Пошук на сайті

Протягом років боротьби з корпораціями за безпечні й не токсичні художні матеріали митці та споживачі досягли заборони або врегулювання низки небезпечних продуктів. Але художні товари можуть бути не лише токсичними для людини, а й виготовлятися з продуктів жорстокого поводження щодо тварин. Тож команда «Кожної Тварини» дослідила ринок художніх матеріалів, щоб разом з вами створювати екологічне мистецтво без жорстокості. МИСТЕЦТВО НА КРОВІ Веган_ки відмовляються від тваринних продуктів не лише в харчуванні, а будь-де. Творчість — не є виключенням. Але перевірити чи дійсно продукти мистецтва етичні створює складнощі, бо немає достатньо перевіреної інформації про склад того чи іншого матеріалу. А все через те, що бренди іноді й самі не знають або плутають, що саме входить в склад їх товарів. І хоча існує достатньо інформації про випробування на тваринах косметики та інших побутових засобів, на жаль ринок товарів для творчості не має такої ваги та розповсюдженості, щоб витрачати кошти на аналіз та покращення ситуації. Короткий перелік найрозповсюдженіших компонентів тваринного походження, які використовуються для створення мистецтва: Традиційно для виготовлення пензлів брали шерсть соболів і білок, але це не єдині тварини з шерсті яких виробляють пензлі й зараз. Іноді їх виготовляють із шерсті норок, єнотів, поні, корів та навіть кіз. Відварені шкури, кістки, сухожилля та копита свиней і корів використовують для приготування гессо (ґрунтовки, гіпсу). Традиційно індійський жовтий пігмент спочатку робили з коров'ячої сечі, сепію — з чорнила кальмарів, а тиріанський пурпур — з равликів. Як правило, усі фарби та чорнила, які називаються чорною слоновою кісткою або чорною кісткою, виготовляють із попелу спалених кісток тварин — відходів промислового землеробства. Деякі види клею вироблені з побічних продуктів тваринного походження промислового фермерства (шкіра, кістки, риб'ячий міхур і навіть молока). Поширеною альтернативою є сполучний гуміарабік на рослинній основі. Желатин ще одна поширена сполучна речовина, його часто використовують у процесі виробництва паперу (особливо акварельного). Бджолиний віск і тваринний жир беруть для створення крейди, масляної пастелі та олівців. Гліцерин — основний інгредієнт деяких художніх матеріалів (наприклад, акварельних фарб, чорнил). Може видобуватися як з тваринних, так і з рослинних жирів. Кармін — яскраво-червоний барвник, який отримують з дрібно подрібнених лускокрилих комах. Оксгалл — це сполучна речовина, що використовується в акварельних фарбах. Отримують речовину із бичачої жовчі. Шелак — це натуральна смола, яку виробляють самиці комах (лакових червців). Шелак зазвичай використовується в ґрунтовках, лаках, покриттях і закріплювачах для малюнків і картин, а також як сполучна речовина в туші. БРЕНДИ, ЩО ЙДУТЬ НАЗУСТРІЧ Сьогодні ринок пропонує етичні матеріали, які можна знайти та замовити в Україні. Ось кілька брендів та матеріалів, що можуть стати твоєю відправною точкою у мистецтві без експлуатації тварин. Winsor & Newton Cotman Компанія жоден зі своїх продуктів не тестує на тваринах. Проте деякі матеріали все ж містять інгредієнти тваринного походження, про що компанія повідомляє у брошурі. Наприклад, більшість акварельних фарб Cotman є веганськими, за винятком кількох кольорів: чорний колір слонової кістки, необроблена амбра та зелений. Daler-Rowney Також не тестують свою продукцію на тваринах, а більшість фарб їхньої фірми не містять продуктів тваринного походження або побічних продуктів. Винятком є ​​пігмент Bone Black (PBk9), розчин Ox-Gall і чорнило Kandahar (Shellac). Пензлі Da Vinci Виробляють якісні пензлі із синтетичних матеріалів, на будь-який смак та вже давно використовуються митцями Європи. Проте будь обережним при купівлі, бо вони також виробляють щітки із шерсті тварин. Наприклад, синтетичні щітки серії Nova мають позначку vegan. Derwent Британський бренд, відомий своїми художніми олівцями. Вони одні з небагатьох брендів, які мають список веганських продуктів на своєму вебсайті. ROSA Український cruelty-free виробник. Стверджують про відсутність інгредієнтів тваринного походження у складі акрилових фарб. Акварель Van Gogh від Royal Talens Лінійка синтетичних акварельних фарб, які не містять продуктів тваринного походження. Маркери Copic Спиртові маркери, що не мають в складі ПТП. Акварельний папір від Fabriano Більшість паперу по вегану, окрім Secolo XIII, Romo, Esportazione. Акварельний папір від Canson Мають веганський папір у лінійках Heritage Watercolor Paper, Montval Watercolor Paper та Moulin du Roy Watercolor Paper. В Україні поки що немає суто веганських брендів художніх засобів, однак вже з’являється чимало веган-опцій, тож це питання часу. Дешеві аналоги імпортних матеріалів ти можеш знайти на Instagram-каналах Ukrainian vegan moment та Vegan Vidpovidi. Щоб переконатися в якості та можливостях продукції без жорстокості, ми звернулися до мисткині, арттерапевтки та веганки Ніни Семчишин, яка активно використовує лише веганські інструменти та матеріали: «Я вважаю синтетичні пензлики та синтетичні барвники стабільнішими. Вони будуть краще слухатися руки мисткині і до того ж їхнє виготовлення не передбачає безпосередньої шкоди для тварин. Для мене це win-win (ред. ситуація, у якій всі сторони виграють)». «Я щиро радію, що люди задумуються як зменшити свій особистий вклад в жорстоке поводження з тваринами й обирають веганські альтернативи», — ділиться Ніна. МАЙБУТНЄ — ЗА ВЕГАНСЬКИМ МИСТЕЦТВОМ Зараз багато митців обирають для роботи фарби, полотна та інші матеріали, які б не містили інгредієнтів тваринного походження і побічних продуктів. На художньому ринку починають з’являтись все більше етичних варіантів. Запускаються нові бренди без жорстокості, а вже відомі переосмислюють свою концепцію і випускають веганські опції. Чим більше в майбутньому зростатиме попит на веганські творчі матеріали, тим швидше вони з’являться на ринку і будуть доступними для широкого загалу. Хочеш дізнатись більше про сфери в яких зменшення попиту на тваринні продукти покращить не тільки різноманітність ринку, а й безпечність продукції — проходь короткий онлайн-курс «Веган-експрес».

Jo-Anne McArthur / We Animals Кожен новий косметичний продукт, лікарський засіб чи умовна Fanta, яка потрапляє на полиці магазинів, пройшли випробування перед тим, як потрапити в організм людини.На жаль, більшість продуктів тестується на тваринах, які генетично дуже схожі на нас, але використовуються в якості піддослідних через швидкий життєвий цикл. Це дозволяє відстежувати перебіг хвороб чи впливу різних чинників впродовж короткого строку. Проте, тестування на тваринах — це жахливі тортури та повільна смерть для мільйонів тварин. У статті детально розглянемо проблему тестування косметики та побутової хімії на тваринах, розповімо про види тестувань, які використовуються і те, хто стає піддослідними. Розглянемо альтернативні методи тестування та країни, які вже відмовилися від тестування продуктів на тваринах, і обов’язково порадимо веган косметику, доступну в Україні. Якщо ти зацікавлен_а у відмові від продуктів, що тестуються на тваринах, рекомендуємо пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес». Він допоможе краще зрозуміти концепцію веганства та розкриє усі темні закутки експлуатації тварин. ЧОТИРИЛАПИЙ ДРУГ ЯК ЖЕРТВА ПРОРИВУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У 2021 році світ сколихнув короткометражний мультфільм «Кролик Ральф». Якщо ти ще не дивил_ася цю стрічку, радимо обов’язково зробити це, аби краще налаштуватись на читання. Тема тестування на тваринах є надзвичайно важливою, оскільки статистика справді жахлива. За даними Cruelty Free international за 2018 рік в ЄС було проведено 12,3 мільйона експериментів на тваринах. Піддослідними стали не лише щури та кролики, а й собаки (25 722 випадків, зазвичай на біглях), мавпи (11 194 випадки), коти, птахи та риби. Але це тільки дані для ЄС. Загалом, щороку лише на собаках в усьому світі проводять приблизно 207 724 тестів, а в Сполучених Штатах цифра взагалі перевищує 100 мільйонів піддослідних тварин. Косметика, побутова хімія, ліки, тютюнові вироби, продукти харчування, медико-біологічні досліди у навчальних закладах — основні сфери, де використовуються тестування на тваринах. При цьому більшість процедур не є обов’язковими. За даними на 2021 рік, із загальної кількості дослідів, проведених у Великій Британії, тільки 10% були передбачені законом, а інші проводилися добровільно. Також існують досліди в навчальних закладах, які проводяться лише заради цікавості. В топі найбільших країн, які проводять тестування на тваринах, входять: Китай, Японія, Сполучені Штати, Канада, Австралія, Південна Корея, Велика Британія, Бразилія, Німеччина і Франція (у порядку спадання використання тварин). Ці країни відповідають за більшість випадків тестування косметики та побутової хімії на тваринах. Проте, останнім часом зросла кількість організацій, які діють на засадах безтваринного тестування, що означає відмову від використання тварин як експериментальних об'єктів. Це вказує на те, що існує альтернатива, яка може забезпечити безпечність та якість косметики та побутової хімії. Сайт Національної спільноти проти вівісекції повідомляє, що під час різноманітних маніпуляцій з тваринами щороку гине близько 150 мільйонів особин. Однак, це число може бути навіть вищим, оскільки не всі країни ведуть облік, а багато організацій можуть не звітувати про свою діяльність, а враховувати лише ссавців. Наразі неможливо встановити скільки насправді гине тварин ще до початку дослідів. ТОРТУРИ ЗА ДВЕРИМА ЛАБОРАТОРІЙ Проаналізувавши матеріали іноземних та вітчизняних джерел, ми виявили декілька видів дослідів на тваринах, які використовуються для тестування косметики та побутової хімії. Серед них — розтини, вживлення у тіла електронних приладів і тести. Останні розглянемо трохи детальніше. Одним з таких тестів — це тест на подразнення шкіри та очей, відомий як тест Драйза. Піддослідній тварині втирають хімічні речовини на поголену шкіру або крапають їх в очі. Тварині не надають знеболювальні засоби та міцно затискають, щоб вона не пручалась. Ще один тест полягає у примусовому годуванні пестицидами для визначення реакції травної системи. Такі тести можуть тривати протягом кількох тижнів чи місяців. Інший тест «смертельна доза», відомий як LD50, передбачає ковтання твариною надмірної кількості хімічних речовин для визначення допустимої дози. Очевидно, що у піддослідної тварини просто немає шансів вижити. Існує ще один тест на парфумерію та аерозолі, в якому тварин саджають у камери, що наповнюються парами токсичних речовин. Цей метод нагадує тортури, до яких вдавалися нацисти. Як наслідок цих тестів тварини можуть отримати обпалені легені та інші ушкодження слизових оболонок. Для проведення тесту на подразнення з тварини можуть зняти ділянку шкіри й натерти місце тестованою речовиною. І знов-таки, це відбувається без знеболювальних засобів. Самих же тварин, які потім стають об’єктом досліджень, можуть брати з притулків, виловлювати на вулицях чи розводити спеціально. Крім того, з метою досліджень можуть використовувати генетично модифікованих тварин, таких як гризуни з видозміненими генами, щоб імітувати та вивчати хвороби людей. Однак, доки науковці виведуть тварину із бажаними рисами, помре багато особин із «поламаними генами» на різних стадіях життя. Результати тестувань на тваринах не завжди максимально точні, адже їхній організм може реагувати інакше на хімікати, ніж організм людини. Насправді деякі успішні дослідження на морських свинках чи щурах ще не гарантують безпеку людини. За даними Національної преси Великої Британії щодо клінічного впливу досліджень на тваринах, з 27 «проривних» відкриттів лише один був реалізований на людині. ЧИ МОЖНА ОБІЙТИСЯ БЕЗ ТЕСТУВАННЯ НА ТВАРИНАХ? Альтернатив таким застарілим методам наразі достатньо, і багато країн вже обирають їх. Приміром, Англія першою у світі заборонила тестування косметики на тваринах для перевірки її безпечності. Подібні перевірки заборонені також в країнах Європейського союзу, Австралії, Норвегії, Ізраїлі, Індії, Новій Зеландії та в Південній Кореї. У 2015 році законопроєкт щодо заборони тестування косметики на тваринах висунула Канада. Тепер косметику, виготовлену в країні, тестувати не можна, а привезену вже протестовану не можна продавати. Здається, що ця тема стає дедалі актуальнішою й український Кабінет міністрів прийняв постанову 20 січня 2021 року, якою заборонив тестування косметики на тваринах. Проте, варто зазначити, що тестування на тваринах залишається популярним методом для перевірки безпеки багатьох інших продуктів щоденного використання. Зважаючи на те, що досліди на тваринах насправді подеколи позбавлені сенсу, жорстокі та досить затратні, бо за них теж треба платити, а тварин попередньо утримувати, людство має перейти до таких альтернативних методів перевірки хімічної продукції: Випробування на клітинах, що є подібними людським (тести «in vitro», що відбуваються в пробірці). Крім того, науковці навчились виготовляти з цих клітин тривимірні моделі людських органів, що забезпечує медиків реалістичнішими результатами, зокрема якщо мова йде про ліки. Дослідження на добровольцях. Цей спосіб можна використовувати не завжди, однак сучасні технології та знання про людське тіло зроблять досліди безпечнішими. Не треба намащувати кремом шкіру кролика чи крапати хімічну речовину в око, можна просто нанести трохи речовини людині, яка на це погодилась, і перевірити алергічні реакції. Тестування на натуральних людських тканинах, які жертвують добровольці або лікарні. Актуально у дослідженні реакцій на складники косметики й побутової хімії. Моделювання частин тіла й органів людини за допомогою комп'ютерних технологій. Це «штучне» серце, легені, нирки, шкіра, органи травлення та опорно-рухового апарату. Таким чином можна проводити й віртуальні експерименти, адже комп'ютер має певну базу даних, на основі якої він робить висновки з досліджень. У моделюванні виділяють такі види: 1) Метод in silico (використовує математичні моделі та комп'ютерну симуляцію); 2) QSAR-моделювання (прогнозує вплив хімічних речовин на живі тканини); 3) SynDaver (використовує анатомічну модель живої тканини). ПЕРЕХІД НА ПРОДУКЦІЮ CRUELTY FREE ЯК ШЛЯХ ДО ЗАБОРОНИ ТЕСТІВ НА ТВАРИНАХ Дивно усвідомлювати, що у сучасному світі, де наука та технології розвиваються в шаленому темпі, продовжує існувати практика тестування косметики та побутової хімії на тваринах. Якщо ти теж стурбован_а цією проблемою, то перехід на використання продукції «Cruelty Free» може стати перехідним етапом до заборони тестування на тваринах. Адже від нашого попиту залежить пропозиція. Продукція Cruelty Free — це ті продукти, які не тестуються на тваринах. Обираючи такі продукти, ми можемо допомогти зменшити попит на тестування на тваринах та сприяти забороні цієї практики. Якщо ти хочеш знати, чи є продукт Cruelty Free, то зверни увагу на наявність логотипа із зображенням кролика. Такі логотипи використовуються на продукції, яка пройшла сертифікацію, яка підтверджує, що вона не тестувалась на тваринах. Усього таких маркувань три: Leaping Bunny, PETA (Beauty Without Bunnies) та Choose Cruelty Free. Однак не завжди у виробника є гроші на цей сертифікат, тож про відсутність тестування можна дізнатись з етикетки — в написі маленьким шрифтом. Важливо: варто також перевіряти чи входить у товар продукти тваринного походження. Адже Cruelty Free не означає, що продукт повністю веганський. Якщо тебе цікавить вітчизняний бренд, то можна написати на електронну скриньку бренду і запитати, чи є він Cruelty Free. Однак не сподівайся одразу отримати відповідь. Щоб не перевіряти кожну етикетку продукту, можна просто обирати бренди, які спеціалізуються на Cruelty Free продукції. Якщо це засоби для догляду чи макіяжу, то веганська косметика в Україні представлена такими брендами як: LAMEL, Makeup Revolution, Catrice, українські Planta та Moon&Rune. Що ж стосується іншої хімічної продукції, контрацепції (веганські згадували у минулій статті) та цигарок (детальніше тут), то, на жаль, щось доведеться шукати та замовляти в інтернет-магазинах. Приміром, у Makeup Revolution та Catrice можна обрати якісний тональний крем, що не тестується на тваринах, консилер або помаду. А от у Planta завжди наявне веганське мило, шампуні, зубні пасти та інші корисні в господарстві засоби. Ще один дуже простий метод перевірки продукції — інтернет-ресурси. Серед них: Leaping Bunny, Cruelty-Free International і PETA’S Beauty Without Bunnies. Також ти можеш скористатись спеціальним телеграм-ботом «ТурБОТа», або пошукати список веганської косметики побутової хімії у Vegan Vidpovidi. Крім того, можна завантажити додаток Cruelty Free Shopping Guide, щоб легко визначитися з етичними брендами. Варто розрізняти продукцію, що не тестували на тваринах, і vegan friendly засоби, адже ці поняття не є взаємозамінними. Перше не виключає інгредієнтів тваринного походження у засобі, а друге — власне випробування. Краще обирати продукцію з обома позначками, аби бути впевненими, що жодна тваринка не постраждає і не стане інгредієнтом твого засобу. Аби дізнатися більше про етичні бренди та продукцію, яка не тестується на тваринах, реєструйся на наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес». Тут ти дізнаєшся про інші темні сторони експлуатації тварин у нашому повсякденному житті, а також отримаєш доступ до «Веган-гіду» — довідника веганської продукції, зокрема косметики й побутової хімії. Ставайте веганами та веганками заради тварин і приєднуйтеся до нашої спільноти.

