїдання тварин і яку Мелані Джой назвала «карнізм». ІДЕОЛОГІЯ ЧИ СПІВЧУТТЯ? Часом люди можуть сприймати веганство як фанатичний спосіб життя, ідеологію, яку вегани намагаються нав’язати всім. Але, як каже авторка «The Joyful Vegan» Колін Патрік-Гудро (Colleen Patrick-Goudreau) «те, що ідею поділяють багато, ще не означає, що вона не є ідеологією або що її прихильники не є фанатиками. Єдина причина, чому ірраціональна прихильність невеганів до м’яса, молочних продуктів і яєць не вважається фанатичною, полягає в тому, що вона відображає статус-кво». Веганство сильно відрізняється від будь-якої ідеології. Те, що веган_ки намагаються відкрити людям очі на страждання та смерть тварин, є розвіюванням ілюзій та звільненням від панівної системи переконань, яка нормалізує насилля над тваринами. Як каже активіст із захисту прав тварин та автор книги «30 non-vegan excuses» Ед Вінтерс: «Веганство це не щось, що ми даємо людям, а те, що вони відкривають в собі. Адже переважна більшість людей не бажають тваринам страждань. Це скоріше виключення, що люди отримують задоволення від того що тварина страждає». Згідно зі статистикою переважна більшість хоче, щоб тварини жили щасливо і були вбиті «гуманно». Однак усвідомити оксюморон «гуманного вбивства» та суперечливість бажань їсти м'ясо і не завдавати страждань тваринам, більшості людей щось заважає. ПАРАДОКС М’ЯСА Як так вийшло, що ми справді не хочемо бачити страждання тварин, але, щороку розводимо 70 мільярдів з них лише для того, щоб убити? Як ми можемо відчувати одне, але діяти протилежно? Психологи, які вивчають це явище, назвали його «парадоксом м’яса», феноменом, за яким «люди піклуються про тварин і не хочуть, щоб їм завдавали шкоди, але дотримуються дієти, яка вимагає, щоб їх убивали». Відповідно до теорії когнітивного дисонансу, коли ми стикаємося з конфліктом, де наші дії не відповідають нашій етиці, ми схильні обирати один із двох шляхів: Ми змінюємо свою поведінку, щоб узгодити її з нашими переконаннями; Ми змінюємо свої переконання, щоб узгодити їх з нашою поведінкою. І частіше обирається саме другий варіант, як простіший ментально та практично. Дослідження виявили, що те, як ми сприймаємо тварин, тісно пов’язане з нашою здатністю їх їсти; наприклад, згідно з дослідниками психології споживання м’яса, «їсти тварин морально неприємно, коли тварини сприймаються як гідні моральної уваги. Чим більше моральної турботи ми відчуваємо до створіння, тим аморальнішим стає завдавати їй шкоду». Отже, щоб приспати когнітивний дисонанс, люди змінюють своє сприйняття тварин. Наприклад, відносячи певні види тварин до категорії «їжа». Так з'являються евфемізми й замість «м'яса дитини корови» говорять «телятина», що дозволяє не звертати увагу на те, що за ярликом — живе створіння, яке відчуває біль та емоції, хоче жити й не хоче страждати, що зменшує наше співчуття до створіння. СИМПТОМИ ВІСТОПІЇ Бути веган_кою у невеганському світі означає часто відчувати психічний біль. Адже біль веган_ки через відкриття правди посилюється тим, що цей біль не розуміють та не розділяють ті люди, яким веган_ки також намагаються відкрити очі. Клер Манн розповідає, що веган_ки, з якими вона спілкувалась, повідомляли про: розчарування; горе; безсилість; внутрішній дисонанс про доброту близьких людей; мізантропія; психологічний біль; депресія; ангедонія (нездатність насолоджуватись життям); тривога; гнів; нерозуміння та відсутність підтримки від оточення; самотність; провина, що вони раніше споживали ПТП (продукти тваринного походження); провина, що вони не роблять достатньо, щоб захистити тварин; відчай, що вони ніколи не побачать веганський світ. Іноді симптоми бували ще важчими — суїцидальні думки, вживання препаратів, заподіювання собі шкоди, ПТСР. Варто зазначити, що якщо ти впізнаєш у собі багато симптомів з цього списку, і відчуваєш, що допомогти сам_ій собі не дуже вдається, важливо звертатись до психотерапії, і, за потреби, до психіатрії. Шукати підтримки та допомоги — це нормально та мудро. Відмовитись від навмисного невігластва означає обрати тягар знання. Веган_ки ніколи не приймуть і не будуть нейтральними до того, що відбувається з тваринами за зачиненими дверима, але ми можемо знайти вихід із нашої тривоги, горя, ізоляції та відчаю. Це необхідно, якщо ми хочемо змінити становище тварин і зробити все, що в наших силах, для створення більш співчутливого світу для тварин, людей і навколишнього середовища. Щоб веган_кам вижити у невеганському світі, буде корисним створити відчуття стабільності, приналежності та зв’язку з однодумцями. Дуже важливо спілкуватись з людьми, які справді тебе розуміють, і шукати зцілення власного болю, щоб уникнути хронізації депресії. ЯК ПОКРАЩИТИ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВЕГАНУ ЧИ ВЕГАНЦІ? Тягар знання важкий, однак можна знайти сили в собі, щоб його витримати. Якщо знати де черпати ці сили та натхнення, стає значно легше. Ці поради від психологині Клер Манн та від активісток «Кожної Тварини» можуть стати тобі в пригоді: Шукай веганську спільноту. Коли ми бачимо, що ця спільнота є великою та росте, стає значно легше бути оптимістичним, що колись таки настане веганський світ. Наявність людей поряд, з якими ти можеш поділитися своїми почуттями та отримати поради, значною мірою допоможе справлятись з життєвими труднощами. Інвестуй у стосунки, знаючи, що люди також потребують твоєї підтримки; Вибирайся з песимізму. Песимізм деструктивний для психіки й тільки підживлює депресивність. Коли він стає звичкою, розуму важко дивитись на світ інакше, все сприймається вивченим способом через протоптаний нейронний шлях. Найкращий світогляд — це реалізм, коли ти бачиш все як є, і робиш кроки для покращення світу. Бачити світ у більш збалансованому світлі — це також звичка, яку можна цілеспрямовано розвинути; Піклуйся про себе. Щоб стати найкращою версією себе та потужним голосом тварин, потрібно бути здоров_ою та енергійн_ою. Фундаментом хорошого самопочуття є здорове збалансоване харчування і спорт або активний відпочинок. Це напряму впливає на настрій, продукуючи гормони щастя. Важливо бути другом чи подругою собі та підтримкою. Так ти станеш натхненням та прикладом для наслідування; Додавай позитиву у своє життя, шукаючи хороші новини також. Зараз веганство поширюється в усьому світі. У супермаркетах з’являються нові веганські продукти, у ресторанах — веганські опції. Продовжує виходити величезна кількість веганських документальних фільмів. З’являється все більше знаменитостей, які дотримуються веганства, й тих, хто виступає проти жорстокості. Ми справді є свідками зростання обізнаності про веганство та розвитку найбільшого у світі руху за соціальну справедливість у наш час; Пробачай себе. Ми легко співчуваємо тваринам, які страждають. А тепер направляй це співчуття ще й до людей та до себе, щоб воно було повним та включало всіх. Співчуваючи собі, ти зможеш уникнути пастки злості на себе, яка є також причиною невротичної депресії; Медитуй. Є безліч видів медитації, і немає чітких правил. Це може бути просто нічогонеробіння, що дозволяє психіці заспокоїтись і перестати тривожитись. Це може бути медитація вдячності, зосередження на диханні, глибоке роздумування над тим, що сталось останнім часом. Також є медитація спостерігання — коли ти, як мудрець на березі річки, помічаєш та відпускаєш свої думки та емоції. Клер Манн пропонує такий спосіб медитувати: візуалізуй та спробуй відчути, як це жити у позитивному та веганському світі, який ти хоті_ла б створити, так, ніби він є вже зараз. Дослідження показують, що те, на чому ти концентруєшся, те й створюєш; Пробачай людям. Якщо є ненависть, то вона шкодить лише тобі й нічого не змінює у світі. Варто пам’ятати, що всі ми несемо частину відповідальності за спільну проблему, частина належить також на системі, яка поколіннями вибудовувалась соціумом. І протидіяти цій системі не всім вдається легко. Пробачаючи та співчуваючи людям, ти зможеш встановити з ними позитивний зв’язок та надихнути їх розглянути веганство; Старайся бути приязн_ою. Щоб якомога більше людей прислухались до тебе та створювали гарне враження про веган_ок, нам потрібно бути привітними та добрими до людей. Коли ти уникаєш засудження інших, вони з більшою ймовірністю прислухаються, оскільки відчуватимуть, що ти піклуєшся про їхні інтереси також; Оберігай свій спокій. Уважно проаналізуй те, що викликає стрес у твоєму житті, і спробуй визначити чого можна уникнути, щоб отримати більше спокою. Уникай негативу та не перевантажуй свій графік. Скористайся силою казати «ні» та встанови здорові межі. Занурюйся в заспокійливі заняття, такі як йога або техніки релаксації, і регулярно повертайся до спокійного стану, особливо після інтенсивної роботи; Навчайся. Наявність у твоєму розпорядженні перевірених фактів додасть авторитетної ваги твоїм дискусіям з невеган_ками, які часто запитують про докази. З часом ти накопичиш знання та вдосконалиш свої навички спілкування, і будеш рад_а запитанням про веганство, та впевнен_а в собі, що зможеш обґрунтувати свою точку зору надійною та потужною інформацією. Все починається з нас, на індивідуальному рівні. Те, як ми поводимося, служить моделлю лідерства, подає приклад іншим і відображає наше бачення світу. Тому так важливо прагнути бути найкращою версією самих себе та прагнути самовдосконалення. Ми можемо допомогти собі, та можемо стати голосом тварин, їхніми адвокат_ками, і змінювати світ на краще для багатьох живих істот, але для цього потрібно піклуватись про свій ментальний та фізичний стан. Діліться зі своїми друзями, подругами та рідними нашим безплатним курсом «Веган-експрес» та книгою Клер Манн, практикуйте медитацію та відпочинок на природі, звертайтесь за підтримкою до терапії, якщо відчуваєте в цьому потребу, і не втрачайте віри, що майбутнє буде веганським!