Багато веганів та веганок не поспішають у новій компанії розказувати про свій спосіб життя через страх бути неправильно зрозумілими або стати об’єктом для жартів. Навколо веганства існує багато міфів, а в інтернеті можна знайти безліч образливих мемів, що ускладнює ситуацію. Крім того, існують конфлікти між батьками, які дотримуються традиційної дієти, та їхніми неповнолітніми дітями-веган_ками. Все це призводить до упередження та утиску веганів і веганок, що відображається в терміні — вегафобія. У цій статті ми розглянемо причини цього явища і способи йому протидії. ЧИ ДІЙСНО ВЕГАФОБІЯ — ЦЕ ФОБІЯ Термін «вегафобія» утворено за аналогією до інших слів, що означають дискримінаційні прояви, такі як «гомофобія», «ксенофобія» та інші. Можна критикувати словоутворення терміну, так само як у випадку з «гомофобією». Вегафобія не є фобією у клінічному сенсі, бо вона не є ірраціональним неконтрольованим страхом, який може бути діагностований як патологія. Цей термін ближчий за змістом до «расизму» та «сексизму», тобто описує певний вид упередження, яке призводить до дискримінації. ЯК ДИСКРИМІНУЮТЬ ВЕГАНІВ І ВЕГАНОК Веган_ки можуть зазнавати дискримінації у різних аспектах життя, включаючи роботу, освіту, соціальне життя та здоров'я. Вегафобію можна вважати інституціональною дискримінацією, адже веган_ки зазнають систематичного утиску у своїх правах: з боку держави: неможливість дотримуватись рослинної дієти під час служби в армії, відсутність веганського меню у їдальнях державних навчальних та медичних закладів та на підприємствах; з боку суспільства: зневажливе ставлення до веганів з боку прихильників традиційної дієти, булінг в інтернеті та під час особистого спілкування, карикатурне та образливе зображення веганів у масовій культурі (фільми, стендапи тощо); з боку організацій: антивеганська реклама від м’ясних корпорацій, антивеганська пропаганда у великих медіа; з боку інших соціальних інститутів: заборона дітям бути веган_ками у невеганських родинах. Однією з проблем, які виникають у веган_ок є обмежений доступ до веганських товарів та послуг. У невеликих крамницях та супермаркетах маленьких міст досі складно знайти веганські харчові продукти (тофу, рослинні сири та йогурти тощо) та побутову хімію. Крім того, великою рідкістю є перукарні та хімчистки, які використовують етичну косметику та засоби для прання. Проблема полягає в тому, що веганські товари представлені у продажу пропорційно попиту, але популярність веганства зростає, що обумовлює збільшення попиту. Це знову ж таки призводить до постійного росту кількості веганських товарів та послуг на ринку. Таким чином популяризація веганства стимулює позитивні зрушення в економіці, а в майбутньому може спричинити такі самі зміни й на державному рівні. Проте вегафобію часто можуть підтримувати певні галузі промисловості, які працюють у сфері виробництва продуктів тваринного походження, що скептично ставляться до веганства як до загрози своєму бізнесу. Вони можуть намагатися лобіювати власні інтереси. Показовою є боротьба представників молочної індустрії проти слова «молоко» на етикетках рослинних напоїв, яка триває у світі вже не перше десятиліття. ТРАЙБАЛІЗМ ТА «МОРАЛЬНА ПЕРЕВАГА» Окремі випадки дискримінації веганів можна пояснити з погляду трайбалізму — суспільного явища, у межах якого члени однієї групи вважають, що представники іншої наперед помиляються. У випадку з вегафобією, трайбалізм також може виявлятися у відчутті «нашості» серед невеган_ок та відкиданням веган_ок як групи, яка належить до іншої культури або соціального стану. Це може призводити до ізоляції деяких веганів і веганок. Основною проблемою трайбалізму у вегафобії є те, що він сприяє формуванню негативних стереотипів та передумов для насильства проти веганів. Наприклад, уявлення про веганів як «екстремістів», «фанатиків», «невиправданих ідеалістів» може призвести до того, що їх не будуть сприймати як рівноправних учасників соціальних процесів. Також трайбалізм може призвести до зменшення мотивації невеган_ок до зміни своїх звичок, оскільки вони відчувають себе частиною більшості, а популяризацію веганства розглядають як загрозу для свого стилю життя. Боротьба за права тварин часто сприймається невеган_ками як демонстрація моральної переваги, що може бути ще однією причиною вегафобії. Проте важливо розуміти, що веган_ки не намагаються вибудувати нову моральну ієрархію, в якій підійматимуться над тими, хто вживає продукти тваринного походження. Веган_ки прагнуть лише поширення базової норми моральності (золоте правило етики: не убий та ін.) на тварин. БІОЕТИКА Норми етики постійно вдосконалюються, а експлуатація тварин у світі більше не є необхідною для людського виживання, підтримки здоров'я чи комфортного життя. Навпаки, сучасне індустріальне тваринництво створює проблеми для екології та є економічно недоцільним, а сучасний рівень споживання продуктів тваринного походження призводить до проблем зі здоров'ям. Про історію тваринництва та його наслідки ми детальніше розповідали у цьому матеріалі. Біоетика — це наука, що досліджує проблеми, пов'язані з моральними принципами та етичними нормами в біології та медицині, включаючи ті, які стосуються тварин. Основними принципами біоетики є повага до життя, доброчесність, нешкідливість, справедливість та гуманність. Веганство як етичний спосіб життя повністю відповідає цим принципам. Веган_ки відмовляються від використання будь-яких продуктів тваринного походження і пропагують повагу до всіх форм життя на планеті. Вегафобія, тобто необґрунтований страх або ворожість до веганів і веганок, є формою дискримінації та порушує принципи біоетики. ЯК ПРОТИДІЯТИ ВЕГАФОБІЇ Сучасні вегани та веганки зазнають нападів, так само як аболіціоніст_ки ХІХ ст., які боролися за скасування рабства. Важливо пам’ятати, що веган_ки стикаються лише з окремими випадками нерозуміння, хамства та незручністю під час вибору товарів та послуг, тоді як тварини зазнають видової дискримінації на рівні інституту (спесишизму). Одним з найбільш ефективних способів боротьби з вегафобією є згуртування веган_ок в колективи та громадські організації, що займаються захистом тварин. Аналогічно до того, як аболіціоністи у ХІХ ст. змогли залучити увагу суспільства до проблеми рабства та домогтися його скасування завдяки активному лобіюванню та формуванню опозиції. Сучасні веганські організації можуть скористатися цим досвідом та застосувати подібні методи для популяризації веганства. Подібним чином діє і веганська організація «Кожна Тварина». Якщо ти теж хочеш лобіювати інтереси веганства разом з нами — долучайся до «Кожної Тварини». Ще одним ефективним способом протидії вегафобії є просвітництво. Чим більше людей знають про веганство та його етичні та екологічні аспекти, тим менше вони схильні до ворожнечі стосовно цього способу життя. Тому важливо популяризувати інформацію про веганство через різні канали комунікації, такі як соціальні мережі, телебачення та рекламу. Якщо тобі цікаво дізнатися більше про основні принципи веганства та спосіб життя веган_ок, у нашому блозі є багато корисної інформації. Також ми пропонуємо пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», який допоможе тобі розвінчати міти та стереотипи щодо веганства. Окрім того, важливо звертатися до законодавців та вимагати захисту прав веган_ок від дискримінації. Яскравий приклад вдалої взаємодії з владою є зрушення у питанні введення веганських сухпайків в українській армії. Разом з тим вже зараз ти можеш допомогти веган_кам Сил оборони, підтримавши діяльність «Кожної Тварини», яка відправляє рослинні сухпайки військовим на фронт.

Один з популярних міфів про веганство полягає в тому, що вся рослинна їжа є прісною та несмачною. Але це далеко не так! За допомогою спецій веганські страви можуть набути нового виміру смаку та аромату. До прикладу, можна додати яєчний смак в страви без яєць, розкрити аромат томатного супу за допомогою трав або поєднати спеції у мікс, в якому запечені овочі «заграють» по-новому. У цій статті ми розглянемо, які спеції допоможуть тобі розкрити смак різних веганських страв, та поділимося деякими цікавими рецептами. ЯКІ СПЕЦІЇ НЕ ВЕГАНСЬКІ? Більшість спецій є веганськими, оскільки вони виготовляються з рослинних інгредієнтів: висушених рослин й овочів. Однак, деякі з них можуть містити продукти тваринного походження. Наприклад, сушені креветки, паста анчоусів, яка використовується у вустерському соусі, або стружка тунця боніто. Тому, якщо ти веган_ка, звертай увагу на етикетки продуктів і вибирай спеції, які не містять таких інгредієнтів. Але не хвилюйся, ти все ще можеш насолоджуватися багатим смаком і ароматом різних спецій, які точно є веганськими. 10 СПЕЦІЙ НА КУХНІ ВЕГАН_ОК Веганський раціон може бути дуже різноманітним, тому ми зосередилися на 10 спеціях, які є популярними серед веганів та веганок і можуть стати чудовим доповненням до багатьох твоїх страв. Ці спеції є універсальними й поєднуються між собою, тож не бійся експериментувати. Паприка Спеція з солодким пікантним присмаком часто викликає недовіру в веганів-початківців, які асоціюють її зі смаком мʼяса. Однак паприка виготовляється з висушеного перцю слабо пекучих сортів та є повністю етичною. Вона вдало доповнює супи, рагу, веганський чилі, тофу та темпе. А копчена паприка додасть «димного» смаку твоїм овочам. Куркума Куркуму часто використують в азійській кухні, адже вона надає стравам характерного золотавого кольору і пряного смаку. Спецію додають до карі, гірчиці, різноманітних супів, гарнірів, веганського сиру, тофушні та соусів. Куркума містить куркумін — природний антиоксидант, який допомагає знижувати запалення в організмі, покращує роботу мозку та підтримує здоров'я серця та печінки. Чорна сіль кала намак Кала намак — це природний замінник яєчного смаку, який додають до веганських страв для того, щоб надати їм характерні "яєчні" нотки. Чорна сіль має вулканічне походження, і її видобувають в Індії. Кола намак містить купрум, залізо, сульфати та має менше натрію, ніж звичайна кухонна сіль. Найчастіше її додають до супів, салатів, овочів або до страв з тофу. Кала намак продається у вигляді гранул та порошку. Сухі часник та цибуля Часник — важливий інгредієнт у багатьох кухнях світу, а особливо важливе місце він посідає італійській, мексиканській та азійській. Веган_ки використовують сухий часник як заміну свіжому, оскільки він менш насичений та більш зручний у використанні. Цю спецію можна додавати до соусів, маринадів, гарнірів тощо. Вона має сильний аромат та пряний смак, який урізноманітнить навіть звичні страви. Цибуля — також популярний інгредієнт завдяки своєму пікантному смаку та характерному аромату. Спеція довго зберігається, має більш насичений смак в порівнянні зі свіжою цибулею та зручна в використанні. Також підходить для додавання в соуси, заправки, супи та інші страви. Кмин (зіра) Кмин — це спеція, яка має насичений аромат та горіховий гоструватий смак, що додає стравам вишуканості та оригінальності. Вона популярна у кухнях Індії, Пакистану та країн Близького Сходу. Її додають у супи, рагу, соуси та маринади для овочів. Кмин вдало поєднується з іншими спеціями, особливо імбиром, часником, корицею або порошком чилі, та вважається універсальним інгредієнтом. Спробуй змішати зіру з тахіні, лимонним соком і водою, щоб створити вдалий соус для пасти. Перець Чилі ― це одна з найпопулярніших спецій серед веганів і веганок, які полюбляють гостру їжу. Вона додає пікантний смак та аромат до багатьох страв, і продається у формі свіжого перцю, порошку чи пластівців. Чилі використовують в багатьох національних кухнях, таких як мексиканська, індійська та тайська кухні. Однак, памʼятай, цей перець дуже гостра спеція, тому додавай її до страв поступово, особливо якщо не звик_ла до такого смаку. Крім чилі, гостроти твоїм стравам додасть каєнський перець. Він доповнить смак смажених овочів, супів чи навіть кави. Цю спецію можна поєднати з кмином, коріандром, травами та корицею. Коріандр Коріандр має легкий смак з цитрусовими відтінками та є одним з найбільш розповсюджених інгредієнтів у світовій кухні. Він ідеально поєднується з часником, імбиром та куркумою. Коріандр поширений у стравах індійської, тайської та мексиканської кухонь і чудово доповнює карі, хумус, фалафель, чилі, рагу і багато інших. Спецію використовують у різних формах: свіжих листках, зернах та порошку. Італійські трави Італійська кухня славиться своїми ароматними травами, серед яких особливо популярною є суміш базиліку, орегано, тим'яну та розмарину. Цей мікс додає стравам яскравого аромату та пряного смаку. Спеції чудово доповнюють супи, пасту, соуси, печені овочі та веганську піцу. Лавровий лист Лавровий лист часто недооцінюють й ігнорують через те, що його аромат з цитрусовими та деревинними нотками доволі тонкий та не дуже яскравий. Втім це помилка, і вегани й веганки часто використовують цю спецію для підсилення смаку бобових, супів, соусів, рагу та італійських страв. Лавровий лист є невіддільною частиною багатьох національних кухонь, таких як грецька, іспанська та французька. Кориця Кориця ― ароматна й солодка спеція, що поєднує в собі нотки мускатного горіха та гвоздики. Її додають до десертів, напоїв, каш, випічки тощо. Особливий смак можна отримати, якщо додати її до смаженого гарбуза чи солодкої картоплі. Корицю часто використовують у стравах азійської, африканської та середземноморської кухонь. Її можна придбати у формі порошку чи паличок. Це лише частина спецій, які можна додати до страв з рослинних продуктів, проте мати такий набір ― вже дуже круто. Не бійся експериментувати, куштувати нове та змінювати традиційні рецепти. Іноді невелика дрібка перцю чилі може назавжди змінити смак твого улюбленого салату чи супу. А якщо шукаєш готові та збалансовані рослинні раціони — переходь сюди. Команда ГО «Кожна Тварина» підготувала для тебе 11 веганських раціонів, які урізноманітнять твоє харчування. Також ми зробили добірку рецептів веганських страв, в яких використовуються деякі спеції з нашого списку. Готуй із задоволенням та насолоджуйся! РЕЦЕПТИ Паприкова картопля з тофу та розмарином Інгредієнти: Картопля — 4 шт. Тофу — 0,5 брикету Оливкова олія — 2 ст. л. Паприка — 1 ст. л. Розмарин свіжий нарізаний — 1 ст. л. Сіль та перець до смаку Інструкції: Розігрій духову піч до 200 °C. Помий та наріж картоплю та тофу на середні кубики. У мисці змішай картоплю, тофу, оливкову олію, паприку, розмарин, сіль та перець. Перемішай, щоб картопля й тофу були покриті олією та спеціями. Розподіли масу на пергаменті, зберігши відстань між шматочками для кращої обсмаженості. Запікай картоплю з тофу у попередньо розігрітій духовці протягом 20-25 хвилин, чи до тих пір, поки картопля не стане золотавою та хрусткою. Кокосове карі з куркумою Інгредієнти: Рослинна олія — 1 ст. л. Цибуля нарізана — 1 шт. (середня) Куркума — 2 ч. л. Карі порошок — 2 ч. л. Коріандр — 1/2 ч. л. Кмин — 1/2 ч. л. Часник нарізаний — 1 ч. л. Імбирний корінь нарізаний — 1 ч. л. Морква нарізана на кубики — 1 шт. Чорна квасоля відварена — 1 чашка Червона квасоля відварена — 1 чашка Кокосове молоко — 1/2 чашки Лимонний сік — 1 ч. л. Сіль та перець до смаку Інструкції: Розігрій олію в каструлі на середньому вогні. Додай цибулю та смаж до золотавого кольору. Додай куркуму, карі порошок, коріандр, кмин, часник та імбир. Смаж 1-2 хвилини, доки суміш не почне виділяти ароматний запах. Додай моркву та квасолю, перемішай, щоб овочі покрилися спеціями. Додай 1/4 чашки води та вари на середньому вогні, доки морква не стане м'якою (~ 10 хвилин). Додай кокосове молоко, лимонний сік, сіль та перець на свій смак. Готуй ще 5 хвилин, доки соус не стане густим. Подавай карі з відвареним рисом або нааном (індійським пшеничним коржиком). Тофу-«яєчна» намазка Інгредієнти: Тофу — 1 брикет (280-300 г) Майонезний соус або веганський майонез — 2 ст. л. Діжонська гірчиця — 1 ст. л. Лимонний сік — 1 ст. л. Куркума — 1/4 ч. л. Сіль — 1/4 ч. л. Сіль Кала намак — 1/4 ч. л. Свіжий розмелений чорний перець собі до смаку Інструкції: Окремо змішай куркуму, сіль та сіль кала намак у мисці. Натри брикет тофу на тертушці зі ступкою, поки він не подрібниться. Додай до натертого тофу майонез, гірчицю, лимонний сік, розмелений чорний перець та змішай. Додай змішану куркуму, сіль та сіль кала намак та добре перемішай. Спробуй на смак та додавай сіль або чорний перець за потреби. Ця намазка може бути смачною на хлібі, в якості додатка до салату або на галетах. Грецький салат з базиліком та орегано Інгредієнти: Великі помідори — 2 шт., нарізані кубиками Огірок — 1 шт., нарізаний кубиками Червона цибуля — 1 шт., нарізана тонкими півкільцями Базилік — 1/2 ч. л. Орегано — 1/2 ч. л. Лавровий лист — 1 шт. Коріандр — 1/2 ч. л. Сіль — 1/4 ч. л. Оливкова олія — 2 ст. л. Оцет — 1 ст. л. Сік лимона — 1 ст. л. Цукор — 1/2 ч. л. Інструкції: У великій мисці змішай помідори, огірки та цибулю. Додай базилік, орегано, лавровий лист та коріандр. Посоли собі до смаку. В іншій мисці змішай оливкову олію, оцет, сік лимона та цукор. Полий отриманою заправкою салат та перемішай. Якщо хочеш дізнатися більше про веганський спосіб життя та його переваги ― реєструйся на 7-денний безплатний курс «Веган-експрес»! Там ти можеш знайти багато цікавої та корисної інформації про веганство.

Під час великодніх свят купівля курячих яєць стає популярним явищем. Проте люди часто не замислюються про умови утримання птахів та їхній добробут. З цієї причини, з'явилися напрямки птахівництва, такі як Cage-free (без кліток) та Free-range (вільний вигул), щоб виправдати неетичність їхнього виробництва. Також існує індійський принцип життя, більш відомий як «ахімса» (ненасилля). У цій статті ми розглянемо, наскільки гуманними є ці напрямки птахівництва та принципи життя, і як вони стосуються веганства. Також ми запрошуємо тебе пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», де ти дізнаєшся більше про експлуатацію тварин й про те, як веганство може стати твоїм стилем життя. CAGE-FREE ТА FREE-RANGE — ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПІД ПРИКРИТТЯМ У сучасному світі все більше людей стають свідомими споживачами та намагаються обирати продукти, які не завдають шкоди тваринам та довкіллю. Це стосується не тільки харчування, а й утримання тварин на фермах. Cage-free та Free-range — це два різних способи утримання птахів на фермах, які стають все популярнішими серед виробників харчових продуктів. Однак ці практики ще не дуже поширені в Україні. Торгові марки «Ясенсвіт», «Світ Біо» і «Лавка традицій» вже давно продають «гуманні» курячі яйця, а «Cage-free Альянс Українського Бізнесу» визнає птахівництво найбільшою галуззю фермерства. Хоча Альянс висуває девіз «етичного та свідомого бізнесу», він не може виключити факту експлуатації тварин. Зоозахисна ГО «Відкриті Клітки» допускає, що утримання курей вільними або за принципами ахімси (про яку піде мова далі) є більш етичним в порівнянні з клітковим утриманням. Однак, члени організації вважають, що найкращим рішенням є повна відмова від споживання яєць. Ця позиція може спричинити плутанину серед людей, оскільки вони можуть обрати менш етичний варіант, якщо це буде їм зручніше. Cage-free Cage-free — це метод утримання птахів, при якому вони не утримуються в клітках, але можуть вільно рухатися в приміщенні. Такі ферми часто мають відкриті пологові будки або ніжки, на яких птахи можуть сидіти. У порівнянні з клітковим утриманням, ці методи можуть забезпечити кращі умови для птахів, але все ж таки зберігають факт експлуатації тварин. Річ у тому, що на типовому виробництві над птахами чинять тортури: майбутніх півників спочатку живцем кидають на смерть у газові камери чи до м’ясорубки, а майбутнім курочкам підрізають крила і частково видаляють дзьоби (обпікання розпеченим залізом, щоб курка не клювала сусідок і не їла яйця). Потім їх по десятеро відправляють у клітки висотою 40 см батарейного типу (ставлять одна на одну). У таких умовах птах обмежений у рухах і не може ворухнутись, не вдарившись об клітку чи іншого птаха. Це пригнічує не лише їхнє фізичне здоров’я, але й психологічний стан. Внаслідок цього кури клюють інших сусідок, а через отримані ушкодження й інфекції, задуху і бруд вони гинуть. Померлих помічають не одразу, тож птахи часто ходять просто по мертвих тілах інших. Для покращення несучості в курей теж використовують певні маніпуляції — штучне освітлення, голодування та згадані раніше втручання. Коли курка стане непридатною для несення яєць, на неї чекає смерть. Тож даний спосіб фермерства навряд чи можна назвати «гуманним». У результаті такого «життєвого циклу», з максимального віку в 10 років, курка живе лише один чи два. За даними«Cage-free Альянсу Українського Бізнесу» 2019 року, понад 95% курей утримують саме батарейним способом. Free-range У випадку застосування технології Free-range, курки також утримуються в приміщеннях, але мають доступ до вигулу на свіжому повітрі. Їхнє життя має такий же цикл, як у випадку з Cage-free, за винятком того, що їх випасають на траві на обмеженій території. Стандарти Free-range можуть відрізнятися в залежності від країни та регіону. У деяких випадках птахам дозволяється вільно гуляти на вулиці протягом дня, а в інших — тільки на деякий час. Крім того, існує також концепція збірного утримання, коли птахи можуть знаходитися в гуртожитках зі спільним вихідним доступом до простору для вигулу. Однак відкрите утримання також може мати ризик виникнення захворювань, якщо птахи мають контакт з дикими птахами або іншими тваринами, які можуть передавати інфекції. Крім того, цей метод вимагає більшої території та інфраструктури, що може збільшувати вартість «продукції». Важливо зазначити, що усі світові торговельні марки, що дотримуються принципів Cage-free чи Free-range все одно вбивають півників (ред. бо ті не несуть яєць), а в майбутньому і самих курей, коли зменшується їхня «несучість». Крім того, курки, які використовуються для виробництва яєць, можуть страждати від хвороб, втрати пір'я, синців та екзопаразитів. Більше про принципи Cage-free та Free-range читай за посиланням. Подібна жорстокість відбувається і на молочних та м’ясних фермах, де в кінцевому результаті тварин вбивають заради задоволення потреб людини. Корови живуть, прив’язані до стійл, що складають 3 м². Свиней утримують так само в тісноті та бруді, що призводить до канібалізму серед особин. У додаток до цього, тварини на фермах стали жертвами повномасштабної війни, багато з яких постраждало через недбалість власників, які не вивезли своїх тварин із небезпечної зони (обережно, чутливий контент). Наша громадська організація «Кожна Тварина» звернулась до Мінагрополітики України, Держстату та «Асоціації виробників молока», щоб дізнатися більше про стан тварин на фермах. Нам повідомили, що в результаті війни було зруйновано 65 ферм, і щонайменше 3,3 млн фермерських тварин загинуло. АХІМСА — СМЕРТЬ ЯК БЛАГІСТЬ? Ахімса — концепція філософії ненасильства, яка походить з індійських вірувань та передбачає гармонійні відносини з природою та оточенням. Прибічники ахімси, як і веган_ки, відмовляються від полювання, риболовлі, вживання м’яса та риби, носіння шкіри та хутра, а також відвідування розваг із тваринами. Однак, на відміну від веганства, ахімса не ставить собі за мету відстоювати права тварин на широкий загал. Однак, існують певні спірні аспекти в імплементації філософії ахімси. До виведення концепції ахімси в індуїстських віруваннях ведичні жертвоприношення вважались такими, що приносять користь як тваринам, так і людям, які приносили їх у жертву. І хоча ахімса є переосмисленням колишніх вірувань, знайти щось конкретне про те, як харчуватись і ставитись до тварин в рамках цієї філософії, доволі складно. Більше про сумнівність ахімси дізнаємось зі статті «Гуманний міф про Ахімсу». Таким чином прибічники ахімси використовують у великих кількостях коров’яче молоко, топлене масло та йогурт в храмових церемоніях. А через заборону забивати цих тварин, фермери змушені відпускати «відпрацьованих» корів на волю. Потім ці тварини блукають по жвавих вулицях і полях, де зазнають жорстокого поводження. Обурливою є стаття Джонні Кордова (релігійного вегетаріанця, який зараз на м’ясоцентричній дієті, як він сам про себе пише). У своєму матеріалі автор стверджує, що полювання на тварин, розведення їх на фермах для людського блага є «неагресивною дією». На його думку, позбавити життя істоту, яку шануєш як священну — це «акт моральної мужності». Нещодавно у мережі з’явилась кінострічка «Земля Ахімси», одним із виконавчих продюсерів якої є Джером Флінн, відомий за стрічкою «Гра престолів». У фільмі «Земля Ахімси» Доллі В’яс, прибічниця ахімси та веганка з Техасу, звертає увагу на суперечливість та подвійні стандарти в індійській культурі. Творці фільму спілкуються з лікар_ками, які займаються рослинництвом, спортсмен_ками, захисни_цями прав тварин і підприєм_ицями, щоб підкреслити важливість вибору веганського способу життя й те, як легко це можна зробити. Наприклад, корова в індійських віруваннях є священною твариною, але все ж її експлуатують. Доллі В'яс заявляє, що перегляд фільму змусить глядач_ок відчути мотивацію та силу змінити світ, починаючи з їжі, яку вони споживають, і закінчуючи ставленням до інших. Можливо, саме це і є справжнім виявом ахімси. Сподіваємось, зовсім скоро цю документальну стрічку можна буде подивитись не лише англійською, але й українською. Не обов’язково гнатися за самим словом ахімса, щоб займатись йогою, нести заряд індійської культури та бути при цьому веган_кою. Можливо, саме це і є справжнім виявом ахімси. Отож новомодні віяння, які пропагують Cage-free, Free-range та ахімсу, можуть бути лише замилюванням очей та наживанням на тих, хто шкодує тварин, але не бажає відмовлятись від їхньої експлуатації. Адже неважливо яким саме способом будуть утримуватися тварини, якщо в результаті всі з них помруть заради задоволення людської потреби в їжі. ЧОМУ ВЕГАНСТВО — ЄДИНИЙ ГУМАННИЙ ВИБІР Якщо забути про упередження та об’єктивно оцінити ситуацію, стане очевидним, що захищати тварин і не бути веганом чи веганкою, на жаль, є спесишизмом. Поки активіст_ки виборюють гуманне поводження з тваринами, «відкриті клітки» та «вільний вигул», кінцевий результат буде той самий — страждання істот, які самі не можуть вирватись з-під гніту експлуатації. Вбивство тварин не може бути гуманним, бо це завжди забирання життя. Не можна відстоювати права одних тварин і водночас їсти інших, адже це лицемірство. Єдиний ефективний спосіб створити гуманне ставлення до тварин — це повна відмова від їхньої експлуатації. Веганство спрямоване на досягнення цієї мети та, наскільки це можливо, мінімізацію експлуатації тварин. Веганський спосіб життя повністю виключає споживання яєць, молока, м’яса, риби та використання одягу чи взуття зі шкірних покривів тварин, а також засобів, що тестувались на тваринах. Якщо ти хочеш дізнатися більше про принципи веганства та стиль життя веганів, то можеш знайти корисну інформацію в інших матеріалах нашого блогу. Також, не забудь зареєструватися на наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», який допоможе тобі легше почати свій шлях до веганства.