Веганство та спорт — незвичайне поєднання, яке знаходить все більше прихильників кожен рік. Традиційно вони сприймаються як несумісні, але насправді веганський спосіб життя стає справжньою силою в світі спорту. Легкоатлети, силачі, бодібілдери, боксери, гонщики, тріатлоністи та багато інших видатних спортсмен_ок засвідчують, що веганство не заважає досягненню неймовірних результатів на тренуваннях та змаганнях. Але це поєднання не обмежується лише професіоналами. Для всіх, хто веде активний спосіб життя, веганство стає важливою складовою здорового харчування. Тому ми дослідимо висновки медичних асоціацій про харчування веганів спортсменів, розповімо про успіхи видатних веган_ок у світі спорту та надамо корисні поради для веганів та веганок, які хочуть поєднати свої етичні погляди з активними фізичними навантаженнями. РОСЛИННЕ ХАРЧУВАННЯ ТА СПОРТ — ДУМКА ЛІКАРІВ Існують стереотипи, що рослинний раціон не можна поєднувати з фізичними навантаженнями, адже харчування вегана спортсмена — «недостатньо поживне» для нормальної роботи організму. Слабкість, низька витривалість, нестача білка та заліза — це лише незначна частина «симптомів», які приписують невеган_ки веган_кам. Однак проблеми, які можуть виникати у спортсменів, пов’язані не з самим фактом вживання рослинних продуктів, а з незбалансованим раціоном (при будь-якому типі харчування) та нехтуванням порадами лікарів. Академія харчування та дієтології вважає, що «вегетаріанські, в тому числі веганські дієти, підходять для всіх етапів життєвого циклу, включаючи вагітність, лактацію, дитинство, підлітковий вік, літнє життя та підходять для спортсмен_ок». Також в одному з досліджень Академії харчування та дієтології, дієтологів Канади та Американського коледжу спортивної медицини йдеться про те, що «рослинні дієти покращують концентрацію ліпідів у плазмі, кров'яний тиск, масу тіла та контроль рівня глюкози в крові, і, як було показано, у рамках здорового способу життя, зменшують вплив атеросклерозу». У 2008 році зʼявилися висновки, що в невегетаріанців на 74% частіше розвивається діабет протягом 17 років, ніж у вегетаріанців. А в 2009 році дослідження за участю понад 60 000 чоловіків і жінок показало, що поширеність діабету серед осіб, які перебувають на веганській дієті, склала 2,9% порівняно з 7,6% серед невегетаріанців. Перехід на рослинне харчування може допомогти запобігти діабету та покращити його лікування, а також знизити ризик серцево-судинних захворювань та покращити загальний стан здоровʼя. Веганство — не перешкода для занять спортом, а здоровий вибір, який може поліпшити ваші фізичні результати. ПРОФЕСІЙНІ СПОРТСМЕН_КИ ВЕГАН_КИ Є спортсмени, які свідомо обирають рослинний раціон, виключаючи ПТП зі свого раціону. Вони щодня доводять, що веганське харчування може забезпечити всіма необхідними поживними речовинами для досягнення високих спортивних результатів. Ознайомимо тебе з деякими з них: Саманта Тейлор — британська тріатлоністка та тхеквондистка, яка успішно представляє свою країну у двох видах спорту. Вона перейшла на рослинну дієту у 2014 році та вже як веганка здобула свої перші міжнародні медалі. Льюїс Гамільтон — семикратний чемпіон Формули-1, який став веганом у 2017 році. Автогонщик активно підтримує веганські рухи та популяризує етичний спосіб життя. Ліззі Хокер — ультрамарафонка, яку називають «королевою гір». Вона п’ять разів перемагала на гірській ультрамарафонській гірці Ultra-Trail du Mont-Blanc, а також була чемпіонкою світу з бігу на дистанції 100 км у 2006 році. Вона також підкорила Еверест, Гімалаї та інші гірські вершини. Патрік Бабум'ян — німецький силач, який встановив кілька світових рекордів, які досі не можуть побити. Він став вегетаріанцем у 2008 році, а у 2011 перейшов на веганство. Спортсмен активно пропагує етичне споживання та доводить, що рослинне харчування може підтримувати високий рівень фізичної сили. Сахюрі Лаліме — бельгійська паверліфтерка, яка здобула успіх, присідаючи з вагами у 152,5 кг, при власній вазі всього 62,25 кг. Вона чотириразова чемпіонка Бельгії з паверліфтингу та веганка з 2015 року. До цього протягом 12 років дотримувалася вегетаріанської дієти. Список спортсмен_ок веган_ок насправді дуже великий, і неможливо навести всіх. Рекомендуємо переглянути окреме відео про них від засновниці ГО «Кожна Тварина» Тамари Х'юман. ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИННОГО РАЦІОНУ ДЛЯ СПОРТСМЕН_ОК ВЕГАН_ОК Рослинний раціон для спортсменів має свої особливості, оскільки потрібно забезпечити організм достатньою кількістю поживних речовин та енергії для підтримки високої фізичної активності. Тому обовʼязково продумай раціон вегана спортсмена до того, як почнеш активно займатися спортом. Добовий раціон веган_ки спортсмен_ки може виглядати так: сніданок — омлет із тофу з грибами та шпинатом з тостами; обід — суп із сочевицею та цільнозерновий хліб; вечеря — лазанья с соєвим фаршем або сочевицею; перекуси — протеїновий смузі на соєвому молоці з фруктами, горіхами та шпинатом або чіа-пудинг на рослинному молоці. Більше раціонів та рецептів ми зібрали в нашому веган-гіді. Особливу увагу слід приділити вітамінам, які необхідно споживати, білкам, жирам та вуглеводам. Наприклад, вітамін В-12 — єдиний мікроелемент, який не можна отримати з рослинного раціону. Він міститься в таких продуктах тваринного походження як: мʼясо, риба та молочні продукти. Тому вегани та веганки отримують його у вигляді добавок. Також обов’язково потрібно пропивати вітамін D, тому що хоч він і синтезується в організмі під впливом сонця, але в наших широтах та з офісною роботою його неможливо отримати природно і достатньо протягом року. У раціон спортсмена вегана варто включити такі продукти, як тофу, сейтан, сочевицю, сою, горох, квасолю, харчові дріжджі, кіноа, насіння та горіхи й інші білкові альтернативи, необхідні для підтримки м’язової маси та відновлення після тренувань. Денна норма вживання білка для веган_ки спортсмен_ки складає від 1 г до 1,7 г на 1 кг ваги тіла, в залежності від інтенсивності тренувань. Наприклад, у склянці відварених соєвих бобів вже є 29 г білка, а в твоїй ранковій порції соєвого молока — 7 г. Тому задовольнити потребу в білках насправді легко, якщо дотримуватися збалансованого рослинного харчування. Великий вибір білкових продуктів дозволяє тобі харчуватися різноманітно та поживно з будь-яких умов. За посиланням зібрана вичерпна інформація про білок в рослинному раціоні. Щоб забезпечити необхідними рослинними жирами, необхідно додати до раціону оливкову олію, авокадо та насіння. А омега-3 жирні кислоти зможеш отримати з лляного насіння, чіа, волоського горіха та водоростей, але деякі дієтоги рекомендують пропивати омега-3 DHA додатково. Детальну інформацію про вміст жирів у продуктах ти знайдеш за посиланням. Якщо ж тобі важко отримати достатню кількість калорій на перехідному етапі, то тут є корисна інформація. Крім того, для повноцінного раціону, спортсмен_кам веган_кам варто вживати достатню кількість вуглеводів, адже вони є важливим джерелом енергії. Злаки, овочі, фрукти, бобові культури та інші рослинні продукти містять комплексні вуглеводи, які поступово виділяють енергію і допомагають підтримувати стабільний рівень глюкози в крові. Вміст вуглеводів у рослинних продуктах ти знайдеш за посиланням. Зауважимо, що спортивна дієта для веганів вимагає збалансованого споживання білків, жирів і вуглеводів, як і будь-яка інша дієта, а рослинний раціон — містить всі необхідні поживні речовини для нормального функціонування організму. Тому обираючи веганство, ти одночасно піклуєшся про власне здоровʼя та тварин. Як поєднати веганство та спорт: особистий приклад Щоб апелювати не лише до медичних висновків та загальної інформації, ми поспілкувалися з людьми, які знають, як поєднувати спорт та веганство одночасно й не зраджувати своїм етичним переконанням. Олександр Дяч Режисер відеомонтажу, пів року був вегетаріанцем, веган 2 роки. Для мене спорт — частинка життя. Це не про змагання чи досягнення великих результатів — це про баланс фізичного та ментального здоров'я. У кращі періоди я тренуюся 5-6 разів на тиждень. Це тренажерний зал, крос — 10-25 км, вільні тренування або легкі заняття бойовими мистецтвами. Роблю це для себе, у задоволення. Найбільшу вагу, до речі, я підняв саме на рослинному харчуванні. Переходячи на веганство, я перечитав купу наукових досліджень, статей, книг і переглянув декілька документальних фільмів. Тому дуже раджу сайти Nutrition facts та Vegan health. Також є знайомий науковець Володимир, який з легкістю спростує будь-який «антивеганський» міф. Частинку розборів можна подивитися в його Telegram — рекомендую! Ще важливо читати саме закордонні джерела, наприклад, Plantbased news, а для поглибленого аналізу — Pubmed. Ну і звісно можна дивитися фільми тут (українською, до речі). До пошуку інформації я підійшов дуже відповідально, аби зрозуміти всі тонкощі, які насправді дуже прості. Труднощів із поєднанням етичних поглядів і фізичних навантажень особисто в мене не було, але найбільша проблема, яку я бачу навколо — антропоцентризм, який заважає відмовитися від звичок і спробувати отримувати ті ж самі нутрієнти з інших, смачних джерел. Відмінності рослинного раціону від «традиційного» дуже незначні й мені завжди прикро, що такі базові речі не можуть усвідомити значна кількість спортсменів. Замість молочних продуктів та яєць — у мене тофу та рослинне молоко. Замість плоті тварин — бобові, сейтан, соєве м'ясо, а замість сироваткового протеїну — соєвий. Всьому є альтернатива за енергетичною цінністю та нутрієнтами. А в наш час — можна вибрати й те, що до смаку. Коли я повноцінно живу з тренуваннями, то намагаюся їсти 4-5 разів на день, вживаючи від 2500 до 3500 ккал. На традиційному харчуванні схема аналогічна. Під час веганства я, як набирав вагу до 90 кг, так і сушився до 70 кг. Веганство не є відмазкою мати форму, яку ви бажаєте. Порада від Олександра Не бійся думки соціуму! Це в веганстві, особисто для мене, найважче. Дискусії дуже втомлюють, тому потрібно дотримуватися балансу. Щоб не нашкодити собі, для початку прорахуй денну норму калорій за однією з формул (Міффліна-Сан-Жеора, наприклад) і не забудь помножити на коефіцієнт активності. Це найбільш важливий фактор, від якого будуть залежати твої результати. Також почитай про норму білків для спортсменів та його джерела, бо рослинний білок абсолютно повноцінний нутрієнт. Ну і звісно, не забувай про вітаміни — В12, D3 та Омега-3 форма DHA. А головне — не бійся помилок і не прагни бути ідеальним. Це дуже важливо, я сам натикався неодноразово на ці граблі. У житті є різні періоди. Зараз я тимчасово не займаюсь. Можна поставити спорт на паузу, а потім повернутися. Але поставити на паузу смерть тварин, не бувши при цьому веганом, неможливо. Тому читай літературу, статті, дивися документальні фільми, аналізуй, порівнюй, критикуй, дискутуй, але — вегань 🌱 Катя Бєлкіна Майстриня спорту міжнародного класу з кікбоксингу WAKO, призерка чемпіонатів, веганка 10 років Коли я сама планую свій раціон і можу готувати звичайні для мене страви, ніяких проблем з харчуванням, тренуваннями й змаганнями