10 тисяч років тому відбулася «сільськогосподарська революція», яка забезпечила можливість заснування великих людських суспільств та інтенсивного сільського господарства. Однак, у зв'язку з нашим перебуванням в ері антропоцену, коли людина має значний вплив на земну екосистему, все більше стає актуальним питання про вплив тваринництва на планету та людей. Згідно з Ювалем Ноа Харарі, автором книги «Sapiens: Коротка історія людства», одомашнення тварин може бути найважливішим технологічним кроком в історії людства, що дозволило створити «великі людські суспільства, засновані на інтенсивному сільському господарстві та складній політичній організації». Однак, він також підкреслює, що тваринництво може мати темну сторону та виявитися найбільшою помилкою в історії людства. Чому? Розбиратимемося у сьогоднішньому матеріалі. ЦІНА ШВИДКО ЗАСВОЮВАНОГО БІЛКА Оскільки перехід від добування їжі до її виробництва відбувся відносно недавно в нашій еволюційній історії, є ознаки, що наша біологія ще не наздогнала цей процес. Починаючи приблизно з 12 000 р. до н.е. в кількох частинах світу люди почали переходити на харчування, засноване на одомашнених рослинах і тваринах. Це передбачало маніпуляції з природним ландшафтом для полегшення інтенсивного виробництва харчових продуктів, включаючи вирубку лісів, будівництво колодязів та зрошувальних каналів. Зміни природних ландшафтів змінювали й флору з фауною місцевості, наражаючи людей на небезпеку зараження. Хвороби швидше поширювались через збільшення щільності населення, частішими стали хвороби через паразитів, що живуть у воді. Великі поселення помножили й без того складну проблему утилізації відходів життєдіяльності людини та забезпечення незабрудненою водою. Домашні тварини, включаючи велику рогату худобу, овець, кіз, свиней, курей і коней, стали резервуарами зоонозних хвороб. А життя в тісному контакті із ними призвело до зараження патогенами й появи нових для людини хвороб, які стали на багато тисячоліть основними вбивцями людства — грипу, туберкульозу, малярії, чуми, сифілісу та віспи. Проте не варто думати, що це стосується лише давніх віків, темних часів середньовіччя і перших кроків індустріалізації, коли медицина ще не вміла боротись з поширенням цих хвороб. Епідемія ВІЛ\СНІД, що нажахала людство у другій половині 20 сторіччя також з’явилась через поїдання м’яса шимпанзе, які були носіями вірусу імунодефіциту мавп (SIV). Та як тільки ВІЛ\СНІД було більш-менш приборкано, з’явилась нова пандемія — Covid-2019. Однією з версій появи у людини цього захворювання було споживання м’яса летючих мишей у Китаї. Проте нещодавно міжнародна група експертів з вірусів заявила, що вони знайшли генетичні дані на ринку в Ухані, які пов’язують коронавірус із єнотоподібними собаками, які там продаються. Це може бути доказом того, що найстрашніша пандемія за століття могла бути викликана інфікованою твариною, якими незаконно торгували на цьому ринку. Які ще нас очікують пандемії, викликані зоонозними патогенами — велике питання і, на жаль, поки що питання часу. ПИТНА ВОДА СТАЄ ЦІННІШОЮ ЗА НАФТУ ООН прогнозує, що вже до 2050 року приблизно 5 млрд населення планети стикнеться з нестачею води. Такий невтішний прогноз зробили через все більше розгортання кліматичних змін і не раціональне використання водних ресурсів та їх забруднення. У період між 2001 і 2018 роками UN-Water повідомляла, що 74% усіх стихійних лих пов’язані з водою (повені та посухи). І поки що спостерігається лише загострення ситуації. Одна з галузей, куди «утікає» вода — тваринництво. Виробництво м'яса потребує значно більшої кількості води, ніж виробництво овочів. IME (Інститут інженерів-механіків) Великої Британії стверджує, що для виробництва 1 кг м’яса потрібно від 5 000 до 20 000 літрів води, тоді як для виробництва 1 кг пшениці — від 500 до 4 000 літрів. По-перше, потрібна велика територія для того, щоб вирощувати зернові культури та траву, якими харчуються сільськогосподарські тварини. Для утримання тварин звісно також потрібна територія. Крім того, тварин необхідно поїти та мити, тож вода продовжує «утікати». По-друге, безпосереднє виробництво м’яса, яке поїде до супермаркетів, також потребує багато водного ресурсу, який споживається і забруднюється. Чим більше людей стає на планеті, тим бруднішим і сумнішим бачиться наше майбутнє. Адже якщо не передивитись свої погляди на споживання і харчування, є вірогідність, що в недалекому майбутньому доведеться передивлятися свої погляди на любов до питної води. ТВАРИНИ ТЕЖ ПУКАЮТЬ: ВПЛИВ НА КЛІМАТ Тваринництво є основним джерелом викидів парникових газів, і його внесок у зміну клімату зростатиме зі збільшенням світового попиту на продукти тваринного походження. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН резюмує, що сільське господарство і тваринництво другий за масштабами постачальник парникових газів в атмосферу — 18%. Це більше, ніж весь транспортний сектор Землі. Проте такі суттєві жертви заради їжі не окупаються, адже за даними дослідника сфери сільського господарства та навколишнього середовища з Оксфордського університету, Джозефа Пура тваринництво забезпечує лише 18% необхідних людині калорій та 37% протеїну. А от для досягнення цього необхідно використати близько 83% всієї аграрної ділянки. Тож, прямо кажучи, людство може зваритись живцем у найближчому майбутньому лише за 18% добової норми їжі. В той час, як відмова від промислового тваринництва може звільнити територію розміром із Китай, США, Австралії та країн ЄС разом узятих. Та поки розробляються стратегії сталого використання ресурсів, які пропонує наша планета, від кожно_ї залежить, який слід ми залишаємо по собі. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, показують позитивний вплив рослинного харчування на клімат. Перехід на вегетаріанську або веганську дієту може суттєво зменшити викиди парникових газів. Було виявлено, що середні викиди парникових газів на одну людину на рік становлять: для м'ясоїдів — 7,19 тонни вуглецю; для пескетаріанців — 3,91 тонни вуглецю; для вегетаріанців — 2,89 тонни вуглецю; для веганів — 1,49 тонни вуглецю. Отже, звіт демонструє, що люди, які харчуються рослинною їжею, допомагають зменшити кількість парникових викидів, зменшуючи таким чином свій вплив на зміну клімату. СУМНІВНА ПЕРЕВАГА ВЕЛИКОЇ СІЛЬГОСП РЕВОЛЮЦІЇ Велика перевага виникнення сільського господарства і тваринництва над полюванням і збиральництвом полягає в тому, що воно дає змогу виробляти надлишки їжі. Але сільське господарство непостійне. Коли погода несприятлива або рослини та тварини хворіють, мисливці-збирачі переходять на інше місце із доступним джерелом їжі. Цього неможливо зробити в сільськогосподарських товариствах, які покладаються на невеликий вибір харчових продуктів, вирощуваних у великих масштабах. Тому збережені надлишки їжі, необхідні для виживання сільськогосподарських суспільств, бажано контролювати. Фактично, нещодавні дослідження показують, що стародавні суспільства, які мали більший надлишок їжі, як правило, мали вищі показники нерівності. Робочі ролі також змінились і стали менш гендерно нейтральними. Як правило, чоловіки виконували більшу частину польової роботи, тоді як жінки мали виховувати дітей і займатись домашнім господарством. Не виробляючи їжу (а отже й не контролюючи її), жінки стали громадянами другого сорту. А ще більше поглибило розрив у нерівності гендерних ролей частота народження дітей. Якщо мисливці-збирачі народжували дитину в середньому кожні 4 роки, то більш ситі осілі фермери в середньому раз на два роки. Оскільки хтось повинен був контролювати надлишки їжі, виникла необхідність розділити суспільство на ролі, які підтримували цю ієрархію. Були придумані ролі адміністратора, слуги, священника та воїна. Солдат був особливо важливий, оскільки сільське господарство було нежиттєздатним порівняно з полюванням і збиральництвом. Його мінливість, за іронією спонукала до більшої міграції в сусідні землі в пошуках ресурсів та воєн за ці ресурси з сусідніми групами. Захоплення рабів також було важливим, оскільки землеробство та тваринництво було важкою працею, і потребувало більше людського ресурсу. Хоча якість життя сучасної людини помітно покращилася, рівень нерівності в суспільстві — ні. Багато людей на Землі все ще живуть у неймовірно суворих умовах, попри безпрецедентний рівень багатства в розвинених країнах. Хоча б взяти різницю між середньою тривалістю життя в Японії та Сьєрра-Леоне: 83 роки проти 50. Це розрив у 40%! Та ця нерівність стосується не лише людей, а й тваринного світу. Хочеш дізнатись про видову дискримінацію і як вона вплинула на стосунки між людиною та твариною, читай у нашому блозі. ЩО БУДЕ ДАЛІ? Дослідивши різні аспекти впливу сільського господарства, видно, що негативний вплив поширюється не тільки на здоров'я людини чи екологію, а навіть на соціальну і гендерну нерівність. Починаючи одомашнювати тварин понад 10 тисяч років тому, людство не було готове до такого швидкого розвитку подій та появи проблем, які й досі потребують адекватного вирішення: пандемії, війни, екологічна криза, нестача води й соціальна нерівність. Єдиний раціональний шлях подолання екологічної проблеми та величезного соціального розриву зараз — зменшення попиту на тваринні продукти. Ще більше цікавої та корисної інформації про життя без експлуатації дізнавайся, пройшовши короткий онлайн-курс «Веган-експрес».

Зовсім скоро в Україні та світі відзначатимуть велике релігійне свято — Великдень. І хоча це свято традиційно пов’язане з м’ясними та молочними стравами, веганки та вегани також можуть знайти для себе багато варіантів на святковому столі. Для тих, хто шукає ідеальний веганський рецепт Великодньої паски, команда «Кожної Тварини» підготувала кілька цікавих варіантів. Вони продемонструють, що навіть без продуктів тваринного походження можна продовжувати слідувати релігійним та сімейним традиціям. Наші друзі фуд-блогери «Інді Сінді» зібрали дуже крутий плей-лист з різними рецептами пасок, серед яких є як класичні, так і експериментальні варіанти. «СИРНА» ТОФУ ПАСКА Тофу — ~ 500 г Кокосове молоко — 150 г Лимонний сік — 3 ст. л. Цедра одного лимона Цукор — 3-4 ст. л. або собі до смаку Ванільний цукор — 0,5 пакетика Кокосова олія (або маргарин) — 3 ст. л. Родзинки та журавлина (або будь-які інші ваші улюблені сухофрукти або цукати) Приготування: Залий окропом сухофрукти та родзинки й залиш так на деякий час, щоб ті стали м‘якими. Дрібною терткою зніми цедру з лимона. Тофу невеликими шматками закинь у чашу блендера, додай кокосове молоко, кокосову олію, цедру та лимонний сік, ванільний та звичайний цукор. Перебий блендером все в однорідну масу. Додай родзинки та перемішай. Переклади тофу масу в форму з отворами на дні застелену марлею (марлю попередньо намочи водою та відтисни гарно). Утрамбуй масу в формі, загорни краями марлі та постав під гніт на ніч в холодильник. Періодично варто зливати зайву воду. Вийми паску з форми та прикрась цукатами чи свіжими фруктами та ягодами. Детальна відеоінструкція в цьому відео 👇 ВЕЛИКОДНІЙ КРАФІН Опара: Дріжджі сухі — 8 г Рослинне молоко — 170 г Цукор — 20 г Борошно — 140 г Тісто: Банан — 1 шт. (близько 90 г без шкірки) Цукор — 80 г Кокосова олія — 60 г Борошно пшеничне — 250 г Кардамон мелений — 0,5 ч. л. Сіль — 0,5 ч. л. Ванільний екстракт (або цукор, або ванілін) Начинка: Мигдаль — 25 г Родзинки — 55 г Курага — 55 г Цедра половинки лимона Кокосова олія для змащення тіста Приготування: Опара: змішай цукор, дріжджі та тепле рослинне молоко. Далі поступово додай борошно, а потім залиш в теплому місці на 40 хв~. Перетри банан з цукром, сіллю та ванільним екстрактом за допомогою блендеру. Додай отриману бананову масу в добре підняту опару та обережно перемішай. Далі знов поступово вводь решту борошна, кардамон молотий. Додавай борошно поступово. Замішуй спочатку ложкою, а після вже руками. Коли тісто стане однорідним, додай до нього кокосову олію кімнатної температури. Готове тісто має бути гладким і трошки липнути до рук. Залиш тісто ще на 40-60 хв. Начинка: Залий окропом родзинки та курагу, а горіхи подрібни. Зніми дрібною терткою цедру з половинки лимона. Сухофрукти відтисни від зайвої вологи та поріж на невеликі шматочки. Крафін: Тісто поділи на дві частини й розкочуй кожну настільки тонко, наскільки це можливо, щоб отримати прямокутну форму. Змаж тісто кокосовою олією та виклади начинку: горіхи, цедру, родзинки та курагу. Закрути тісто в цупкий рулет. Розріж його уздовж на дві частини (не дорізаючи до кінця, залиш з однієї сторони хвостик). Одну половину розрізаного рулету почни скручувати до хвостика, розрізом назовні. Заправ хвостик до центру утвореної спіралі, а іншу частину розрізаного рулету обгорни навколо хвостику. Переклади крафін в добре змазану форму для випікання (або в форму з пекарським папером) і залиш в теплому місці ще на 15 хв. Випікай в розігрітій до 180° C духовці ~45 хв. Перед подачею можна притрусити цукровою пудрою. Наочна відеоінструкція в цьому відео: КЛАСИЧНА ПАСКА Опара: Дріжджі сухі — 1 пачка Тепле соєве молоко — 1 чашка Борошно — 100 г Олія рослинна — 1/3 чашки Льняне борошно — 2 ст. л. (замісити з 6 ст. л. води) Борошно — 200 г Цукор — 140 г Ванільний цукор — 1 пачка Дрібка солі Цедра одного апельсина Родзинки до смаку Глазур шоколадна: Топлений чорний шоколад по вегану або Кокосова олія — 2 ст. л. Какао — 2 ст. л. Рідкий підсолоджувач — 1,5 ст. л. Мигдалева стружка Глазур біла: Цукрова пудра Лимонний сік Вода Різнобарвні дрібно порізані цукати чи горіхи Змішай соєве молоко та дріжджі, додай 1/3 борошна. Залиш тісто в теплому місці, без протягів та шуму, поки воно не підніметься вдвоє. Льняне борошно замішай з водою. До тіста додай олію, ванільний та звичайний цукор. Почни замішувати. Додай льняне «яйце» і продовжуй замішувати тісто, поступово вводячи борошно. В кінці додай сіль та залиш тісто ще раз, поки воно не підніметься вдвоє. Терткою дрібною зніми цедру з лимона. Родзинки залий окропом, щоб вони стали м‘якими. Висуши рушником родзинки та разом з цедрою додай в тісто. Тістом заповни формочки для випікання. Залиш тісто, щоб воно піднялось в формі. Випікай при 160° C ~50 хв. Змішай інгредієнти для глазурі та вкрий нею паски. За бажанням посип цукатами або подрібненими горіхами чи шоколадом. Паски можна випікати в формах для кексів. В такому форматі їх буде зручно брати з собою на роботу/навчання/прогулянку 🤍 Більше рецептів з різними видами пасок тут. Магазин «Смак Життя» має вже готові суміші для приготування веганської паски. Але якщо ти зовсім не бажаєш чи не маєш часу і сил на готування паски — то готову можна придбати в Sereda, Green Chef, andjoy.ua, groholskaya_cakes_, NoHarmStore чи goodmood.food.ua. Також не забудь про інші веганські страви, які можна приготувати до Великодня. Серед них можуть бути овочеві салати, гарніри з квасолі та грибів, супи на основі овочевого бульйону та багато іншого. Всім смачних свят без шкоди для тварин! 🖤

Чи мають вегани поважати особистий вибір людей вживати тваринні продукти? Чи мають багатовікові традиції регулювати життя сучасних людей? Відповіді — у цьому ролику Також відповіді на розповсюджені питання про веганство та відповіді на них ми зібрали на нашому сайті. Про вплив тваринництва на добробут тварин, довкілля та здоров’я людей, про шкідників, молоко та спортсменів. Відповіді чекають на тебе у веганському FAQ 👇

Багатьом зрозуміло, чому вегани не споживають м'ясо, однак причини, чому вони уникають желатину, можуть не бути настільки очевидними. Цей продукт є одним із тих підступних інгредієнтів тваринного походження, які не викликають, на перший погляд, відразу. У цій статті ми розглянемо, що саме не так з желатином, як його виготовляють, та які існують етичні аналоги цього продукту. ЖИВА ІСТОРІЯ: ФАКТИ ТА МІФИ ПРО ЖЕЛАТИН Історія використання желатину налічує тисячі років, аж зі стародавніх цивілізацій Китаю та Єгипту. Суміші желатину та колагену використовували як клей ще 8 тисяч років тому. Існують записи про те, що в середні віки при королівських дворах Англії готували смачне желе, до складу якого, ймовірно, входив желатин. Проте свідома історія желатину почалась із відкриття методу добування чистого желатину у 1682 році. Французький дослідник Дені Папені використав паровий циліндр (батька парового двигуна) і відкрив метод видалення нальоту з кісток тварин шляхом кип’ятіння. Це був, мабуть, перший функціональний харчовий продукт, який використовували в Європі. Желатин, який не має ні смаку, ні запаху, складається з чистого білка та був визнаний одним з найбільш поживних харчових продуктів. Він широко використовувався, як джерело білка, зокрема, під час наполеонівських воєн для харчування як французької армії, так і цивільного населення, коли їжі не вистачало. Або, наприклад, під час облоги Парижа, коли лікарі годували своїх пацієнтів желатиновим бульйоном з додаванням жиру, що допомогло їм пережити цей період. Желатин мав інші застосування, крім використання у їжі: У 1833 році були створені перші желатинові капсули для маскування смаку несмачних ліків; У 1880-х роках використання желатину у фотографії зробило маленькі картки з зображеннями більш популярними й доступними. У 1915 році доктор Джеймс Логан був першою людиною, яка успішно ввела внутрішньовенно замінник плазми на основі желатину; Перші кровоспинні препарати на основі желатину були розроблені в 1940-х роках. До того часу гемостатики (кровоспинні засоби) виготовлялися з комбінації людської плазми та бичачого тромбіну, які важко піддавалися очищенню. Така недостатня чистота продукту призводила до підвищеного ризику інфікування. Як бачиш, желатин відіграв значну роль у світовій історії, рятуючи життя бідняків та солдатів як харчовий продукт під час воєн, а також брав участь у розвитку медицини. Але чому ж його не вживають вегани? Про це поговоримо далі. З ПРИСМАКОМ ЖОРСТОКОСТІ: З ЧОГО ВИГОТОВЛЯЮТЬ ЖЕЛАТИН? Желатин виготовляють шляхом виварювання кісток, шкіри, сухожиль і зв'язок різних тварин, зазвичай корів або свиней, але його також можна отримати навіть з риби. Шматки тварин відварюють і фільтрують, щоб витягти з них колаген, який подрібнюють і перетворюють на желатин. Технологія отримання желатину змінювалась і доводилась до ідеалу, але дещо залишилось незмінним — щоб людство мало желатин, хтось повинен померти. Желатин широко використовується не тільки у кулінарії, але й у косметиці, фотографії, медицині та інших товарах. І це не змінилось, тож варто звертати увагу на склад різноманітних продуктів та переглядати переліки інгредієнтів, адже желатин зазвичай губиться десь в кінці довгого списку. З якими товарами не варто втрачати пильності: Фотоплівка Шампуні Вітаміни й таблетки в вигляді капсул Вина А виробництво яких продуктів тобі здавалося етичним, але виявилось, що ні? Якщо хочеш дізнатись чому, наприклад, веган_ки не їдять мед, або відмовляються від деякої тютюнової продукції — переходь за лінком і відкрий секрети продуктів тваринного походження, що ховаються на полицях поміж звичних речей. РОСЛИННІ ЗАМІННИКИ ЖЕЛАТИНУ Отже, вегетаріан_ки та веган_ки відмовляються вживати желатин, але чи можна його замінити? Відповідь — однозначно так. Існує багато етичних рослинних замінників, які можна використовувати замість желатину. Вони не менш корисні й ефективні у кулінарії. Агар-агар Агар, також відомий як агар-агар — це суміш вуглеводів, видобутих з морських водоростей. Він не має смаку, запаху або кольору, тому він часто використовується у кулінарії. Ним можна загустити супи, приготувати джеми, желе, морозиво та інші десерти, які потребують застигання. Агар-агар випускається в декількох формах: у вигляді брусків, пластівців і порошку. Як правило, порошковий агар може замінити желатин у рівних кількостях. Для розчинення агар-агару достатньо просто залити його теплою рідиною, а щоб застигнути, треба залишити на годину при кімнатній температурі. Звісно, час застигання може варіюватися в залежності від рецепта. Пектин Пектин виготовляється зі шкірки фруктів — її відварюють, проціджують і зневоднюють до м'якого гелю. Оскільки він із фруктів, його часто використовують для загущення джемів, желе та мармеладу. Завдяки своїй здатності загущувати, деякі фрукти, що багаті на пектин, можуть замінити веган_кам яйця у випічці. Для належного загущення пектину потрібен цукор, приблизно 5 чашок цукру на пакування порошкоподібного пектину. Не менш важливо додати трохи кислоти, для цього чудово підійде лимонний сік. Каррагінан Каррагінан, також відомий як ірландський мох, є різновидом сухого екстракту морських водоростей. Він не має смаку і згущує продукти трішки м’якше за желатин, тому його широко використовують для приготування мусів, супів, морозива та пудингів. Каррагінан часто зустрічається у складі веганських сирів та рослинного молока, проте є суперечливим продуктом, оскільки його пов'язують з можливими шлунково-кишковими розладами та іншими проблемами зі здоров'ям. Дослідження цього питання продовжуються. СМАЧНО І БЕЗ СТРАЖДАНЬ ТВАРИН. РЕЦЕПТИ ІЗ ЗАМІННИКАМИ ЖЕЛАТИНУ У світі все більше людей віддають перевагу рослинній їжі, а традиційні страви — веганізують. Однак досі для приготування багатьох солодощів використовують для загущення желатин, хоча ми переконалися, що й для нього є етичні аналоги. Ми зібрали для тебе три смачні рецепти з десертами та солоним, смак яких нічим не поступається їхнім жорстоким аналогам. Рисові ласощі Хрумкі та дуже смачні рисові смаколики, один з найкращих рецептів з агар-агаром. Все що тобі знадобиться, трохи ентузіазму та: Масло з горіха макадамії — 1⁄2 чашки Сироп з коричневого рису — 1⁄2 чашки Нерафінований цукор — 3 ст. л. Морська сіль — 1⁄4 ч. л. Порошок агару — 1⁄4 ч. л. Чистий екстракт ванілі — 1⁄2 ч. л. Натуральні коричневі рисові хрусткі пластівці — 4 чашки Покрокова інструкція: Деко розміром 20×20 см застели пергаментним папером. У великій каструлі на середньому вогні змішай масло з горіха макадамії, сироп, цукор, сіль, агар-порошок і ваніль. Постійно помішуй, доки порошок агару повністю не розчиниться (зменш вогонь, якщо суміш почне пузиритися). Зніми з вогню та перемішай пластівці, переконавшись, що вони повністю злиплись з сумішшю горіхового масла. Переклади суміш на пательню та рівномірно притисни. Постав в холодильник до повного охолодження, потім наріж на квадрати. Сир з кеш’ю типу «Pepper Jack» А для тих хто любить солоне, є чудовий рецепт із пектином. Веганський сир з кеш’ю Pepper Jack, готується не так складно, як може здатись. Все що потрібно: Пектин — ½ пачки Вода — 1 чашка Сирий кеш'ю — 1 чашка Лимонний сік — 2 ст. л. Харчові дріжджі — 2 ст. л. Морська сіль — 1 ч. л. Цибулевий порошок — ½ ч. л. Часниковий порошок — 1 ч. л. Подрібнений червоний перець — від ½ до 2 ч. л. Агар — 1 ч. л. (за бажанням, робить сир більш твердим) Зелений перець чилі (опціонально) Покрокова інструкція: Злегка змасти маслом половину форм для кексів. За допомогою блендера змішай ½ пакування сухого пектину (приблизно 4 з половиною ч. л.) і порошок агару (за бажанням) з водою та лимонним соком. Налий суміш у невелику каструлю і доведи до кипіння на середньому вогні, постійно помішуючи. Постав на повільний вогонь і хай вариться, поки подрібниш горіхи кеш’ю, харчові дріжджі, сіль, часниковий порошок і цибулевий порошок до дуже дрібного стану. Змішай ½ чашки води з маленьким пакетиком кальцію з упакуванням пектину та відстав. Налий суміш кип’яченої води на мелену суміш кеш’ю в блендер. Перемішай до отримання однорідної кремоподібної маси. Вона швидко загусне, тому негайно додай 1⁄4 чашки кальцієвої води й подрібненого червоного перцю та перемішай. Одразу вилий гарячий сир у підготовлені форми для кексів. Постав в холодильник без кришки на годину. Переверни мінісири з кеш'ю на тарілку (догори дном) і дай застигнути без кришки в холодильнику ще на 4-5 годин. За цим рецептом виходить 12 порцій сиру. Сир кеш'ю зберігається близько тижня в холодильнику і добре заморожується. Зефір в шоколаді Ніжний зефір без желатину у темному шоколаді, страва до чаю, до хорошого настрою, до приємного спілкування. Для приготування знадобиться: Знежирене кокосове молоко — 450 мл Цукор — 3 ст. л. Ванільний екстракт — 1 ч. л. Апельсиновий сік — 2 ст. л. Порошок агар-агару — 2 ч. л. Веганський чорний шоколад — 1 плитка Рослинне молоко — 2-3 ст. л. Веганське масло — 1 ст. л. Дрібка шафрану Дрібка кориці Покрокова інструкція: У мисці змішай кокосове молоко з цукром, апельсиновим соком і спеціями, а потім переклади у каструлю. Обережно нагрій, помішуючи вінчиком, поки не почне кипіти. Додай агар-агар, ретельно перемішай і нагрівай 3-4 хвилини. Вилий тісто для зефіру у квадратну форму для випікання, вистелену пергаментним папером, і дай охолонути на столі протягом 30 хвилин. Потім постав в холодильник на годину. Коли зефір охолоне, наріж його квадратиками. У каструлі змішай шоколад з веганськими молоком і маслом, поки перший не розтане. Занурюй зефір один за одним, до повного покриття. Дай кожному зефірчику відпочити, поки шоколад не застигне. Смачного! Це далеко не єдині, а лише найрозповсюдженіші рослинні замінники желатину. Аж дивно, наскільки цей інгредієнт поширений, коли починаєш читати етикетки, а його історія налічує багато століть. Попри це, варто знати, що він продовжує видобуватись із тварин, як і 8 тисяч років тому. Коли перший шок від розповсюдженості желатину минає, можна знайти альтернативи, які, здається, не такі повсюдні. Проте, якщо ти читаєш ці рядки, то знай, що рослинних аналогів желатину надзвичайно багато і можна замінити його без проблем. Якщо ти цікавишся веганським харчуванням і бажаєш дізнатися більше про рослинні продукти та рецепти, реєструйся на безплатний онлайн-курс «Веган-експрес». Клацнути на посилання дуже просто, а дізнаватись нове завжди цікаво.

Вегани-початківці часто стикаються із труднощами вибору товарів без продуктів тваринного походження. Є очевидні не веганські позиції, такі як мʼясо, молоко, шкіра, шовк тощо, а є продукти, які, на перший погляд, здаються цілком етичними, але такими не є, наприклад, мед, парфуми чи перлини. Тому далі ми поговоримо про 10 популярних товарів, які містять продукти жорстокості та не відповідають принципам веган_ок, й етичні альтернативи, якими їх варто замінити. 1. МЕД Ми вже детально розповідали, чому мед — невеганський продукт, тому тут зосередимося лише на головному. Бджоли виробляють його виключно для власного вжитку та потреб рою. Жодні лікувальні властивості цього продукту чи поживна цінність не є приводом відбирати у комах природне джерело харчування. Яскравим прикладом того, чому вегани не їдять мед, є сумнівна етичність продукту. Адже люди утримують комах на пасіках насильно й постійно контролюють їх пересування. Маткам обрізають крила, щоб бджоли не роїлися і продовжували працювати саме для цих вуликів, а коли виробництво меду зменшується, їх вбивають і замінюють більш продуктивними матками. Якщо в природі ці особини живуть 6-8 років, то на пасіках лише 2-3. Бджоли агресивно захищають свої запаси їжі, тому люди відлякують їх їдким димом. Також пасічники замінюють вкрадений мед цукром або солодким сиропом, який шкодить тваринам і викликає проблеми зі здоровʼям. Така «дієта» погіршує імунітет бджіл і не покриває їх добові потреби в харчуванні, а повноцінної синтетичної заміни меду для бджіл — ще не існує. Про те, як вегани ставляться до комах ми писали тут. Багато хто й досі вважає, що мед — це веганський продукт, але ми радимо тобі повністю відмовитися від нього. Адже у бджіл немає продуктів, якими можна замінити мед, а в нас є. Серед рослинних альтернатив: сиропи (кленовий, цукровий, фініковий тощо), стевія, сукралоза, патока та інші. Однак якщо людство продовжить винищувати комах, забираючи у них їжу, ми залишимося без фруктів, овочів, круп та навіть кави, бо саме ці рослини та культури опилюють бджоли. 2. ПЕРЛИНИ Перламутрові намистини вважаються коштовностями не одне століття, але для вегана чи веганки вони — табу. Перлина утворюється у раковині молюска внаслідок захисної реакції. Коли всередину потрапляє якесь стороннє тіло (паразит, піщинка чи інший подразник), молюск починає покривати його шарами кристалічної рідини, аби знешкодити. Морська тварина має слабкі мʼязи, тому вона не може виштовхнути перлину з мушлі й «непроханий гість» залишається всередині назавжди. Оскільки у природі звичні нам перлини утворюються десятками років, на промисловому виробництві поширене культивування. Всередину молюсків поміщають чужорідне тіло і занурюють їх у водойму для «дозрівання» на спеціальних сітках. Ці сітки постійно переміщують у воду різної температури й травмують тварин. Робляться такі процедури лише для того, щоб підтримувати «ріст» перлини, тому якість життя молюсків нікого не хвилює. Відмовитися від перлин не важко, оскільки це предмет розкоші, а не першої необхідності, тим паче, що їх вартість доволі висока. Як альтернативу ти можеш обрати прикраси зі срібла, золота чи інших етичних матеріалів. А якщо відмовитися від перлів не можеш — надавай перевагу штучним намистинам. Однак будь обережн_ою, бо деякі з них покривають натуральним перламутром (добувається із внутрішнього шару раковини). 3. ЖЕЛАТИН Цей продукт отримують під час варіння шкіри, хрящів і кісток тварин, тому думаємо, довго пояснювати, чому вегани не їдять желатин — не варто. Однак він є розповсюдженим компонентом багатьох товарів. Желатин можна знайти у багатьох харчових продуктах, таких як желейні десерти, мармелад, мус та пудинги. Також він присутній у капсулах для ліків, вітамінах та додатках до харчів, у косметичних товарах, зокрема, масок для обличчя та шампунях. Желатин використовують як освітлювач для напоїв й адсорбент для пива, який збирає дріжджі в осад на дні місткості. Він присутній навіть у плівкових фото. Тому будь дуже обачн_ою під час вибору товарів і уважно читай склад. Ось кілька варіантів, чим замінити желатин вегетаріанцю/вегану у рецептах: агар-агар, карагенан та пектин. 4. КАРМІН Це барвник, який часто зустрічається у виробах червоного, помаранчевого та пурпурного кольорів (Е120). Його виробляють із тіл самок кошенілі та їх яєць. Використовують в кулінарії, виробництві алкоголю, косметики, художніх фарб тощо. Ти можеш побачити кармін у складі мармеладу, жуйок, газованих напоїв, соків, вин, соусів, помад, румʼян тощо. Комахи отримують свій характерний відтінок напередодні відкладання яєць, саме у цей період їх і збирають. Самок зішкрібають з кактусів спеціальною жорсткою щіткою, висушують і товчуть тільця у порошок, який потім фільтрують в спеціальному розчині. Тому обовʼязково звертай увагу на склад продуктів у магазинах, а вдома використовуй природний барвник, наприклад, з буряку. 5. МИЛО Цей товар теж може бути не веганським, тому обовʼязково звертай увагу на його склад. Веганське мило не містить тваринних жирів, гліцерину, бджолиного воску та меду. Окрім цього, вегани та веганки вибирають лише мило, яке не тестують на тваринах. Тому важливо детально вивчати склад і шукати сертифіковану позначку Cruelty free, яка підтверджує етичність продукту. На жаль, якщо на товарі не вказано, що це мило для веганів, ймовірніше всього воно містить ПТП (ред. продукти тваринного походження) чи тестується на тваринах. Серед перевірених етичних брендів є PLANTA, Zelena та інші. 6. СИГАРЕТИ Куріння і веганство — поняття не дуже сумісні. Адже сигарети (електронні теж) тестують на тваринах і містять тваринні продукти. Щоб перевірити безпечність виробів експлуатують щурів, собак, мавп тощо. Особин змушують дихати тютюновим димом протягом декількох тижнів або навіть років, після чого тварин вбивають і досліджують вплив тютюну на організм. Сам по собі тютюн є веганським, однак його змішують з десятками небезпечних та неетичних домішок. Наприклад, в сигаретний фільтр додають гемоглобін (висушену кров тварин) для фільтрації шкідливих речовин з диму, а з желатину роблять ароматичні капсули. Однак веганські альтернативи все ж існують. Серед них: Davidoff, West, Dockers, Manila, Black Hawk. Детальніше про те, чи може бути куріння по вегану ти можеш дізнатися у відео Тамари Хʼюман, засновниці ГО «Кожна Тварина». 7. АЛКОГОЛЬ Ця категорія товарів не завжди є веганською, оскільки продукти тваринництва можуть бути компонентом напою чи коктейлю або використовуватися під час виробництва алкоголю. Так, наприклад, у вина додають уже відомий тобі кармін, желатин використовують, як адсорбент для очищення пива після бродіння чи як освітлювач для вина, сидру тощо. Також функцію освітлювання виконує рибʼячий клей (isinglass), який добувають із сечових міхурів риб. Напої з високим вмістом спирту (бренді, горілка, віскі, джин, текіла), зазвичай є етичними. А перевірити наявність в алкоголі таких невеганських компонентів як молоко, вершки, казеїн, желатин, мед, рибʼячий клей, хітин, кармін тощо, можеш на сайті barnivore.com чи на сторінці @vegan.vidpovidi та @ukrainian.vegan.moment. 8. МАНІКЮР Так-так, і він може бути неетичним, особливо якщо робити його в салоні. Веганів та веганок можуть чекати продукти тваринного походження як у звичайних лаках, так і під час дезінфекції інструментів. Шелак (один із видів покриття нігтів) зовсім не по вегану, він виготовляється зі смоли, яку виробляють комахи Laccifer lacca. Для того, щоб отримати цей матеріал, лакових червців просто вбивають. Також варто уникати товарів для манікюру, де міститься кератин (тваринний білок), кармін (барвник, який отримують з комах), гуанін (добувається з рибʼячої луски) та мускусна олія (отримують з виділень бобрів, ондатр, видр). Однак, навіть якщо лак на 100% не буде містити продуктів жорстокості, його все ще можуть тестувати на тваринах. Етичні товари для манікюру можна придбати від брендів JOIA, Vegan natural чи Catrice. 9. ПРЕЗЕРВАТИВИ Чи можуть презервативи містити продукти тваринного походження та бути невеганськими? Питання не риторичне, бо дійсно можуть. По-перше, бренди тестують продукцію на тваринах, тому звертай на це особливу увагу. По-друге, латекс можуть обробляти молочним білком (казеїном), щоб пом’якшити його. По-третє, на ринку й досі можна знайти засоби контрацепції зі шлунку ягняти. Тому вибирай лише етичні та перевірені бренди. Такими, наприклад, є веганські презервативи від One, My Size, Einhorn, а повний перелік з посиланнями ми зібрали для тебе тут. 10. ПАРФУМИ Аромати часто містять інгредієнти, які отримують з продуктів тваринного походження. Це може бути мускус, амбра, кісткове масло тощо. Компоненти отримують шляхом вбивства й експлуатації тварин. Крім того, деякі парфуми містять молочний жир або мед. Однак відмовлятися від всіх парфумів не обовʼязково, адже на ринку з’являється все більше веганських альтернатив з рослинних інгредієнтів. Наприклад, бренди Pacifica, Lavanila, Coast Perfumery чи Aesop. Ще окремо зазначимо, що позначка Cruelty free ≠ веганський товар. Вона лише доводить, що цей продукт не тестували на тваринах. Лише 3 організації надають офіційне маркування, яке підтверджує відсутність тваринних компонентів та тестувань на тваринах. Це PETA, Leaping Bunny та Choose Cruelty Free. Деякі бренди розміщують в себе на сайті відповідне маркування, але по факту не відповідають вимогам, а деякі навпаки — є повністю етичними, але сертифікату не мають. Щоб не заплутатися в усіх цих тонкощах, використовуй додатки та допоміжні сервіси. Якщо тебе здивували бодай декілька пунктів з цього списку, реєструйся на 7-денний безоплатний курс «Веган-експрес» від ГО «Кожна Тварина» та дізнавайся більше про веганський спосіб життя та його переваги. І памʼятай, кожен може змінити світ: для цього варто почати з себе.