немає. Складнощі виникають, коли, наприклад, я на змаганнях в іншій країні, де немає звичайних для мене продуктів або їх важко дістати. Не так давно була в Узбекистані, і в столиці була лише одна веганська доставка, але навіть про тофу там взагалі практично не чули. На зборах буває так, що харчування базується на якихось дивних нормах, які загалом не дуже підходять для спортсменів. Тому тут теж треба придумати та збалансувати свій раціон самостійно. Значна частина успіху спортсменів залежить від того, як вони відновлюються та харчуються. Тому для мене важливо, щоб кожен прийом їжі був збалансований всіма макронутрієнтами. З білків у мене зазвичай сейтан, тофу, бобові, з вуглеводів — каші, макарони або хлібці, а з жирів — авокадо, горіхи та різне насіння. Обовʼязково додаю овочі та зелень, періодично вживаю різні водорості. Без тваринних білків цілком реально накачати мʼязи й бути витривалою. Я навіть чула від спортсменів, які вживають м'ясо, що коли вони готуються до змагань і відмовляються від м'ясних продуктів — їм стає легше виконувати кардіо та тренування в цілому, бо організму не треба витрачати час на перетравлювання м'ясних продуктів. Порада від Каті На початку як веганства, так і спорту, мені не вистачало інформації про дієтологію, тому я пройшла курси, щоб краще розбиратися в цих питаннях. Раджу ознайомитися з основами дієтології, щоб розуміти, як функціонує організм, які мікро- та макронутрієнти існують, та де їх отримувати. В цілому варто слідкувати за новинами й дослідженнями, щоб було простіше збагачувати свій раціон. А тим спортсмен_кам, які, наприклад, планують перейти на рослинне харчування, я б рекомендувала почитати більше інформації про це. Тому що, в принципі, раціон звичайних спортсменів буде відрізнятися від рослинних опцій й треба зважати на баланс продуктів на тарілці. Варто дізнатись про це більше перед тим, як переходити на новий вид харчуванням. ПОРАДИ ВЕГАНАМ І ВЕГАНКАМ, ЯКІ ХОЧУТЬ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ Ретельно плануй харчування. Зверни увагу на різноманіття рослинних продуктів, щоб отримувати всі необхідні макро- і мікроелементи. Обовʼязково додай до свого раціону різні види овочів, фруктів, злаків, бобових культур, насіння та горіхів. Контролюй БЖВ (ред. білки, жири та вуглеводи). Нестача будь-якого компоненту може негативно вплинути на функціонування організму, особливо при фізичних навантаженнях. Проконсультуся з лікарем та здай всі необхідні аналізи перед початком тренувань. Прислухайся до самопочуття. Кожна людина має свої індивідуальні потреби, тому звертай увагу на відчуття, рівень фізичної активності та власні особливості. Розроби індивідуальний план харчування та не бійся змінити його за потреби. Важливо розуміти, що рослинна дієта для спортсменів може бути досить різноманітною та корисною для досягнення спортивних цілей. Ретельне планування харчування та увага до необхідних поживних речовин допоможуть тобі підтримувати оптимальну фізичну форму та почуватися енергійн_ою. Памʼятай, що етичний вибір не заважає твоїм досягненням у спорті. Збалансоване та ретельно підібране рослинне харчування робить тебе здоровіш_ою, а обізнаність у темі веганства — допомагає боротися зі стереотипами та застарілими поглядами. Дізнавайся більше про переваги й важливість веганського способу життя у безплатному курсі від ГО «Кожна Тварина» — «Веган-експрес».

1 червня більше, ніж у 100 країнах відзначають Всесвітній день молока. Цьогорічне святкування, як зазначають на офіційному сайті події, «буде сфокусоване на тому, як молочна індустрія зменшує свій вплив на навколишнє середовище і при цьому забезпечує людей поживними харчовими продуктами та засобами до існування». У цій статті розвінчуємо міфи про тваринне молоко та розповідаємо про багаті на кальцій рослинні альтернативи цьому продукту. ІСТОРІЯ СВЯТА: МІЖНАРОДНІ ФЕСТИВАЛІ ТА ПРОПАГАНДА МОЛОКА Всесвітній день молока запровадили у 2001 році за ініціативою Організації Об’єднаних Націй (далі — ООН), щоб «визнати важливе значення молока як харчового продукту та віддати належне молочному сектору». Датою обрали саме 1 червня, тому що до того у багатьох країнах вже була національна традиція святкування Дня молока саме в цей день. Щороку в усьому світі організовують фестивалі молока для прославлення користі молочних продуктів та підтримки тваринної індустрії. Вже у 2020 році до святкування долучилися понад 68 країн, і з кожним роком Всесвітній день молока стає дедалі популярнішим. Згідно зі звітом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, понад 6 мільярдів людей споживають молочні продукти. При цьому обсяги їх виробництва щороку зростають у країнах ЄС та США. Компанії-виробники молока та організатор_ки фестивалів переконують, що «справжнє» тваринне молоко є необхідним для людини продуктом, яке виробляють етично з турботою про тварин та екологію. Наприклад, нідерландська компанія Friesland Campina зняла рекламний ролик про історію молока, у якому воно представлене як «дещо чарівне», що корови дають, «коли люди добре доглядають за ними». Також молоко рекламують як ідеальне джерело кальцію, особливо для дітей та підлітків. ЧИ МОЖЕ МОЛОЧНА ІНДУСТРІЯ БУТИ ЕТИЧНОЮ? Виробники молочних продуктів запевняють, що тварини на їхніх фермах живуть щасливо та що про них піклуються. Однак насправді ця індустрія побудована на експлуатації корів та деяких інших видів ссавців (далі для спрощення — корів). Фермери зацікавлені в тому, щоб тварина давала безперервно давала багато молока. Для того, щоб у корів продовжувалася лактація, вони мають регулярно народжувати. Щороку їх штучно запліднюють, що вже є насильством над тваринами, а новонароджених дитинчат забирають у матерів. Нерідко телят чоловічої статі невдовзі після народження вбивають на м’ясо, адже вони не зможуть давати молоко. А корова, в якої забрали дитину, страждає, адже у неї дуже розвинений материнський інстинкт. Навіть якщо телят не вбивають, перші кілька місяців свого життя вони проводять у затісних клітках, де їх годують замінником молока, у якому часто не вистачає необхідних поживних речовин. Тим часом молоко корів, призначене для їхніх дитинчат, п’ють люди. Через постійний стрес корови починають буцатися в тісних загонах, тож щоб тварини не калічили одне одного та фермерів, їм обрізають роги без анестезії. Нерідко це призводить до відкритих ран та запалень. Також на багатьох фермах коровам обрізають хвости. Корови приносять значний прибуток виробництву тільки поки вони дають молоко. Через щорічні вагітності та майже безперервну лактацію, неприродні умови, тілесні ушкодження та постійний стрес організм тварин швидко травмується та знесилюється. У природних умовах корова може прожити 15-20 років, але середня тривалість життя тварин на молочних фермах складає 5-7 років. Коли корова починає давати менше молока або в неї повністю припиняється лактація, її вбивають для виробництва м’ясних продуктів. Тваринна індустрія не може бути етичною, зокрема молоко є продуктом насильства, адже сприйняття тварин або їхніх виділень (наприклад, молока) як продукту ставить тварин на сходинку нижче за людей. Звірі, як і люди, мають почуття, і щодня мільярди з них потерпають від людської жорстокості. Використання тварин для задоволення власних бажань не є виправданим у жодній формі, тому що в сучасному світі всі продукти тваринного походження мають етичні альтернативи. Ти можеш перейти на веганство, щоб наблизити майбутнє, де кожна тварина живе вільно від знущань та експлуатації. ТВАРИННЕ МОЛОКО: КОРИСТЬ ТА ШКОДА Здавна споживання молока корів та інших тварин асоціювалося зі здоров’ям та загальним добробутом людей. Недарма корову в багатьох країнах вважають годувальницею, а в Індії ця тварина є священною. У країнах з холодними зимами молоко корів, кіз, овець, коней та буйволиць було важливим джерелом поживних речовин, адже у прадавні часи не було можливості вирощувати та зберігати достатньо овочів, фруктів, коренеплодів, бобів та злаків, щоб прогодувати велику сім’ю незалежно від сезону та погодних умов. У народів північних країн розвинулася мутація, що допомагає перетравлювати молочний цукор — лактозу. Тим часом у більшості населення країн із теплим кліматом є непереносимість лактози: історично склалося так, що вони мали доступ до багатьох поживних речовин із рослин, що доступні навіть взимку. Згідно зі статтею на сайті Британської асоціації дієтологів, тваринне молоко та молочні продукти є джерелом близько третини норми кальцію в раціоні людини. Окрім цього, вони містять калій, йод, фосфор, вітамін В12 та рибофлавін. Проте, споживання тваринного молока у великій кількості може підвищити рівень холестерину в крові та збільшити ризик розвитку раку простати та раку ендометрію матки. Також молоко корів є найбільш алергенним у порівнянні з молоком інших тварин та рослинними альтернативами. Сучасні дослідження про користь та шкоду молока нерідко протирічать одне одному. Чимало наукових робіт про вплив молочних продуктів на здоров’я людей фінансують виробники молока, які лобіюють зручні для них висновки лікарів та інших науковців. Усі необхідні людині поживні речовини, що містяться у молоці інших видів тварин, можна отримати також з рослинної їжі або з веганських вітамінних добавок. Ти можеш спожити денну норму кальцію, якщо у твоєму раціоні будуть темна зелень (наприклад, шпинат), соєві продукти (тофу, едамаме, соєвий соус, темпе), броколі, апельсини, кунжут. Для того, щоб отримати достатньо йоду, радимо купувати йодовану сіль та споживати водорості, а щоб поповнити запаси калію в організмі — їж бобові, картоплю, банани, авокадо, томати та горіхи. А якщо тебе турбує вітамін В12, якого немає в рослинній їжі, радимо тобі почитати нашу статтю про цей мікроелемент для веган_ок. РОСЛИННІ АЛЬТЕРНАТИВИ МОЛОКА 22 серпня святкують Всесвітній день рослинного молока, який запровадили на знак протесту проти жорстокості та неекологічності молочної індустрії. Втім вже сьогодні ти можеш обрати серед десятків видів етичних альтернатив. Рослинне молоко роблять зі злаків, псевдозлаків, горіхів та деяких крохмалистих коренеплодів. Ось кілька популярних замінників молока для веганів: вівсяне, мигдалеве, соєве, гречане, кокосове, рисове. Ти можеш обрати нейтральне на смак вівсяне, соєве або рисове молоко для напоїв чи густе й насичене кокосове для приготування соусів та десертів. Також у рослинне молоко нерідко додають веганський протеїн та вітамін В12. Ось кілька українських виробників етичних альтернатив молока: «Їж Еко», «Vega Milk», «Green Smile». Продукти цих марок доступні у всіх великих супермаркетах країни, а також в Інтернет-магазинах з веганськими та екотоварами. Ти також можеш приготувати веганське молоко самостійно: для цього достатньо мати потужний блендер і купити твої улюблені горіхи, злаки або бобові. Ділимося простими та доступними рецептами рослинних напоїв у нашому матеріалі. Рослинні продукти, що нагадують продукти тваринного походження до смаку та текстурою, стають дедалі поширенішими та доступнішими. Якщо ти прагнеш краще розібратися у них та перейти на веганство заради тварин, реєструйся на безплатний онлайн-курс «Веган-експрес».