Багато хто досі вважає, що не можна приготувати смачну випічку без яєць. Поспішаємо спростувати цей міт, оскільки зараз існують веганські яєчні альтернативи на будь-який смак. У багатьох рецептах яйця потрібні для скріплення інгредієнтів, можуть використовуватись як емульгатори та допомагати об’єднати рідини, олії та сухі інгредієнти. В цьому матеріалі розкажемо, які існують замінники яйцям, поділимось улюбленими рецептами та порадами від команди «Кожна Тварина». ЧОМУ ЛЮДИ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ВІД ЯЄЦЬ? Звісно, люди відмовляються від яєць з багатьох різних причин: через алергію, проблеми зі здоров’ям, доступність чи вартість. Але найголовніша й найвагоміша причина — це етичні міркування. Ми не маємо права відбирати у тварин те, що нам не належить. Детальніше про те, чому вегани та веганки не їдять яйця, читай у нашому матеріалі. ВЕГАНСЬКІ АЛЬТЕРНАТИВИ ЯЙЦЯМ Ось декілька найпопулярніших варіантів рослинних замінників яєць: Тофу Подрібнений тофу можна використовувати замість яєчні, а шовковий тофу — замість яєць у рецептах випічки. Аквафаба Рідину з банки нуту, відому як аквафаба, можна збити в піну та використовувати як замінник яєчного білка в таких рецептах, як меренги та макарони. Яблучне пюре Яблучне пюре можна використовувати замість яєць у рецептах випічки, щоб додати вологи та допомогти зв’язати інгредієнти. Бананове пюре Бананове пюре також використовують для з'єднання інгредієнтів, додавання вологості та солодкості у випічці. Насіння льону або насіння чіа Мелене насіння льону або насіння чіа, змішані з водою, додають для скріплення у випічці, котлетах, оладках тощо. Веганські замінники яєць На ринку є кілька веганських замінників яєць, наприклад Follow Your Heart VeganEgg або Bob's Red Mill Egg Replacer, які можна використовувати в різноманітних рецептах. Більше про готові веганські «яйця» тут. Веганський йогурт Використовуй замість яєць у рецептах випічки, щоб додати вологи та допомогти зв’язати інгредієнти. Газована вода Додавай у рецептах, які потребують розпушувача, наприклад у млинцях або вафлях. Оцет і розпушувач Гашену соду або розпушувач для тіста використовуй у рецептах тортиків та кексів. Соєве або мигдальне молоко Додавай для вологи та зв'язування інгредієнтів у рецептах випічки. Сіль «Кала Намак» Ця чорна сіль додає «яєчного» смаку будь-якій страві! НЕ ЯЄЧНІ РЕЦЕПТИ Нутовий омлет Нутове борошно — 1 чашка Вода — 1 чашка Харчові дріжджі — 2 ст.л. Розпушувач для тіста або сода, погашена оцтом — 1 ч.л. Куркума чи карі 0,5 ч.л. Сіль і перець до смаку Рослинна олія для смаження Начинка тобі до смаку: пасеровані овочі, веганський сир тощо Підготуй начинку: посмаж/потушкуй овочі, якщо потрібно, поріж їх тощо; Змішай до однорідності нутове борошно, воду, харчові дріжджі, розпушувач, куркуму, сіль, перець та дрібку «Кала Намак»; На антипригарній пательні нагрій олію, зроби помірний вогонь та вилий нутову суміш; Готуй ~2-3 хв, поки краї не почнуть трошки підгортатись, а верх підсихати; На половинку омлету виклади начинку та накрий її іншою половиною; Готуй ще 2-3 хв, поки начинка не прогріється й омлет не приготується. Наш Tik Tok-рецепт нутового омлету тут. Рецепт альтернативного тофу-омлета ти знайдеш в цій добірці з рецептами. Французькі тости Рослинне молоко (мигдалеве, соєве чи вівсяне) — 0,5 чашки Льняне борошно — 1 ст. л. Кориця — 0,5 ч. л. Мускатний горіх — 0,25 ч. л. Ванільний екстракт — 1 ч. л. Хліб — 4-6 скибок Олія рослинна — 1-2 ст. л. Кленовий сироп, свіжі фрукти або інші начинки на твій вибір Змішай рослинне молоко, мелене насіння льону, корицю, мускатний горіх і екстракт ванілі; Розігрій сковорідку на середньому вогні, додай веганське масло або рослинну олію; Занур кожну скибочку хліба в суміш молока, переконавшись, що обидві сторони рівномірно покриті; Готуй тости на розігрітій сковорідці по 2-3 хвилини з кожного боку, поки вони не стануть золотими й хрусткими; Подавай французькі тости гарячими, посипаними своїми улюбленими начинками, такими як кленовий сироп, свіжі фрукти або веганські збиті вершки. Веганський овочевий кіш Оливкова олія — 1 ст. л. Цибуля порізана — 1 шт. Подрібнений часник — 2 зуб. Нарізані овочі (шпинат, гриби, помідори, цукіні або болгарський перець тощо) — 2 чашки Нутове борошно — 1 чашка Вода — 1 чашка Харчові дріжджі — 0,25 чашки Розпушувач — 1 ч. л. Сіль — 0,5 ч. л. Перець — 0,25 ч. л. Нагрій духову шафу до 190 °C; Розігрій оливкову олію у великій сковороді на середньому вогні. Додай цибулю та часник і пасеруй 3-5 хв; Додай нарізані овочі на пательню і тушкуй ще 5-7 хвилин або поки вони не стануть м’якими; У мисці змішай нутове борошно, воду, харчові дріжджі, розпушувач, сіль і чорний перець до однорідності; Пересип овочеву суміш у форму для пирога, рівномірно розподіливши її; Залий овочі нутовою сумішшю; Випікай 30-35 хвилин або поки верх не стане золотаво-коричневим і начинка не застигне; Дай кішу охолонути протягом кількох хвилин, перш ніж нарізати та подавати; Кіш смачно подавати як гарячим, так і холодним, і його можна доповнити улюбленими овочами та зеленню. Лінива макаронна запіканка макарони веганська ковбаса (соєвий фарш/шматочки або сосиски) рослинний сир тофу веганський майонез рослинні вершки харчові дріжджі, сіль, перець, копчена паприка, коріандр, сушений часник Відвари макарони до стану аль-денте (трошки недоваривши). Рослинну ковбаску наріж кубиками та обсмаж до золотавої скоринки; Змішай макарони, ковбасу, харчові дріжджі та спеції, залий вершками (але не надто багато, інакше вони не випаруються і буде зайва рідина), перемішай та виклади у форму для запікання; Рослинний сир та тофу натри на тертушці; Змішай з майонезом тофу та сир, за бажанням додай сушену або свіжу зелень. Виклади це зверху на макарони; Відправ блюдо в духову шафу, розігріту до 180 °C і випікай 10-15 хвилин (до золотавої скоринки). Шакшука веганська Для яєць: Тофу — половина блоку (~ 100 г) Рослинне молоко — 5-6 ст. л. сік лимона, чорна сіль «Кала Намак», куркума та паприка — для «жовтка» Для основи: Часник — кілька зубчиків Цибуля — 1 шт. Помідори — 2-3 шт. Спеції: коріандр, паприка, сіль, цукор, гостра паприка Томатна паста — 1 ст. л. Вода — 0,5 чашки Оливкова олія для смаження Свіжа зелень Основа: зроби надрізи на помідорах і залий окропом на 10-15 секунд, щоб легко зняти з них шкірку. Залий холодною водою і залиш на 1-2 хв. Очищені томати поріж маленькими кубиками; Подрібни цибулю та часник. У пательні розігрій трохи оливкової олії, додай цибулю та часник, перемішай і додай всі спеції; Через ~1 хв засип помідори й томатну пасту. Можна ще додати болгарський перець; Обсмажуй ще хвилину і влий трохи води; Залиш тушкуватись томати на маленькому вогні 10-15 хвилин. Помідорна маса має стати густою та практично однорідною; «Яйця»: перебий блендером тофу, рослинне молоко, чорну сіль «Кала Намак» (можна додати звичайну) та сік лимона; Відокрем невелику частину суміші (1-2 ст. л.) для жовтків; Додай до «жовтків» куркуму та паприку і перемішай; Коли томатна суміш вже готова, зроби у ній невеликі заглиблення для «яєчок». Ложкою виклади туди суміш із тофу, зверху ще «жовтки» та накрий кришкою на декілька хвилин, щоб яйця теж приготувалися; Подавай зі свіжою зеленню, хлібом і їж прямо із пательні! КУЛІНАРНЕ НАТХНЕННЯ Пропонуємо твоїй увазі декілька не дуже простих у виконанні, але дуже «вау» рецептів з веганськими «яйцями»: Смажене яйце з рідким жовтком Ще смажене яйце Рамен з вареними яйцями Ще рецепт варених веганських яєць Цікаве про топових виробників веганських яєць читай тут. Більше класних рецептів ти знайдеш у блогах Інді Сінді, Веган хрючево і, звісно, у веган-гіді курсу «Веган-експрес». А також реєструйся на наш безплатний експрес-курс про веганство за посиланням.

В12 — «Ахіллесова пʼята» кожного вегана чи веганки та тростинка, за яку хапаються майже усі супротивники рослинного харчування. Ми часто чуємо, як раціон веганів називають неприродним і неповноцінним. Нібито він не закриває усіх потреб людського організму й може бути лише тимчасовим. Улюбленим доказом цього тезису роблять якраз вітамін В12, точніше його відсутність у рослинних продуктах. Загальний перелік необхідних для веганів та вегетаріанців мікроелементів та їх детальний розбір ми вже зробили. Якщо не знаєш, яких вітамінів не вистачає веганам і веганкам, з яких продуктів отримувати потрібні поживні речовини та де придбати необхідні біологічно активні добавки — читай нашу попередню статтю і ділися матеріалом з близькими. У цьому матеріалі ми поговоримо про те, де взяти B12 веганам, що це взагалі за вітамін та чому він важливий. ЩО ТАКЕ B12? В12 або Кобаламін — це важливий вітамін групи B, який підтримує роботу мозку та нервової системи, регулює метаболізм амінокислот і жирів та бере активну участь у виробництві еритроцитів, які несуть кисень до тканин організму. Якщо вітаміну B12 в організмі буде недостатньо, клітини крові почнуть розпадатись і це може призвести до анемії — стану, коли кількість еритроцитів в крові зменшується і зʼявляється дефіцит гемоглобіну. B12 синтезується у травній системі тварин бактеріями, які потрапляють з ґрунту. В організмі людини теж є необхідні для синтезу B12 бактерії, однак вони живуть у товстій кишці, а процес поглинання поживних речовин відбувається у тонкій. Тому майже весь вироблений вітамін не засвоюється і зникає під час дефекації. Традиційними джерелами кобаламіну є мʼясо, риба, яйця, молочні продукти тощо. Саме тому вітамін B12 для веганів й веганок виглядає таким недоступним, але ми спокійно вживаємо його в якості добавок. Тим паче, що більшість тварин, яких вирощують для забою, отримують мікроелемент в ін’єкціях чи зі збагаченого ним кормом, а не на лугах під час випасу. Вітамін B12 має 4 форми: аденозилкобаламін, гідроксокобаламін, метилкобаламін і ціанокобаламін. Дві останніх використовують найчастіше, тому у добавках і збагачених вітаміном продуктах ти, ймовірніше всього, зустрінеш саме їх. Ціанокобаламін — це більш надійна й дешевша форма, тому його можна вживати мікродозами майже усім, а метилкобаламін — не такий стабільний, але краще підходить для більших доз вітаміну. Людям не обовʼязково вживати продукти тваринного походження, щоб накопичувати B12. Ми з тобою уникнемо однієї ланки традиційного харчового ланцюга, якщо одразу прийматимемо кобаламін із добавок чи зі збагачених ним продуктів. Більше про важливість веганства, переваги рослинного харчування та жорстокість тваринної індустрії ми розповідаємо на 7-денному безплатному курсі «Веган-експрес» від ГО «Кожна Тварина». Формуймо світ без жорстокості до тварин та гуманне суспільство разом! ВЕГАНСЬКІ ДЖЕРЕЛА ВІТАМІНУ B12 Щоб підтримувати достатній рівень вітаміну B12 в організмі, вегани та веганки вживають добавки та збагачені кобаламіном продукти (рослинне молоко, харчові дріжджі тощо). Їх випускають у різних формах: таблетках, капсулах, спреях, розчинах, жувальних таблетках тощо. Тому знайти та купити вітамін B12 для веганів та веганок дуже легко і зробити це можна у звичайній аптеці чи онлайн. Наприклад, широкий вибір товарів є на ROZETKA, liki24 чи Biovit. А розширений перелік магазинів, де можна придбати різні вітаміни для веганів і веганок ми зібрали тут. ЧОМУ ВІТАМІН B12 ТАКИЙ ВАЖЛИВИЙ? B12 покращує роботу серцево-судинної системи, поглинає фолієву кислоту, бере участь у формуванні структури нейронів тощо. А нестача вітаміну B12 для веганів та веганок може призвести до таких проблем як анемія чи розлади нервової системи. Саме тому так важливо правильно продумувати свій раціон, слідкувати за самопочуттям і регулярно здавати аналізи. Це допоможе зрозуміти, яких вітамінів не вистачає веганам і вегетаріанцям та уникнути проблем зі здоровʼям. Дотримуватися рекомендацій лікар_ок необхідно й не веган_кам, адже вони частіше нехтують правилами збалансованого харчування й ігнорують контроль балансу поживних речовин. Поширені симптоми й ознаки дефіциту B12: проблеми з травленням; нудота; відсутність менструації; підвищений рівень гомоцистеїну; оніміння чи поколювання кінцівок; різка зміна настрою; швидка втомлюваність; втрата апетиту тощо. Окремо зазначимо, що такий дефіцит у дітей та немовлят призводить до затримок розвитку та порушень опорно-рухового апарату. Але уникнути таких наслідків можна за умови збалансованого харчування малюка. До речі, про те, чи безпечно виховувати дітей веганами ми вже розповідали тут. Нестача B12 найчастіше виникає через недостатню кількість вживання вітаміну, проблеми з його поглинанням у шлунку чи вживання несумісних лікарських препаратів. Проблеми з абсорбцією B12 в будь-якому організмі починаються після 50 років, тому людям цього віку необхідно додатково приймати добавки B12 незалежно від способу життя та раціону. Якщо у тебе чи близьких помітні симптоми дефіциту — звертайся якнайшвидше до лікар_ки. Більшість наслідків нестачі кобаламіну можна уникнути, якщо вчасно відновити баланс мікроелементів в організмі. ЯКІ АНАЛІЗИ ПОТРІБНО ЗДАВАТИ ВЕГАНАМ ТА ВЕГАНКАМ Основні: Загальний аналіз крові (ЗАК) Активний B12 (голотранскобаламін) Вітамін D (D3-25(OH)) Додаткові: Білок загальний Вітамін А Йод Кальцій Креатинін Феритин (залізо) Детальніше про аналізи тут. Де їх можна здати тут. ДОЗА СПОЖИВАННЯ B12 Вітамін B12 накопичується в печінці й зберігається там на випадок гострого дефіциту. Тому веган_ки та вегетаріан_ки, які перейшли на рослинний раціон нещодавно, не відчувають дефіцит кобаламіну. Такого запасу може вистачити на декілька років, але це лише за умови постійного вживання B12 у дозах, які сильно перевищували денну норму. Тому ми радимо веганам та веганкам все ж контролювати вміст вітаміну в організмі та регулярно здавати аналізи, а не покладатися на «заощадження». На питання: «як приймати B12 вегану?» кращу відповідь дадуть твої лікарі, тому тут ми зосередимося на стандартному дозуванні. Денна норма трохи відрізняється у країнах, але, в середньому, для дорослої людини до 65-и років вона складає 25-100 мкг вітаміну. Малюкам та дітям потрібно щоденно вживати від 5 до 75 мкг кобаламіну залежно від віку, а людям після 65-и років — 500-1000 мкг. Приймати добавку можна раз на тиждень, щоденно або 2-3 рази на день, саме від цього і буде залежати дозування. Разом з цим, дослідження Інституту Лайноса Полінга доводить, що високе споживання вітаміну В12 з їжі або харчових добавок у здорових людей не є шкідливим, тому передозування не призведуть до критичних наслідків. Однак в дуже рідкісних випадках приймання кобаламіну може викликати появу розацеа (хронічного дерматозу обличчя, симптомом якого є почервоніння шкіри та утворення скоринки на щоках) чи вугрового висипу (спалах захворювання проходив після тимчасового припинення вживання B12). Наостанок зазначимо, що в обізнаних та підготовлених веганів ніколи не буде проблем із B12, так само як і з іншими мікроелементами та поживними речовинами. Адже веганство підходить для людей на всіх етапах життєвого циклу та вважається повноцінною та здоровою дієтою. А дискусії про неприродність рослинного харчування можна зупиняти цитатою Тома Біллінгса, автора огляду про природність веганства: «Щоб бути веганом, вам не потрібно вважати це природним! Моральних/духовних причин цілком достатньо, щоб виправдати дотримання такої дієти (звичайно, за умови, що таке харчування вам підходить). Крім того, якщо мотивація у виборі вашої дієти — моральна та/або духовна, тоді в її основі — чесність і співчуття. У такому випадку її природність не викликатиме у вас проблем. Відмовляючись від фальшивих міфів, ви відмовляєтеся від тягаря.» Тому, якщо хочеш більше дізнатися про моральні та духовні причини веганства — реєструйся на «Веган-експрес» і відчувай легкість звільнення від жорстокості разом із нами!