Скоро літо, температура на вулиці дедалі вища. Щоб легше було перенести цю спеку, пропонуємо тобі приготувати морозиво з нашої добірки. Команда «Кожної Тварини» підготувала 5 смачних рецептів. Ти дізнаєшся, як швидко та легко приготувати морозиво без молока та інших тваринних продуктів. Здивуй своїх близьких, друзів та подруг натуральним домашнім морозивом. БАНАНОВЕ МОРОЗИВО Інгредієнти: банани зрілі, нарізані й заморожені — 4 шт; горіхи, шматочки шоколаду або фрукти — опціонально. Інструкції: Поклади заморожені шматочки банана в блендер або кухонний комбайн. Збий їх до гладкості. Подавай одразу, як м'яке морозиво, або заморозь його для отримання більш щільної консистенції. Додай свої улюблені топінги перед подачею. КОКОСОВО-ПОЛУНИЧНЕ МОРОЗИВО Інгредієнти: жирне кокосове молоко — 1 банка; заморожена полуниця — 2 чашки; рослинний підсолоджувач (кленовий сироп, агавовий сироп або цукор кокоса) — 1/2 чашки; ванільний екстракт — 1 ч. л. Інструкції: У блендері змішай кокосове молоко, заморожену полуницю, підсолоджувач і ванільний екстракт. Збий все до гладкості. Переклади суміш у щільно закритий контейнер та заморозь. МОРОЗИВО З ШОКОЛАДОМ ТА АРАХІСОВИМ МАСЛОМ Інгредієнти: жирне кокосове молоко — 2 банки; какао-порошок — 1/2 чашки; рослинний підсолоджувач (кленовий сироп, агавовий сироп або цукор кокоса) — 1/2 чашки; арахісове масло — 1/4 чашки; ванільний екстракт — 1 ч. л. Інструкції: У каструлі на середньому вогні змішай кокосове молоко, какао-порошок, підсолоджувач, арахісове масло та ванільний екстракт, доки суміш не стане рівномірною та гладкою. Зніми з вогню і залиш суміш охолоджуватися. Перелий охолоджену суміш до зручного контейнера та заморозь. М'ЯТНЕ МОРОЗИВО З ШОКОЛАДНИМИ ЧИПСАМИ Інгредієнти: жирне кокосове молоко — 2 банки; рослинний підсолоджувач (кленовий сироп, агавовий сироп або цукор кокоса) — 1/2 чашки; м'ятний екстракт — 1 ч. л.; зелений харчовий барвник — опціонально; веганський шоколад або шоколадні чипси. Інструкції: У блендері з’єднай кокосове молоко, підсолоджувач, м'ятний екстракт і зелений барвник (якщо використовуєш). Збий до однорідного стану. Додай шматочки веган-шоколаду чи шоколадні чипси. Перелий суміш у щільно закритий контейнер і заморозь. МОРОЗИВО З МАТЧІ (ЗЕЛЕНОГО ЧАЮ) Інгредієнти: жирне кокосове молоко — 2 банки; підсолоджувач (кленовий сироп, агавовий сироп або цукор кокоса) — 1/2 чашки; порошок зеленого чаю матча — 2 ст. л.; ванільний екстракт — 1 ч. л. Інструкції: У блендері поєднай кокосове молоко, підсолоджувач, порошок зеленого чаю матча та ванільний екстракт. Перебий блендером до однорідної гладкої консистенції. Перелий отриману суміш у щільно закритий контейнер і заморозь. Більше цікавих рецептів на тебе чекає в нашому блозі у рубриці «Готуємо» та у веган-гіді в розділі з рослинними раціонами. Щоб дізнатись більше про веганство, права тварин та чому люди стають веган_ками, реєструйся на безплатний курс «Веган-експрес».

Багато веганів та веганок не поспішають у новій компанії розказувати про свій спосіб життя через страх бути неправильно зрозумілими або стати об’єктом для жартів. Навколо веганства існує багато міфів, а в інтернеті можна знайти безліч образливих мемів, що ускладнює ситуацію. Крім того, існують конфлікти між батьками, які дотримуються традиційної дієти, та їхніми неповнолітніми дітями-веган_ками. Все це призводить до упередження та утиску веганів і веганок, що відображається в терміні — вегафобія. У цій статті ми розглянемо причини цього явища і способи йому протидії. ЧИ ДІЙСНО ВЕГАФОБІЯ — ЦЕ ФОБІЯ Термін «вегафобія» утворено за аналогією до інших слів, що означають дискримінаційні прояви, такі як «гомофобія», «ксенофобія» та інші. Можна критикувати словоутворення терміну, так само як у випадку з «гомофобією». Вегафобія не є фобією у клінічному сенсі, бо вона не є ірраціональним неконтрольованим страхом, який може бути діагностований як патологія. Цей термін ближчий за змістом до «расизму» та «сексизму», тобто описує певний вид упередження, яке призводить до дискримінації. ЯК ДИСКРИМІНУЮТЬ ВЕГАНІВ І ВЕГАНОК Веган_ки можуть зазнавати дискримінації у різних аспектах життя, включаючи роботу, освіту, соціальне життя та здоров'я. Вегафобію можна вважати інституціональною дискримінацією, адже веган_ки зазнають систематичного утиску у своїх правах: з боку держави: неможливість дотримуватись рослинної дієти під час служби в армії, відсутність веганського меню у їдальнях державних навчальних та медичних закладів та на підприємствах; з боку суспільства: зневажливе ставлення до веганів з боку прихильників традиційної дієти, булінг в інтернеті та під час особистого спілкування, карикатурне та образливе зображення веганів у масовій культурі (фільми, стендапи тощо); з боку організацій: антивеганська реклама від м’ясних корпорацій, антивеганська пропаганда у великих медіа; з боку інших соціальних інститутів: заборона дітям бути веган_ками у невеганських родинах. Однією з проблем, які виникають у веган_ок є обмежений доступ до веганських товарів та послуг. У невеликих крамницях та супермаркетах маленьких міст досі складно знайти веганські харчові продукти (тофу, рослинні сири та йогурти тощо) та побутову хімію. Крім того, великою рідкістю є перукарні та хімчистки, які використовують етичну косметику та засоби для прання. Проблема полягає в тому, що веганські товари представлені у продажу пропорційно попиту, але популярність веганства зростає, що обумовлює збільшення попиту. Це знову ж таки призводить до постійного росту кількості веганських товарів та послуг на ринку. Таким чином популяризація веганства стимулює позитивні зрушення в економіці, а в майбутньому може спричинити такі самі зміни й на державному рівні. Проте вегафобію часто можуть підтримувати певні галузі промисловості, які працюють у сфері виробництва продуктів тваринного походження, що скептично ставляться до веганства як до загрози своєму бізнесу. Вони можуть намагатися лобіювати власні інтереси. Показовою є боротьба представників молочної індустрії проти слова «молоко» на етикетках рослинних напоїв, яка триває у світі вже не перше десятиліття. ТРАЙБАЛІЗМ ТА «МОРАЛЬНА ПЕРЕВАГА» Окремі випадки дискримінації веганів можна пояснити з погляду трайбалізму — суспільного явища, у межах якого члени однієї групи вважають, що представники іншої наперед помиляються. У випадку з вегафобією, трайбалізм також може виявлятися у відчутті «нашості» серед невеган_ок та відкиданням веган_ок як групи, яка належить до іншої культури або соціального стану. Це може призводити до ізоляції деяких веганів і веганок. Основною проблемою трайбалізму у вегафобії є те, що він сприяє формуванню негативних стереотипів та передумов для насильства проти веганів. Наприклад, уявлення про веганів як «екстремістів», «фанатиків», «невиправданих ідеалістів» може призвести до того, що їх не будуть сприймати як рівноправних учасників соціальних процесів. Також трайбалізм може призвести до зменшення мотивації невеган_ок до зміни своїх звичок, оскільки вони відчувають себе частиною більшості, а популяризацію веганства розглядають як загрозу для свого стилю життя. Боротьба за права тварин часто сприймається невеган_ками як демонстрація моральної переваги, що може бути ще однією причиною вегафобії. Проте важливо розуміти, що веган_ки не намагаються вибудувати нову моральну ієрархію, в якій підійматимуться над тими, хто вживає продукти тваринного походження. Веган_ки прагнуть лише поширення базової норми моральності (золоте правило етики: не убий та ін.) на тварин. БІОЕТИКА Норми етики постійно вдосконалюються, а експлуатація тварин у світі більше не є необхідною для людського виживання, підтримки здоров'я чи комфортного життя. Навпаки, сучасне індустріальне тваринництво створює проблеми для екології та є економічно недоцільним, а сучасний рівень споживання продуктів тваринного походження призводить до проблем зі здоров'ям. Про історію тваринництва та його наслідки ми детальніше розповідали у цьому матеріалі. Біоетика — це наука, що досліджує проблеми, пов'язані з моральними принципами та етичними нормами в біології та медицині, включаючи ті, які стосуються тварин. Основними принципами біоетики є повага до життя, доброчесність, нешкідливість, справедливість та гуманність. Веганство як етичний спосіб життя повністю відповідає цим принципам. Веган_ки відмовляються від використання будь-яких продуктів тваринного походження і пропагують повагу до всіх форм життя на планеті. Вегафобія, тобто необґрунтований страх або ворожість до веганів і веганок, є формою дискримінації та порушує принципи біоетики. ЯК ПРОТИДІЯТИ ВЕГАФОБІЇ Сучасні вегани та веганки зазнають нападів, так само як аболіціоніст_ки ХІХ ст., які боролися за скасування рабства. Важливо пам’ятати, що веган_ки стикаються лише з окремими випадками нерозуміння, хамства та незручністю під час вибору товарів та послуг, тоді як тварини зазнають видової дискримінації на рівні інституту (спесишизму). Одним з найбільш ефективних способів боротьби з вегафобією є згуртування веган_ок в колективи та громадські організації, що займаються захистом тварин. Аналогічно