В мережі напрочуд багато «експертів» та «експерток» зі здорового харчування. У великому потоці інформації легко заплутатись, особливо коли нутріціологи_ні мають упередження стосовно веганства. Зокрема бракує інформації щодо того, які вітаміни потрібно пити веганам та веганкам обов’язково, а які додатково та як збалансувати веганський раціон. Адже насправді усе, крім В12, можна отримувати з рослинної їжі та залишатися здоровим навіть під час ризиків епідемій. Про цей та інші аспекти веганства ми говоримо й у нашому безплатному 7-денному курсі «Веган-експрес». У ньому ми розповімо про різні сфери експлуатації тварин, допоможемо тобі пройнятися ідеями веганства і стати на шлях підтримки прав тварин. У цьому матеріалі ми розбираємось, які бувають добавки для веганів та веганок, що саме пити і якою є денна норма для тих, хто дотримується рослинного харчування. Також ми пояснимо, чим відмінні вітаміни для веганів і веганок від звичайних, які продукти задовольнять потреби організму в тих чи інших елементах і що на цю тему може «сказати» штучний інтелект. Стаття стане в пригоді новачкам і буде корисним нагадуванням для тих, хто вже давно на веганстві. НЕСТАЧА ВІТАМІНІВ, ДЕФІЦИТ ЗАЛІЗА ТА ІНШІ «ПРОБЛЕМИ» ВЕГАНІВ І ВЕГАНОК Нерідко можна почути думку, що бути веганом чи веганкою — ризик для здоров’я, а про дитяче веганство годі й говорити — смертельно небезпечно! Але варто трохи зануритись у тему, і одразу стає очевидним, що дефіцити є як у веган_ок, так і тих, хто вживає продукти тваринного походження. Виявляється, що жодна людина ще не померла від дефіциту білка, про який багато хто так хвилюється, а усі незамінні амінокислоти вже є у рослинній їжі. Найперше, що хотілося б навести як аргумент — визнання веганського раціону як безпечного такими авторитетами, як, наприклад, Академією харчування та дієтології США, Міністерством сільського господарства США та Міністерством охорони здоров’я та соціальних служб США (USDA та HHS). Насправді перелік чималий, детальніше з ним можна ознайомитись тут. Усі вони підтвердили, що на рослинному харчуванні можна бути абсолютно здоров_ою. Звісно ж, якщо не зневажати простими правилами різноманітності й збалансованості (як і на традиційному харчуванні!). Досить багато корисної інформації та роликів знаходимо на каналі @mediocrevegan. Надзвичайно багато страв та меню на день із розписаними поживними речовинами знаходимо у @vegan_tron (TW: блог російською). На світлинах видно не лише КБЖВ (калорії, білки, жири та вуглеводи), а й вітаміни, мінерали та амінокислоти, і вони також підтверджують, що набрати денну норму цілком реально. Для цього не потрібні диковинні продукти, усе можна знайти у найближчому магазині, а подеколи «врятувати» те, що почало псуватись. Слід пам’ятати, що на кожному етапі життя організм потребує різної кількості вітамінів і засвоюється по-різному, та й поєднувати їх треба вміти. Та й взагалі у всіх нас різний спосіб життя, а норми поживних речовин у підлітків, вагітних та спортсменів, звісно, будуть відрізнятись. Отже, дещо веганам та веганкам необхідно приймати обов’язково, а щось — додатково. Пробіжимося по головному: В12 бере участь у творенні еритроцитів, відповідальний за нервову систему та синтез ДНК, тобто є мегаважливим для нашого здоров’я. Веганам і веганкам слід обов’язково приймати цей вітамін. На традиційному харчуванні В12 отримують із їжею тваринного походження, у яку він потрапляє взагалі-то із ґрунту, де його синтезують бактерії. Для дорослих дозування складає 2000 мкг на тиждень/50 мкг на день (у формі ціанокобаламін), для дітей рекомендоване дозування буде меншим. Також немовлятам необхідно давати В12 від народження, адже у молоці матері_веганки його може бути недостатньо. Детальніше про В12 тут. Вітамін D сприяє засвоєнню кальцію, потрібен для росту й роботи м’язів та міцного імунітету. Як і попередній вітамін, його необхідно приймати усім веган_кам в обов’язковому порядку. Взагалі-то, наш організм і сам може його синтезувати під впливом сонячного світла, але у нашій місцевості майже 9 місяців на рік сонця недостатньо, щоб організм сам покрив свої потреби. До того ж майже весь час ми проводимо у закритих приміщеннях. Отже, вітамін D (кальциферол) має два види: D3 (холекальциферол, що виготовляється з вовни або риб'ячого жиру, або веганський — з лишайників) та D2 (ергокальциферол рослинного походження з дріжджів або грибів, опромінених ультрафіолетовими променями). Тобто вегани та веганки під час вибору цієї харчової добавки мають бути уважними. Добова норма як D3, так і D2 — 2000 МО. Перераховані вище вітаміни потребують особливої уваги для підтримки нормального функціонування організму. Однак у нашому раціоні є й вітаміни, які, за умови збалансованого й різноманітного раціону, можна добирати й з рослинної їжі. Час від часу варто перевіряти їх кількість, здаючи аналізи. Якщо дефіцитів немає, вживати їх спеціально не потрібно. Це: Вітамін А. Важливий для імунної системи, здоров’я очей (запобігає розвитку курячої сліпоти), а також відповідальний за відновлення клітин шкіри та слизових оболонок. Вітамін А міститься тільки у тваринних продуктах, однак наш неймовірний організм здатен перетворювати каротиноїди із рослинної їжі на цей вітамін у формі бета-каротину. Добова норма — 900 ЕРa для чоловіків та 700 ЕРa для жінок. Вітамін Е. Бере участь у біосинтезі заліза та білків, підтримує репродуктивну й опорно-рухову систему. Добова потреба організму у цьому вітаміні — 10-20 мг. Омега-3. Без цих жирних кислот клітини твоєї імунної системи не змогли б взаємодіяти й захищати твій організм від різних запальних процесів та хвороб. Відповідає Омега-3 і за здоров’я серцево-судинної системи та шкіри. Омега-3 — це поєднання таких важливих жирних кислот, як: ALA, EPA та DHA. Як правило, набрати добову норму цих жирних кислот, на відміну від Омега-6 та Омега-9, непросто, а при спробі підвищити рівень Омега-3 спостерігається профіцит двох інших, що теж не дуже добре. Цікаво, що проблема набору Омега-3 є й у не веганів, адже цих жирних кислот мало і в продуктах тваринного походження. Отже, планувати раціон доведеться будь-кому. Єдине, що завдяки веганству вціліють тварини, тому у веганства точно суттєвіші переваги. Що ж до норм, то за даними Vegan Health, веганам та веганкам необхідно споживати Омега-3 у вигляді 300 мг DHA на день. Йод. Для підтримки здоров’я щитоподібної залози й гарного метаболізму необхідно вживати 150 мкг щодня. Залізо. Важливе у творенні білка гемоглобіну, що транспортує кисень в організмі. Цей елемент із рослинної їжі (негемове залізо) засвоюється справді не так, як із продуктів тваринного походження (гемове). Але навіть зважаючи на це, набрати трохи більше негемового заліза, аби підтримувати рівень феритину й сироваткового заліза в крові, можна і на веганстві. Яскравий приклад — вищезгадані меню @vegan_tron. Добова норма заліза — 20-25 мг. Донорам та жінкам в період менструації краще вживати трохи більше заліза, аби компенсувати втрати. Кальцій. Надзвичайно важливий для опорно-рухової системи. Безпечним вважається споживання 1000 мг на добу, адже профіцит кальцію може призвести до його поганого засвоєння. Цинк. Відповідальний за репродуктивну систему, волосся та імунітет. Хоч у рослинних продуктах його небагато, дефіцитів у веганів та веганок не спостерігається. Норма — 10 мг на добу. Попри можливість добути ці вітаміни з рослинної їжі, складно не погодитись, що із нашим темпом життя веганам та веганкам не завжди вистачає часу і можливості контролювати раціон. Саме тому порятунком і профілактикою стають покупні харчові добавки. ЯКІ ВІТАМІНИ ОБИРАЮТЬ ВЕГАНИ ТА ВЕГАНКИ? Наука давно ступила далеко вперед і винайшла способи синтезувати речовини, без шкоди для тварин. Людина давно вийшла з печери, та й з тигром, який не здатен на таку розумову активність чи винайдення чогось нового, нас складно порівняти. Навіщо відмовлятись від вживання тваринної їжі, вже багатої на все що нам треба? Насправді ми б теж отримували деякі вітаміни, які є у тваринах із ґрунту (як В12), якби не мили овочі. Але, по-перше, це небезпечно, а по-друге, не впадаймо у крайнощі та не використовувати це як аргумент проти веганства, буцім тварини — єдине джерело В12. Ніхто ж не хоче повернутись у печери, бо «наші предки так жили й нічого». Якщо у нас є можливість відмовитись від насилля та вбивства заради смаку, якщо всесвітні організації охорони здоров’я говорять, що це безпечно, то чому б не зробити цей очевидний вибір? Основними критеріями вибору харчових добавок на веганстві є їх оболонка (яка може бути желатиновою) та походження речовини. Звісно ж, вегани та веганки не їдять желатин — продукт тваринного походження, а замість отриманих з риби чи м’яса вітамінів та мінералів віддають перевагу отриманим з водоростей, бактерій, грибів чи олій. Розглянемо ті, що зазвичай отримують з тварин. Отже, обираючи ергокальциферол, тобто веганський вітамін D, краще шукай його форму D2, а от у D3 обов’язково має бути позначка «Vegan». При виборі першого, радимо придивитись до бюджетного олійного розчину Ергокальциферол ПрАТ «Технолог» («Лекхім»), дорожчих VegLife Supreme Vegan D або Now Foods Vegetarian Dry Vitamin D. Що стосується другого — D3 для веганів та веганок, то знаходимо, наприклад, NATURELO Vitamin D3 та MRM Nutrition, Nutrition, веганські вітаміни D3. Яку форму вітаміну обрати — залежить від бюджету та засвоюваності (за деякими дослідженнями, представленими у статті Vegan Health, D3 засвоюється краще, однак розбіжність несуттєва). Для кращого засвоєння вживай вітамін із багатими на жири стравами (горіхами, авокадо, смаженими овочами). Веганський В12 шукай на iHerb, на biotus biovit (марок Solgar, Doctor`s Best, NOW, Jarrow Formulas) чи на ROZETKA (Deva, NOW food). Його краще приймати на порожній шлунок. У Now Foods ти знайдеш і кальцій для веганів та веганок (Calcium Carbonate Powder або версію з магнієм). Цей мінерал, як і цинк, краще приймати окремо від препаратів із залізом, адже тоді погіршується засвоєння самого заліза. Що ж до останнього, то веганське залізо у хорошому дозуванні пропонує той-таки VegLife. Веганський йод можна приймати рідким та у формі таблеток. А ось Омега-3 для веганів справді не дешеве задоволення (наприклад, NATURELO веганська ДГК Омега-3 із водоростей), але його не треба приймати постійно і можна самостійно добирати з їжею, про що ми розкажемо у наступному розділі. Однак перед тим, як витрачатись на харчові добавки, крім тих, що не можна отримати з рослинною їжею, краще здай аналізи та пересвідчитись у доцільності покупок. Базовими для веганів та веганок є загальний аналіз крові (ЗАК), активний B12 та вітамін D. До додаткових відносяться: білок загальний, вітамін А, йод, кальцій, креатинін, феритин (рівень заліза) та фолієва кислота. НЕ БАДАМИ ЄДИНИМИ: РОСЛИННІ ДЖЕРЕЛА ВІТАМІНІВ Аби зайвий раз не хвилюватись через здоров’я, краще дотримуватись збалансованого раціону та не покладатись суто на готові вітаміни з баночки. Як ти вже зрозумі_ла, вітамін В12 у рослинній їжі відсутній, АЛЕ, на щастя, в Україні настільки чудово розвинена харчова промисловість та імпорт, тож рослинні напої, наприклад Alpro — альтернатива молоку, вже збагачені цілим комплексом вітамінів «по-веганці», зокрема в ньому є і В12. Часто вітамінами групи B, вітаміном D та кальцієм збагачують готові сніданки (той же Fitness). Звичайний тофу «Агропрод» та більш бюджетне немолоко Green Smile теж збагачені кальцієм, тож не надто поступаються традиційним молочним продуктам. Що ж до вітаміну D, то можете збільшити перебування на сонечку, але пам’ятайте і про шкоду від ультрафіолету. А тепер пройдемось по вітамінних та мінеральним «вибухівкам» серед бобових, круп, горіхів, насіння, зелені та іншої городини: Омега-3, крім як від споживання морських мешканців, можна отримати поласувавши волоським горіхом, лляною кашею або чіа-пудингом. Вітамін Е знаходимо в авокадо, оліях, горішках та соняшниковому насінні. Вітаміни групи B — ними багаті усі бобові та крупи, листова зелень, картопля, банани та горіхи. Фолієва кислота (В9) — особливо важлива для жінок, вона є у бобових, зокрема в арахісі (240 мкг, як у м’ясі, але один продукт не причетний до страждань, а інший — прямий результат, більше читай тут); багаті фолієвою кислотою спаржа, шпинат, броколі, лляна олія, а також пшенична і гречана крупи. Йод міститься у йодованій солі та водоростях (норі, «морській капусті» та вакаме). Залізо — в топі усі бобові, шпинат, вівсяна та гречана каші, інжир, родзинки та мигдаль. Підвищити засвоюваність заліза можна, збризнувши страву лимонним соком (завдяки вітаміну С), відділивши від основної їжі чай та каву на годину-півтори (поліфеноли, які містяться в них, погіршують засвоєння заліза). І не забувай, що вживання кальцієвмісних та залізовмісних препаратів/продуктів має бути роздільним. Вітамін А: його багацько в помаранчевих продуктах — моркві, гарбузі, бататі й шпинаті (так, тобі не здалось, шпинат усюди вітамінний лідер). Кальцій: у рослинних продуктах він міститься у капусті, броколі, кунжутній пасті (тахіні), білій квасолі та соєвих продуктах. Цинк: надзвичайно багаті на нього вівсяна каша, тофу, нут, сочевиця, зернята соняшника й гарбуза. Не забувай замочувати горіхи, крупи та бобові, щоб активізувати їх і позбутись фітинової кислоти, яка перешкоджає засвоєнню корисних речовин. Як бачиш, бути здоров_ою веганом чи веганкою дуже просто, достатньо лиш харчуватись різноманітними смаколиками, які подарувала нам природа, і, завдяки науковому прогресу, не забувати приймати деякі синтетичні вітаміни. Ми достатньо далеко ступили у своєму розвитку, тож цілком можемо обійтись без страждань живих істот, які, так само як і ми, здатні відчувати. ЯКІ АНАЛІЗИ ПОТРІБНО ЗДАВАТИ ВЕГАНАМ ТА ВЕГАНКАМ Основні: Загальний аналіз крові (ЗАК) Активний B12 (голотранскобаламін) Вітамін D (D3-25(OH)) Додаткові: Білок загальний Вітамін А Йод Кальцій Креатинін Феритин (залізо) Детальніше про аналізи тут. Де їх можна здати тут. ПОРАДИ ВЕГАНАМ ТА ВЕГАНКАМ ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ Ми поцікавились у ШІ (ред. штучного інтелекту), які вітаміни треба вживати веган_кам. Спираючись на сучасні дані, він повторив прописні веганські істини: вживати В12 і вітамін D у вигляді БАДів, залізо отримувати із зелені, бобових і цілозерновий круп. Кальцій на веганстві рекомендують добирати з рослинних напоїв, темної зелені та збагаченого кальцієм апельсинового соку. Омега-3 бажано отримувати із насіння чіа або тих же БАДів, упускаючи, до речі, багатий на ці жирні кислоти льон (у вигляді олії чи меленого насіння, столова ложка якого, між іншим, покриває добову потреби Омега-3). Таким чином, штучний інтелект виділив тільки п’ять речовин вартих особливої уваги. Про інші за умови збалансованого харчування веганам та веганкам можна не хвилюватись. Ти нещодавно дізнався чи дізналась про наш блог? Тоді запрошуємо почитати й інші статті, завдяки яким ти довідаєшся, чому веган_ки відмовляються від м’яса, риби й меду, носіння шкіри чи хутра, зануришся у веганський побут. А щоб полегшити свій шлях до веганства, реєструйся не безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», де ти краще зрозумієш філософію веганства, отримаєш поради та мотивацію, щоб зробити життя тварин на планеті комфортнішим.