до того, як аболіціоністи у ХІХ ст. змогли залучити увагу суспільства до проблеми рабства та домогтися його скасування завдяки активному лобіюванню та формуванню опозиції. Сучасні веганські організації можуть скористатися цим досвідом та застосувати подібні методи для популяризації веганства. Подібним чином діє і веганська організація «Кожна Тварина». Якщо ти теж хочеш лобіювати інтереси веганства разом з нами — долучайся до «Кожної Тварини». Ще одним ефективним способом протидії вегафобії є просвітництво. Чим більше людей знають про веганство та його етичні та екологічні аспекти, тим менше вони схильні до ворожнечі стосовно цього способу життя. Тому важливо популяризувати інформацію про веганство через різні канали комунікації, такі як соціальні мережі, телебачення та рекламу. Якщо тобі цікаво дізнатися більше про основні принципи веганства та спосіб життя веган_ок, у нашому блозі є багато корисної інформації. Також ми пропонуємо пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», який допоможе тобі розвінчати міти та стереотипи щодо веганства. Окрім того, важливо звертатися до законодавців та вимагати захисту прав веган_ок від дискримінації. Яскравий приклад вдалої взаємодії з владою є зрушення у питанні введення веганських сухпайків в українській армії. Разом з тим вже зараз ти можеш допомогти веган_кам Сил оборони, підтримавши діяльність «Кожної Тварини», яка відправляє рослинні сухпайки військовим на фронт.

Один з популярних міфів про веганство полягає в тому, що вся рослинна їжа є прісною та несмачною. Але це далеко не так! За допомогою спецій веганські страви можуть набути нового виміру смаку та аромату. До прикладу, можна додати яєчний смак в страви без яєць, розкрити аромат томатного супу за допомогою трав або поєднати спеції у мікс, в якому запечені овочі «заграють» по-новому. У цій статті ми розглянемо, які спеції допоможуть тобі розкрити смак різних веганських страв, та поділимося деякими цікавими рецептами. ЯКІ СПЕЦІЇ НЕ ВЕГАНСЬКІ? Більшість спецій є веганськими, оскільки вони виготовляються з рослинних інгредієнтів: висушених рослин й овочів. Однак, деякі з них можуть містити продукти тваринного походження. Наприклад, сушені креветки, паста анчоусів, яка використовується у вустерському соусі, або стружка тунця боніто. Тому, якщо ти веган_ка, звертай увагу на етикетки продуктів і вибирай спеції, які не містять таких інгредієнтів. Але не хвилюйся, ти все ще можеш насолоджуватися багатим смаком і ароматом різних спецій, які точно є веганськими. 10 СПЕЦІЙ НА КУХНІ ВЕГАН_ОК Веганський раціон може бути дуже різноманітним, тому ми зосередилися на 10 спеціях, які є популярними серед веганів та веганок і можуть стати чудовим доповненням до багатьох твоїх страв. Ці спеції є універсальними й поєднуються між собою, тож не бійся експериментувати. Паприка Спеція з солодким пікантним присмаком часто викликає недовіру в веганів-початківців, які асоціюють її зі смаком мʼяса. Однак паприка виготовляється з висушеного перцю слабо пекучих сортів та є повністю етичною. Вона вдало доповнює супи, рагу, веганський чилі, тофу та темпе. А копчена паприка додасть «димного» смаку твоїм овочам. Куркума Куркуму часто використують в азійській кухні, адже вона надає стравам характерного золотавого кольору і пряного смаку. Спецію додають до карі, гірчиці, різноманітних супів, гарнірів, веганського сиру, тофушні та соусів. Куркума містить куркумін — природний антиоксидант, який допомагає знижувати запалення в організмі, покращує роботу мозку та підтримує здоров'я серця та печінки. Чорна сіль кала намак Кала намак — це природний замінник яєчного смаку, який додають до веганських страв для того, щоб надати їм характерні "яєчні" нотки. Чорна сіль має вулканічне походження, і її видобувають в Індії. Кола намак містить купрум, залізо, сульфати та має менше натрію, ніж звичайна кухонна сіль. Найчастіше її додають до супів, салатів, овочів або до страв з тофу. Кала намак продається у вигляді гранул та порошку. Сухі часник та цибуля Часник — важливий інгредієнт у багатьох кухнях світу, а особливо важливе місце він посідає італійській, мексиканській та азійській. Веган_ки використовують сухий часник як заміну свіжому, оскільки він менш насичений та більш зручний у використанні. Цю спецію можна додавати до соусів, маринадів, гарнірів тощо. Вона має сильний аромат та пряний смак, який урізноманітнить навіть звичні страви. Цибуля — також популярний інгредієнт завдяки своєму пікантному смаку та характерному аромату. Спеція довго зберігається, має більш насичений смак в порівнянні зі свіжою цибулею та зручна в використанні. Також підходить для додавання в соуси, заправки, супи та інші страви. Кмин (зіра) Кмин — це спеція, яка має насичений аромат та горіховий гоструватий смак, що додає стравам вишуканості та оригінальності. Вона популярна у кухнях Індії, Пакистану та країн Близького Сходу. Її додають у супи, рагу, соуси та маринади для овочів. Кмин вдало поєднується з іншими спеціями, особливо імбиром, часником, корицею або порошком чилі, та вважається універсальним інгредієнтом. Спробуй змішати зіру з тахіні, лимонним соком і водою, щоб створити вдалий соус для пасти. Перець Чилі ― це одна з найпопулярніших спецій серед веганів і веганок, які полюбляють гостру їжу. Вона додає пікантний смак та аромат до багатьох страв, і продається у формі свіжого перцю, порошку чи пластівців. Чилі використовують в багатьох національних кухнях, таких як мексиканська, індійська та тайська кухні. Однак, памʼятай, цей перець дуже гостра спеція, тому додавай її до страв поступово, особливо якщо не звик_ла до такого смаку. Крім чилі, гостроти твоїм стравам додасть каєнський перець. Він доповнить смак смажених овочів, супів чи навіть кави. Цю спецію можна поєднати з кмином, коріандром, травами та корицею. Коріандр Коріандр має легкий смак з цитрусовими відтінками та є одним з найбільш розповсюджених інгредієнтів у світовій кухні. Він ідеально поєднується з часником, імбиром та куркумою. Коріандр поширений у стравах індійської, тайської та мексиканської кухонь і чудово доповнює карі, хумус, фалафель, чилі, рагу і багато інших. Спецію використовують у різних формах: свіжих листках, зернах та порошку. Італійські трави Італійська кухня славиться своїми ароматними травами, серед яких особливо популярною є суміш базиліку, орегано, тим'яну та розмарину. Цей мікс додає стравам яскравого аромату та пряного смаку. Спеції чудово доповнюють супи, пасту, соуси, печені овочі та веганську піцу. Лавровий лист Лавровий лист часто недооцінюють й ігнорують через те, що його аромат з цитрусовими та деревинними нотками доволі тонкий та не дуже яскравий. Втім це помилка, і вегани й веганки часто використовують цю спецію для підсилення смаку бобових, супів, соусів, рагу та італійських страв. Лавровий лист є невіддільною частиною багатьох національних кухонь, таких як грецька, іспанська та французька. Кориця Кориця ― ароматна й солодка спеція, що поєднує в собі нотки мускатного горіха та гвоздики. Її додають до десертів, напоїв, каш, випічки тощо. Особливий смак можна отримати, якщо додати її до смаженого гарбуза чи солодкої картоплі. Корицю часто використовують у стравах азійської, африканської та середземноморської кухонь. Її можна придбати у формі порошку чи паличок. Це лише частина спецій, які можна додати до страв з рослинних продуктів, проте мати такий набір ― вже дуже круто. Не бійся експериментувати, куштувати нове та змінювати традиційні рецепти. Іноді невелика дрібка перцю чилі може назавжди змінити смак твого улюбленого салату чи супу. А якщо шукаєш готові та збалансовані рослинні раціони — переходь сюди. Команда ГО «Кожна Тварина» підготувала для тебе 11 веганських раціонів, які урізноманітнять твоє харчування. Також ми зробили добірку рецептів веганських страв, в яких використовуються деякі спеції з нашого списку. Готуй із задоволенням та насолоджуйся! РЕЦЕПТИ Паприкова картопля з тофу та розмарином Інгредієнти: Картопля — 4 шт. Тофу — 0,5 брикету Оливкова олія — 2 ст. л. Паприка — 1 ст. л. Розмарин свіжий нарізаний — 1 ст. л. Сіль та перець до смаку Інструкції: Розігрій духову піч до 200 °C. Помий та наріж картоплю та тофу на середні кубики. У мисці змішай картоплю, тофу, оливкову олію, паприку, розмарин, сіль та перець. Перемішай, щоб картопля й тофу були покриті олією та спеціями. Розподіли масу на пергаменті, зберігши відстань між шматочками для кращої обсмаженості. Запікай картоплю з тофу у попередньо розігрітій духовці протягом 20-25 хвилин, чи до тих пір, поки картопля не стане золотавою та хрусткою. Кокосове карі з куркумою Інгредієнти: Рослинна олія — 1 ст. л. Цибуля нарізана — 1 шт. (середня) Куркума — 2 ч. л. Карі порошок — 2 ч. л. Коріандр — 1/2 ч. л. Кмин — 1/2 ч. л. Часник нарізаний — 1 ч. л. Імбирний корінь нарізаний — 1 ч. л. Морква нарізана на кубики — 1 шт. Чорна квасоля відварена — 1 чашка Червона квасоля відварена — 1 чашка Кокосове молоко — 1/2 чашки Лимонний сік — 1 ч. л. Сіль та перець до смаку Інструкції: Розігрій олію в каструлі на середньому вогні. Додай цибулю та смаж до золотавого кольору. Додай куркуму, карі порошок, коріандр, кмин, часник та імбир. Смаж 1-2 хвилини, доки суміш не почне виділяти ароматний запах. Додай моркву та квасолю, перемішай, щоб овочі покрилися спеціями. Додай 1/4 чашки води та вари на середньому вогні, доки морква не стане м'якою (~ 10 хвилин). Додай кокосове молоко, лимонний сік, сіль та перець на свій смак. Готуй ще 5 хвилин, доки соус не стане густим. Подавай карі з відвареним рисом або нааном (індійським пшеничним коржиком). Тофу-«яєчна» намазка Інгредієнти: Тофу — 1 брикет (280-300 г) Майонезний соус або веганський майонез — 2 ст. л. Діжонська гірчиця — 1 ст. л. Лимонний сік — 1 ст. л. Куркума — 1/4 ч. л. Сіль — 1/4 ч. л. Сіль Кала намак — 1/4 ч. л. Свіжий розмелений чорний перець собі до смаку Інструкції: Окремо змішай куркуму, сіль та сіль кала намак у мисці. Натри брикет тофу на тертушці зі ступкою, поки він не подрібниться. Додай до натертого тофу майонез, гірчицю, лимонний сік, розмелений чорний перець та змішай. Додай змішану куркуму, сіль та сіль кала намак та добре перемішай. Спробуй на смак та додавай сіль або чорний перець за потреби. Ця намазка може бути смачною на хлібі, в якості додатка до салату або на галетах. Грецький салат з базиліком та орегано Інгредієнти: Великі помідори — 2 шт., нарізані кубиками Огірок — 1 шт., нарізаний кубиками Червона цибуля — 1 шт., нарізана тонкими півкільцями Базилік — 1/2 ч. л. Орегано — 1/2 ч. л. Лавровий лист — 1 шт. Коріандр — 1/2 ч. л. Сіль — 1/4 ч. л. Оливкова олія — 2 ст. л. Оцет — 1 ст. л. Сік лимона — 1 ст. л. Цукор — 1/2 ч. л. Інструкції: У великій мисці змішай помідори, огірки та цибулю. Додай базилік, орегано, лавровий лист та коріандр. Посоли собі до смаку. В іншій мисці змішай оливкову олію, оцет, сік лимона та цукор. Полий отриманою заправкою салат та перемішай. Якщо хочеш дізнатися більше про веганський спосіб життя та його переваги ― реєструйся на 7-денний безплатний курс «Веган-експрес»! Там ти можеш знайти багато цікавої та корисної інформації про веганство.

Під час великодніх свят купівля курячих яєць стає популярним явищем. Проте люди часто не замислюються про умови утримання птахів та їхній добробут. З цієї причини, з'явилися напрямки птахівництва, такі як Cage-free (без кліток) та Free-range (вільний вигул), щоб виправдати неетичність їхнього виробництва. Також існує індійський принцип життя, більш відомий як «ахімса» (ненасилля). У цій статті ми розглянемо, наскільки гуманними є ці напрямки птахівництва та принципи життя, і як вони стосуються веганства. Також ми запрошуємо тебе пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», де ти дізнаєшся більше про експлуатацію тварин й про те, як веганство може стати твоїм стилем життя. CAGE-FREE ТА FREE-RANGE — ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПІД ПРИКРИТТЯМ У сучасному світі все більше людей стають свідомими споживачами та намагаються обирати продукти, які не завдають шкоди тваринам та довкіллю. Це стосується не тільки харчування, а й утримання тварин на фермах. Cage-free та Free-range — це два різних способи утримання птахів на фермах, які стають все популярнішими серед виробників харчових продуктів. Однак ці практики ще не дуже поширені в Україні. Торгові марки «Ясенсвіт», «Світ Біо» і «Лавка традицій» вже давно продають «гуманні» курячі яйця, а «Cage-free Альянс Українського Бізнесу» визнає птахівництво найбільшою галуззю фермерства. Хоча Альянс висуває девіз «етичного та свідомого бізнесу», він не може виключити факту експлуатації тварин. Зоозахисна ГО «Відкриті Клітки» допускає, що утримання курей вільними або за принципами ахімси (про яку піде мова далі) є більш етичним в порівнянні з клітковим утриманням. Однак, члени організації вважають, що найкращим рішенням є повна відмова від споживання яєць. Ця позиція може спричинити плутанину серед людей, оскільки вони можуть обрати менш етичний варіант, якщо це буде їм зручніше. Cage-free Cage-free — це метод утримання птахів, при якому вони не утримуються в клітках, але можуть вільно рухатися в приміщенні. Такі ферми часто мають відкриті пологові будки або ніжки, на яких птахи можуть сидіти. У порівнянні з клітковим утриманням, ці методи можуть забезпечити кращі умови для птахів, але все ж таки зберігають факт експлуатації тварин. Річ у тому, що на типовому виробництві над птахами чинять тортури: майбутніх півників спочатку живцем кидають на смерть у газові камери чи до м’ясорубки, а майбутнім курочкам підрізають крила і частково видаляють дзьоби (обпікання розпеченим залізом, щоб курка не клювала сусідок і не їла яйця). Потім їх по десятеро відправляють у клітки висотою 40 см батарейного типу (ставлять одна на одну). У таких умовах птах обмежений у рухах і не може ворухнутись, не вдарившись об клітку чи іншого птаха. Це пригнічує не лише їхнє фізичне здоров’я, але й психологічний стан. Внаслідок цього кури клюють інших сусідок, а через отримані ушкодження й інфекції, задуху і бруд вони гинуть. Померлих помічають не одразу, тож птахи часто ходять просто по мертвих тілах інших. Для покращення несучості в курей теж використовують певні маніпуляції — штучне освітлення, голодування та згадані раніше втручання. Коли курка стане непридатною для несення яєць, на неї чекає смерть. Тож даний спосіб фермерства навряд чи можна назвати «гуманним». У результаті такого «життєвого циклу», з максимального віку в 10 років, курка живе лише один чи два. За даними«Cage-free Альянсу Українського Бізнесу» 2019 року, понад 95% курей утримують саме батарейним способом. Free-range У випадку застосування технології Free-range, курки також утримуються в приміщеннях, але мають доступ до вигулу на свіжому повітрі. Їхнє життя має такий же цикл, як у випадку з Cage-free, за винятком того, що їх випасають на траві на обмеженій території. Стандарти Free-range можуть відрізнятися в залежності від країни та регіону. У деяких випадках птахам дозволяється вільно гуляти на вулиці протягом дня, а в інших — тільки на деякий час. Крім того, існує також концепція збірного утримання, коли птахи можуть знаходитися в гуртожитках зі спільним вихідним доступом до простору для вигулу. Однак відкрите утримання також може мати ризик виникнення захворювань, якщо птахи мають контакт з дикими птахами або іншими тваринами, які можуть передавати інфекції. Крім того, цей метод вимагає більшої території та інфраструктури, що може збільшувати вартість «продукції». Важливо зазначити, що усі світові торговельні марки, що дотримуються принципів Cage-free чи Free-range все одно вбивають півників (ред. бо ті не несуть яєць), а в майбутньому і самих курей, коли зменшується їхня «несучість». Крім того, курки, які використовуються для виробництва яєць, можуть страждати від хвороб, втрати пір'я, синців та екзопаразитів. Більше про принципи Cage-free та Free-range читай за посиланням. Подібна жорстокість відбувається і на молочних та м’ясних фермах, де в кінцевому результаті тварин вбивають заради задоволення потреб людини. Корови живуть, прив’язані до стійл, що складають 3 м². Свиней утримують так само в тісноті та бруді, що призводить до канібалізму серед особин. У додаток до цього, тварини на фермах стали жертвами повномасштабної війни, багато з яких постраждало через недбалість власників, які не вивезли своїх тварин із небезпечної зони (обережно, чутливий контент). Наша громадська організація «Кожна Тварина» звернулась до Мінагрополітики України, Держстату та «Асоціації виробників молока», щоб дізнатися більше про стан тварин на фермах. Нам повідомили, що в результаті війни було зруйновано 65 ферм, і щонайменше 3,3 млн фермерських тварин загинуло. АХІМСА — СМЕРТЬ ЯК БЛАГІСТЬ? Ахімса — концепція філософії ненасильства, яка походить з індійських вірувань та передбачає гармонійні відносини з природою та оточенням. Прибічники ахімси, як і веган_ки, відмовляються від полювання, риболовлі, вживання м’яса та риби, носіння шкіри та хутра, а також відвідування розваг із тваринами. Однак, на відміну від веганства, ахімса не ставить собі за мету відстоювати права тварин на широкий загал. Однак, існують певні спірні аспекти в імплементації філософії ахімси. До виведення концепції ахімси в індуїстських віруваннях ведичні жертвоприношення вважались такими, що приносять користь як тваринам, так і людям, які приносили їх у жертву. І хоча ахімса є переосмисленням колишніх вірувань, знайти щось конкретне про те, як харчуватись і ставитись до тварин в рамках цієї філософії, доволі складно. Більше про сумнівність ахімси дізнаємось зі статті «Гуманний міф про Ахімсу». Таким чином прибічники ахімси використовують у великих кількостях коров’яче молоко, топлене масло та йогурт в храмових церемоніях. А через заборону забивати цих тварин, фермери змушені відпускати «відпрацьованих» корів на волю. Потім ці тварини блукають по жвавих вулицях і полях, де зазнають жорстокого поводження. Обурливою є стаття Джонні Кордова (релігійного вегетаріанця, який зараз на м’ясоцентричній дієті, як він сам про себе пише). У своєму матеріалі автор стверджує, що полювання на тварин, розведення їх на фермах для людського блага є «неагресивною дією». На його думку, позбавити життя істоту, яку шануєш як священну — це «акт моральної мужності». Нещодавно у мережі з’явилась кінострічка «Земля Ахімси», одним із виконавчих продюсерів якої є Джером Флінн, відомий за стрічкою «Гра престолів». У фільмі «Земля Ахімси» Доллі В’яс, прибічниця ахімси та веганка з Техасу, звертає увагу на суперечливість та подвійні стандарти в індійській культурі. Творці фільму спілкуються з лікар_ками, які займаються рослинництвом, спортсмен_ками, захисни_цями прав тварин і підприєм_ицями, щоб підкреслити важливість вибору веганського способу життя й те, як легко це можна зробити. Наприклад, корова в індійських віруваннях є священною твариною, але все ж її експлуатують. Доллі В'яс заявляє, що перегляд фільму змусить глядач_ок відчути мотивацію та силу змінити світ, починаючи з їжі, яку вони споживають, і закінчуючи ставленням до інших. Можливо, саме це і є справжнім виявом ахімси. Сподіваємось, зовсім скоро цю документальну стрічку можна буде подивитись не лише англійською, але й українською. Не обов’язково гнатися за самим словом ахімса, щоб займатись йогою, нести заряд індійської культури та бути при цьому веган_кою. Можливо, саме це і є справжнім виявом ахімси. Отож новомодні віяння, які пропагують Cage-free, Free-range та ахімсу, можуть бути лише замилюванням очей та наживанням на тих, хто шкодує тварин, але не бажає відмовлятись від їхньої експлуатації. Адже неважливо яким саме способом будуть утримуватися тварини, якщо в результаті всі з них помруть заради задоволення людської потреби в їжі. ЧОМУ ВЕГАНСТВО — ЄДИНИЙ ГУМАННИЙ ВИБІР Якщо забути про упередження та об’єктивно оцінити ситуацію, стане очевидним, що захищати тварин і не бути веганом чи веганкою, на жаль, є спесишизмом. Поки активіст_ки виборюють гуманне поводження з тваринами, «відкриті клітки» та «вільний вигул», кінцевий результат буде той самий — страждання істот, які самі не можуть вирватись з-під гніту експлуатації. Вбивство тварин не може бути гуманним, бо це завжди забирання життя. Не можна відстоювати права одних тварин і водночас їсти інших, адже це лицемірство. Єдиний ефективний спосіб створити гуманне ставлення до тварин — це повна відмова від їхньої експлуатації. Веганство спрямоване на досягнення цієї мети та, наскільки це можливо, мінімізацію експлуатації тварин. Веганський спосіб життя повністю виключає споживання яєць, молока, м’яса, риби та використання одягу чи взуття зі шкірних покривів тварин, а також засобів, що тестувались на тваринах. Якщо ти хочеш дізнатися більше про принципи веганства та стиль життя веганів, то можеш знайти корисну інформацію в інших матеріалах нашого блогу. Також, не забудь зареєструватися на наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», який допоможе тобі легше почати свій шлях до веганства.

10 тисяч років тому відбулася «сільськогосподарська революція», яка забезпечила можливість заснування великих людських суспільств та інтенсивного сільського господарства. Однак, у зв'язку з нашим перебуванням в ері антропоцену, коли людина має значний вплив на земну екосистему, все більше стає актуальним питання про вплив тваринництва на планету та людей. Згідно з Ювалем Ноа Харарі, автором книги «Sapiens: Коротка історія людства», одомашнення тварин може бути найважливішим технологічним кроком в історії людства, що дозволило створити «великі людські суспільства, засновані на інтенсивному сільському господарстві та складній політичній організації». Однак, він також підкреслює, що тваринництво може мати темну сторону та виявитися найбільшою помилкою в історії людства. Чому? Розбиратимемося у сьогоднішньому матеріалі. ЦІНА ШВИДКО ЗАСВОЮВАНОГО БІЛКА Оскільки перехід від добування їжі до її виробництва відбувся відносно недавно в нашій еволюційній історії, є ознаки, що наша біологія ще не наздогнала цей процес. Починаючи приблизно з 12 000 р. до н.е. в кількох частинах світу люди почали переходити на харчування, засноване на одомашнених рослинах і тваринах. Це передбачало маніпуляції з природним ландшафтом для полегшення інтенсивного виробництва харчових продуктів, включаючи вирубку лісів, будівництво колодязів та зрошувальних каналів. Зміни природних ландшафтів змінювали й флору з фауною місцевості, наражаючи людей на небезпеку зараження. Хвороби швидше поширювались через збільшення щільності населення, частішими стали хвороби через паразитів, що живуть у воді. Великі поселення помножили й без того складну проблему утилізації відходів життєдіяльності людини та забезпечення незабрудненою водою. Домашні тварини, включаючи велику рогату худобу, овець, кіз, свиней, курей і коней, стали резервуарами зоонозних хвороб. А життя в тісному контакті із ними призвело до зараження патогенами й появи нових для людини хвороб, які стали на багато тисячоліть основними вбивцями людства — грипу, туберкульозу, малярії, чуми, сифілісу та віспи. Проте не варто думати, що це стосується лише давніх віків, темних часів середньовіччя і перших кроків індустріалізації, коли медицина ще не вміла боротись з поширенням цих хвороб. Епідемія ВІЛ\СНІД, що нажахала людство у другій половині 20 сторіччя також з’явилась через поїдання м’яса шимпанзе, які були носіями вірусу імунодефіциту мавп (SIV). Та як тільки ВІЛ\СНІД було більш-менш приборкано, з’явилась нова пандемія — Covid-2019. Однією з версій появи у людини цього захворювання було споживання м’яса летючих мишей у Китаї. Проте нещодавно міжнародна група експертів з вірусів заявила, що вони знайшли генетичні дані на ринку в Ухані, які пов’язують коронавірус із єнотоподібними собаками, які там продаються. Це може бути доказом того, що найстрашніша пандемія за століття могла бути викликана інфікованою твариною, якими незаконно торгували на цьому ринку. Які ще нас очікують пандемії, викликані зоонозними патогенами — велике питання і, на жаль, поки що питання часу. ПИТНА ВОДА СТАЄ ЦІННІШОЮ ЗА НАФТУ ООН прогнозує, що вже до 2050 року приблизно 5 млрд населення планети стикнеться з нестачею води. Такий невтішний прогноз зробили через все більше розгортання кліматичних змін і не раціональне використання водних ресурсів та їх забруднення. У період між 2001 і 2018 роками UN-Water повідомляла, що 74% усіх стихійних лих пов’язані з водою (повені та посухи). І поки що спостерігається лише загострення ситуації. Одна з галузей, куди «утікає» вода — тваринництво. Виробництво м'яса потребує значно більшої кількості води, ніж виробництво овочів. IME (Інститут інженерів-механіків) Великої Британії стверджує, що для виробництва 1 кг м’яса потрібно від 5 000 до 20 000 літрів води, тоді як для виробництва 1 кг пшениці — від 500 до 4 000 літрів. По-перше, потрібна велика територія для того, щоб вирощувати зернові культури та траву, якими харчуються сільськогосподарські тварини. Для утримання тварин звісно також потрібна територія. Крім того, тварин необхідно поїти та мити, тож вода продовжує «утікати». По-друге, безпосереднє виробництво м’яса, яке поїде до супермаркетів, також потребує багато водного ресурсу, який споживається і забруднюється. Чим більше людей стає на планеті, тим бруднішим і сумнішим бачиться наше майбутнє. Адже якщо не передивитись свої погляди на споживання і харчування, є вірогідність, що в недалекому майбутньому доведеться передивлятися свої погляди на любов до питної води. ТВАРИНИ ТЕЖ ПУКАЮТЬ: ВПЛИВ НА КЛІМАТ Тваринництво є основним джерелом викидів парникових газів, і його внесок у зміну клімату зростатиме зі збільшенням світового попиту на продукти тваринного походження. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН резюмує, що сільське господарство і тваринництво другий за масштабами постачальник парникових газів в атмосферу — 18%. Це більше, ніж весь транспортний сектор Землі. Проте такі суттєві жертви заради їжі не окупаються, адже за даними дослідника сфери сільського господарства та навколишнього середовища з Оксфордського університету, Джозефа Пура тваринництво забезпечує лише 18% необхідних людині калорій та 37% протеїну. А от для досягнення цього необхідно використати близько 83% всієї аграрної ділянки. Тож, прямо кажучи, людство може зваритись живцем у найближчому майбутньому лише за 18% добової норми їжі. В той час, як відмова від промислового тваринництва може звільнити територію розміром із Китай, США, Австралії та країн ЄС разом узятих. Та поки розробляються стратегії сталого використання ресурсів, які пропонує наша планета, від кожно_ї залежить, який слід ми залишаємо по собі. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, показують позитивний вплив рослинного харчування на клімат. Перехід на вегетаріанську або веганську дієту може суттєво зменшити викиди парникових газів. Було виявлено, що середні викиди парникових газів на одну людину на рік становлять: для м'ясоїдів — 7,19 тонни вуглецю; для пескетаріанців — 3,91 тонни вуглецю; для вегетаріанців — 2,89 тонни вуглецю; для веганів — 1,49 тонни вуглецю. Отже, звіт демонструє, що люди, які харчуються рослинною їжею, допомагають зменшити кількість парникових викидів, зменшуючи таким чином свій вплив на зміну клімату. СУМНІВНА ПЕРЕВАГА ВЕЛИКОЇ СІЛЬГОСП РЕВОЛЮЦІЇ Велика перевага виникнення сільського господарства і тваринництва над полюванням і збиральництвом полягає в тому, що воно дає змогу виробляти надлишки їжі. Але сільське господарство непостійне. Коли погода несприятлива або рослини та тварини хворіють, мисливці-збирачі переходять на інше місце із доступним джерелом їжі. Цього неможливо зробити в сільськогосподарських товариствах, які покладаються на невеликий вибір харчових продуктів, вирощуваних у великих масштабах. Тому збережені надлишки їжі, необхідні для виживання сільськогосподарських суспільств, бажано контролювати. Фактично, нещодавні дослідження показують, що стародавні суспільства, які мали більший надлишок їжі, як правило, мали вищі показники нерівності. Робочі ролі також змінились і стали менш гендерно нейтральними. Як правило, чоловіки виконували більшу частину польової роботи, тоді як жінки мали виховувати дітей і займатись домашнім господарством. Не виробляючи їжу (а отже й не контролюючи її), жінки стали громадянами другого сорту. А ще більше поглибило розрив у нерівності гендерних ролей частота народження дітей. Якщо мисливці-збирачі народжували дитину в середньому кожні 4 роки, то більш ситі осілі фермери в середньому раз на два роки. Оскільки хтось повинен був контролювати надлишки їжі, виникла необхідність розділити суспільство на ролі, які підтримували цю ієрархію. Були придумані ролі адміністратора, слуги, священника та воїна. Солдат був особливо важливий, оскільки сільське господарство було нежиттєздатним порівняно з полюванням і збиральництвом. Його мінливість, за іронією спонукала до більшої міграції в сусідні землі в пошуках ресурсів та воєн за ці ресурси з сусідніми групами. Захоплення рабів також було важливим, оскільки землеробство та тваринництво було важкою працею, і потребувало більше людського ресурсу. Хоча якість життя сучасної людини помітно покращилася, рівень нерівності в суспільстві — ні. Багато людей на Землі все ще живуть у неймовірно суворих умовах, попри безпрецедентний рівень багатства в розвинених країнах. Хоча б взяти різницю між середньою тривалістю життя в Японії та Сьєрра-Леоне: 83 роки проти 50. Це розрив у 40%! Та ця нерівність стосується не лише людей, а й тваринного світу. Хочеш дізнатись про видову дискримінацію і як вона вплинула на стосунки між людиною та твариною, читай у нашому блозі. ЩО БУДЕ ДАЛІ? Дослідивши різні аспекти впливу сільського господарства, видно, що негативний вплив поширюється не тільки на здоров'я людини чи екологію, а навіть на соціальну і гендерну нерівність. Починаючи одомашнювати тварин понад 10 тисяч років тому, людство не було готове до такого швидкого розвитку подій та появи проблем, які й досі потребують адекватного вирішення: пандемії, війни, екологічна криза, нестача води й соціальна нерівність. Єдиний раціональний шлях подолання екологічної проблеми та величезного соціального розриву зараз — зменшення попиту на тваринні продукти. Ще більше цікавої та корисної інформації про життя без експлуатації дізнавайся, пройшовши короткий онлайн-курс «Веган-експрес».

Зовсім скоро в Україні та світі відзначатимуть велике релігійне свято — Великдень. І хоча це свято традиційно пов’язане з м’ясними та молочними стравами, веганки та вегани також можуть знайти для себе багато варіантів на святковому столі. Для тих, хто шукає ідеальний веганський рецепт Великодньої паски, команда «Кожної Тварини» підготувала кілька цікавих варіантів. Вони продемонструють, що навіть без продуктів тваринного походження можна продовжувати слідувати релігійним та сімейним традиціям. Наші друзі фуд-блогери «Інді Сінді» зібрали дуже крутий плей-лист з різними рецептами пасок, серед яких є як класичні, так і експериментальні варіанти. «СИРНА» ТОФУ ПАСКА Тофу — ~ 500 г Кокосове молоко — 150 г Лимонний сік — 3 ст. л. Цедра одного лимона Цукор — 3-4 ст. л. або собі до смаку Ванільний цукор — 0,5 пакетика Кокосова олія (або маргарин) — 3 ст. л. Родзинки та журавлина (або будь-які інші ваші улюблені сухофрукти або цукати) Приготування: Залий окропом сухофрукти та родзинки й залиш так на деякий час, щоб ті стали м‘якими. Дрібною терткою зніми цедру з лимона. Тофу невеликими шматками закинь у чашу блендера, додай кокосове молоко, кокосову олію, цедру та лимонний сік, ванільний та звичайний цукор. Перебий блендером все в однорідну масу. Додай родзинки та перемішай. Переклади тофу масу в форму з отворами на дні застелену марлею (марлю попередньо намочи водою та відтисни гарно). Утрамбуй масу в формі, загорни краями марлі та постав під гніт на ніч в холодильник. Періодично варто зливати зайву воду. Вийми паску з форми та прикрась цукатами чи свіжими фруктами та ягодами. Детальна відеоінструкція в цьому відео 👇 ВЕЛИКОДНІЙ КРАФІН Опара: Дріжджі сухі — 8 г Рослинне молоко — 170 г Цукор — 20 г Борошно — 140 г Тісто: Банан — 1 шт. (близько 90 г без шкірки) Цукор — 80 г Кокосова олія — 60 г Борошно пшеничне — 250 г Кардамон мелений — 0,5 ч. л. Сіль — 0,5 ч. л. Ванільний екстракт (або цукор, або ванілін) Начинка: Мигдаль — 25 г Родзинки — 55 г Курага — 55 г Цедра половинки лимона Кокосова олія для змащення тіста Приготування: Опара: змішай цукор, дріжджі та тепле рослинне молоко. Далі поступово додай борошно, а потім залиш в теплому місці на 40 хв~. Перетри банан з цукром, сіллю та ванільним екстрактом за допомогою блендеру. Додай отриману бананову масу в добре підняту опару та обережно перемішай. Далі знов поступово вводь решту борошна, кардамон молотий. Додавай борошно поступово. Замішуй спочатку ложкою, а після вже руками. Коли тісто стане однорідним, додай до нього кокосову олію кімнатної температури. Готове тісто має бути гладким і трошки липнути до рук. Залиш тісто ще на 40-60 хв. Начинка: Залий окропом родзинки та курагу, а горіхи подрібни. Зніми дрібною терткою цедру з половинки лимона. Сухофрукти відтисни від зайвої вологи та поріж на невеликі шматочки. Крафін: Тісто поділи на дві частини й розкочуй кожну настільки тонко, наскільки це можливо, щоб отримати прямокутну форму. Змаж тісто кокосовою олією та виклади начинку: горіхи, цедру, родзинки та курагу. Закрути тісто в цупкий рулет. Розріж його уздовж на дві частини (не дорізаючи до кінця, залиш з однієї сторони хвостик). Одну половину розрізаного рулету почни скручувати до хвостика, розрізом назовні. Заправ хвостик до центру утвореної спіралі, а іншу частину розрізаного рулету обгорни навколо хвостику. Переклади крафін в добре змазану форму для випікання (або в форму з пекарським папером) і залиш в теплому місці ще на 15 хв. Випікай в розігрітій до 180° C духовці ~45 хв. Перед подачею можна притрусити цукровою пудрою. Наочна відеоінструкція в цьому відео: КЛАСИЧНА ПАСКА Опара: Дріжджі сухі — 1 пачка Тепле соєве молоко — 1 чашка Борошно — 100 г Олія рослинна — 1/3 чашки Льняне борошно — 2 ст. л. (замісити з 6 ст. л. води) Борошно — 200 г Цукор — 140 г Ванільний цукор — 1 пачка Дрібка солі Цедра одного апельсина Родзинки до смаку Глазур шоколадна: Топлений чорний шоколад по вегану або Кокосова олія — 2 ст. л. Какао — 2 ст. л. Рідкий підсолоджувач — 1,5 ст. л. Мигдалева стружка Глазур біла: Цукрова пудра Лимонний сік Вода Різнобарвні дрібно порізані цукати чи горіхи Змішай соєве молоко та дріжджі, додай 1/3 борошна. Залиш тісто в теплому місці, без протягів та шуму, поки воно не підніметься вдвоє. Льняне борошно замішай з водою. До тіста додай олію, ванільний та звичайний цукор. Почни замішувати. Додай льняне «яйце» і продовжуй замішувати тісто, поступово вводячи борошно. В кінці додай сіль та залиш тісто ще раз, поки воно не підніметься вдвоє. Терткою дрібною зніми цедру з лимона. Родзинки залий окропом, щоб вони стали м‘якими. Висуши рушником родзинки та разом з цедрою додай в тісто. Тістом заповни формочки для випікання. Залиш тісто, щоб воно піднялось в формі. Випікай при 160° C ~50 хв. Змішай інгредієнти для глазурі та вкрий нею паски. За бажанням посип цукатами або подрібненими горіхами чи шоколадом. Паски можна випікати в формах для кексів. В такому форматі їх буде зручно брати з собою на роботу/навчання/прогулянку 🤍 Більше рецептів з різними видами пасок тут. Магазин «Смак Життя» має вже готові суміші для приготування веганської паски. Але якщо ти зовсім не бажаєш чи не маєш часу і сил на готування паски — то готову можна придбати в Sereda, Green Chef, andjoy.ua, groholskaya_cakes_, NoHarmStore чи goodmood.food.ua. Також не забудь про інші веганські страви, які можна приготувати до Великодня. Серед них можуть бути овочеві салати, гарніри з квасолі та грибів, супи на основі овочевого бульйону та багато іншого. Всім смачних свят без шкоди для тварин! 🖤

Чи мають вегани поважати особистий вибір людей вживати тваринні продукти? Чи мають багатовікові традиції регулювати життя сучасних людей? Відповіді — у цьому ролику Також відповіді на розповсюджені питання про веганство та відповіді на них ми зібрали на нашому сайті. Про вплив тваринництва на добробут тварин, довкілля та здоров’я людей, про шкідників, молоко та спортсменів. Відповіді чекають на тебе у веганському FAQ 👇