На носі улюблене багатьма свято весни — Масниця. Проте цьогоріч до нього постало чимало питань, адже багато хто вважає що це російське свято й не має бути у нашому вільному просторі. Тож команда «Кожної Тварини» вирішила дослідити історію походження Масниці та спростувати головні міфи про неї. ПЕРШІ СВЯТКУВАННЯ Як саме і коли з’явилось свято достеменно не відомо, проте перші згадки про схожі святкування на території України датуються IV століттям нашої ери. Багато народів Європи знають і святкують Масницю, проте в різних країнах Масниця має різні назви й трохи різні традиції. Таке широке розповсюдження Масниця має через своє стародавнє коріння. «Масниця має дохристиянське походження. Це свято стоїть на межі весни й зими, тому народ пильно стежив за змінами в погоді та за допомогою обрядів активно закликав весну. За допомогою магії слова та дії люди намагалися вплинути на природу та посилити вегетативні процеси: озеленення та плодючості. Тобто коренем сучасного свята Масниці є дохристиянські звичаї часів, коли люди намагались облаштувати свій календарний рік, орієнтуючись за природними явищами», — пояснює дослідниця, доктор філологічних наук Олеся Наумовська. В основу Української Масниці лягла ідея перемоги життя над смертю — кінець зими, як мертвого сезону, та початок весни, як відродження природи й життя. Люди збирались на масові гуляння, співали обрядові пісні, наряджались і танцювали, щоб закликати тепло і вигнати холод. ПОПУЛЯРНІ РОЗВАГИ ТА ЦІКАВІ ОДРЯДИ МАСНИЦІ За старовинними традиціями Масницю святкували протягом тижня. Причому кожен день був присвячений своєму особливому обряду, що мав глибокий зміст. Тож в приготуваннях до свята були залучені всі — від найменших до найстарших. Перед початком неділі святкувань, родичі й друзі збирались разом, щоб приготувати все необхідне. В центрі села завжди готували простір для гулянь, де збирались всі селяни й містяни. Посередині цього простору встановлювали солом’яне опудало, яке урочисто спалювали — це символізувало кінець холодної зими та початок довгоочікуваного тепла. Скоморохи (ред. мандрівні співці й актори) й ряджені ходили вулицями, танцювали та співали пісень, залучаючи селян до святкування. Також наші предки полюбляли кататись на санях і організовували кулачні бої. Окрім танців та співів, на Масний тиждень в Україні були цікаві обряди, які, на жаль, не збереглися. Однією з традицій був Колодій. В перший день Масниці якась із жінок в селі імітувала пологи, буцімто народжуючи Колодія — дерев’яну колоду. Спочатку цю дерев’яну колоду молоді парубки, що не стигли засвататись повинні були тягати з собою по селу, аж поки не засватаються. Проте колода була велика і важка, тому з часом традиція трохи змінилась. Від Колодія можна було відкупитись горілкою чи іншими частуваннями, або заплатити грошима. З часом велика колода трансформувалась у невеликі дерев’яні колодки, які прив’язували стрічками до рук неодружених хлопців й іноді дівчат. Наступного дня після народження Колодія хрестили, а в середу святкували хрестини. В четвер, вже підрісши, Колодій святкував Масницю, а насвяткувавшись в п’ятницю символічно помирав. Після чого в суботу відбувалась урочиста похоронна процесія, а в неділю Колодія ховали. Все це дійство мало на меті заохотити природу бути більш плодючою, адже дерев’яна колода мала фалічну символіку та асоціювалась із плодючістю. Та з часом традиції змінювались і колодки вже мали інше значення. Дівчата та хлопці на Масницю почали вішати їх тим, хто був до вподоби, й таким чином висловлювали свої почуття. Можна зробити висновок, що Українські дівчата з давніх віків були вільні у виборі нареченого та сміливо могли виявляти симпатію, не боячись осуду. На території сучасної України був ще один цікавий обряд, в рамках якого жінки села під час святкування Масниці могли в ігровій формі переймати чоловічі ролі. Олеся Наумовська досліджувала також цей ритуал: «Масницю, Сиропусний тиждень також називають Бабським, тому що в цей час жінки брали на себе роль чоловіків: переодягалися в їхнє вбрання, ходили в шинок та в гості, їздили на конях. Все це супроводжувалось піснями та жартами, інколи навіть дуже гострими. Парубки також могли бешкетувати. Наприклад, знімали в сусідів ворота». РАДЯНСЬКИЙ ВПЛИВ В радянські часи Масниця перетерпіла деяких змін і почала святкуватись на російський манір, витісняючи Українські традиції й змінюючи суть свята. Всупереч тому, що Масниця залишилась святом настання весни, російсько-радянська традиція святкувань була про соціалізацію молодих сімей, а не про залицяння і сватання, як от в Українській традиції. Тож така чудова традиція, як Колодій просто зникла. Також за Українськими традиціями люди під час Масниці відмовлялись від м’яса і всі частування були з молочних продуктів, так зване «полювання на біле». Виявляється, що найпопулярнішою стравою Масниці за Українськими традиціями були та мають бути вареники з сиром, молочний кисіль, хліб малай і таке інше. Млинці з’явились на святковому столі разом зі зросійщенням народів під час радянської навали. ВЕГАНСЬКІ РЕЦЕПТИ НА МАСНИЦЮ Дуже тішить, що зараз почали відновлювати стародавні Українські традиції й обряди святкування Масниці, адже свято веселе і світле. Масницю на території України називали ще Сиропусний тиждень, адже під час святкувань їли багато сирних продуктів. Велика кількість молочних страв на масляну пов’язана із тим, що корови в цей період телились і, відповідно, було багато молока. Тож якщо ти хочеш в цьому році відсвяткувати масницю по вегану, варто закупити багато тофу та рослинного молока, щоб по-українськи організувати святковий стіл. Запрошуй друзів співати пісень та куштувати веганські вареники з сиром, зустрічаючи настання весни та пробудження природи. Щоб було смачно на всі 100% — ми зібрали перевірені нашою командою веганські рецепти. ВАРЕНИКИ З ТОФУ ВІД ІНДІ СІНДІ (на ~12 вареників) Тісто: Борошно — 2 чашки Вода — 2/3 чашки Рослинна олія — 1 ст.л. Сіль — 1/2 ч.л. Солодка начинка: Тофу — 1/2 пачки (~120 г) Кокосова олія — 1 ст.л. Цукор — до смаку Ванільний екстракт або ванільний цукор — до смаку Родзинки ~ 2 ст.л. (запарити, просушити серветкою) Лимонний сік ~ 1 ч. л (за бажанням). Солона начинка: Тофу — 1/2 пачки (~120 г) Рослинна олія — 2-3 ст.л. Сіль Часник Кріп Петрушка Чорний перець. Покрокова інструкція: Змішай борошно та сіль, додай олію. Далі повільно вводь воду і починай замішувати тісто. Залиш його на пів години. Для солоної начинки тофу розітри виделкою в мисці. Додай сіль та видави часник туди, перемішай. Змішай з подрібненою зеленню та чорним перцем. Для солодкої начинки: розітри виделкою тофу з екстрактом ванілі, додай цукор, кокосову олію та родзинки. Ретельно перемішай. За бажанням додай трошки лимонного соку. Тісто розкатай і за допомогою формочки або склянки виріж кружальця з тіста. Додай всередину начинку та зліпи вареник. Відвари в окропі вареники. Свіжі ~1-2 хв після того, як вони піднімуться на поверхню води. А заморожені ~3-5 хв. Подавати можна з рослинним йогуртом, наприклад від крафтового Українського виробника Fermented food. Відеоверсія рецепта тут МОЛОЧНИЙ КИСІЛЬ Цукор — 1/3 чашки Кукурудзяний крохмаль — 3 ст.л. Дрібна сіль — 1/8 ч.л. Соєве або інше твоє улюблене рослинне молоко — 2 чашки Ваніль — 1 ч.л. Покрокова інструкція: У великій каструлі змішай цукор, кукурудзяний крохмаль та сіль. Поступово додай рослинне молоко, постійно помішуючи, щоб уникнути грудочок. Вари суміш на повільному вогні, постійно помішуючи, до загустіння. Готуй ще 2-3 хвилини, періодично помішуючи. Зніми кисіль з вогню і додай ваніль. Дай охолонути протягом 10 хвилин, час від часу помішуючи. Перелий кисіль в одну велику тарілку або окремі та залиш охолоджуватись в холодильнику на 2-3 години. ПШОНЯНА МОЛОЧНА КАША Пшоно — 1 чашка Мигдалеве або інше рослинне молоко — 1 чашка Вода — 3 чашки Кленовий сироп чи інший рідкий підсолоджувач — 2 ст.л. чи до смаку Ванільний екстракт — 1 ст.л. Нарізані ягоди чи фрукти, для начинки Подрібнений мигдаль, для начинки Покрокова інструкція: Змішай сире пшоно, мигдалеве молоко та воду в середній каструлі. Доведи рідину до кипіння. Коли закипить, зменш вогонь до середнього і дай їй варитися 20–25 хвилин, поки пшоно не стане м’яким і готовим, а більшість рідини вбереться. (Якщо воно здається занадто сухим, сміливо додай більше мигдалевого молока для більш кремової текстури). Додай ваніль і крапельку кленового сиропу та добре перемішуй ще 30 секунд. Подавай пшоняну кашу, посипану шматочками ягід та подрібненим мигдалем. СИРНИКИ З ТОФУ ТА ЯБЛУКАМИ Тофу — 300 г Яблуко (середнього розміру) — 2 шт. Банан — 1 шт. Розпушувач — 1 ч.л. Олія (наприклад, кокосова) — 2 ст.л. Борошно — 0,5 чашки У блендері змішай тофу, банан, розпушувач, олію та борошно. Яблука поріж на дрібні кубики та додай до тіста. Сформуй сирники та обсмаж з обох сторін до золотої скоринки. Подавати варто з рослинною сметаною, наприклад, від Fine Organic. МАЛАЙ Борошно — 1 чашка Кукурудзяне/горохове/пшоняне борошно — 1 чашка Апельсиновий сік — 1 чашка Цукор — 1/2 чашки Рослинна олія — 1/4 чашки Сода або розпушувач для тіста — 1 ч.л. Щіпка солі Покрокова інструкція: Форму змастити олією і посипати борошном. Змішай всі сухі інгредієнти та додай рідкі, перемішай та залий у форму. Випікай в розігрітій духовці за 180° ~30 хв. За бажання на дно ще можна додати порізані кубиками яблука. Смачного! Ще багато традицій потрібно згадати, відновити зв’язок зі своїм корінням, дізнатись про нашу історію. Та ще більше треба змінити на краще, й починати варто з себе. Цікаво дізнатись про те, як можна зменшити свій негативний вплив на планету і звільнити тварин від експлуатації? Записуйся на безплатний онлайн-курс «Веган-експрес» та почни свою історію змін разом з нами. Все найцікавіше в короткій і легкій формі — не занудьгуєш. Веселої Масниці!

Готуємо веганські романтичні страви до Дня всіх закоханих Вже зовсім скоро 14 лютого — День всіх закоханих. Команді «Кожної Тварини» здається, що це гарний привід проявити трошки більше любові до важливих тобі людей та до самих себе 💞 Ми підготували декілька ідей та рецептів для цього романтичного дня. Та якщо тобі їх здасться замало — зазирни в наш веган-гід, де зібрано багато смачних рецептів рослинних страв. СНІДАНОК У ЛІЖКО РОЖЕВІ ПАНКЕЙКИ Буряк (запечений та без шкірки) — 0,5 шт Борошно — 180 г або 1,5 чашки Розпушувач для тіста — 2 ч.л. Мелене насіння льону — 2 ст.л. Вода — 6 ст.л. Рослинне молоко — 80 мл або 0,3 чашки Підсолоджувач (цукор, сироп агави, клиновий чи топінамбура) — 1 ст.л. Рослинна олія без запаху — 1-2 ст.л. У великій мисці змішай борошно та розпушувач. У окремій мисці підготуй льняне яйце: змішай 2 ст.л. меленого насіння льону і 6 ст.л. води. Добре перемішай та відстав ~на 10 хв. У кухонному комбайні подрібни буряк з рослинним молоком. Додай льняне яйце, підсолоджувач та змішай все. Зроби лунку в борошні та влий туди бурякову суміш. Обережно змішай суміш. Розігрій пательню на середньому вогні й злегка змасти поверхню невеликою кількістю олії. Наливай ~3 ст.л. тіста на кожен млинець. Готуй близь 1-2 хв з кожної сторони. *Якщо маєш формочку у вигляді серця використай її для ще більш романтичного вигляду страви. До панкейків можна заварити квітково-ягідного чаю, наприклад, зі шматочками сушеної полуниці ❤️ НІЖНИЙ ПЕРЕКУС Підготуй сирну дошку з асорті рослинних сирів, нарізаними фруктами та ягодами, крекерами та паштетами. Доповнити цю картину пропонуємо келихом ігристого вина. Ще варіант — влаштувати сирне або шоколадне фондю з фруктами. Добірка магазинів та брендів з рослинними альтернативами тут. Як обрати веганський алкоголь читай тут. РОМАНТИЧНИЙ ОБІД ЛЕГКИЙ ОВОЧЕВИЙ СУП З ПАСТОЮ Картопля — 2 шт. Морква — 1 шт. Капуста броколі — 100 г Вода — 2 л Куркума — ½ ч.л. Часник — 1 зуб. Лавровий лист — 2 шт. Олія — 4 ст.л. Кріп — до смаку Петрушка — до смаку Макарони — невеличка жменька Овочі почисть. Картоплю наріж кубиками, броколі — шматочками. Доведи воду до кипіння, додай овочі. Моркву пропонуємо вирізати в формі сердець 🧡. Це можна зробити за допомогою металевих формочок-катерів або ж ножем. Для варіанту з ножем зроби по всій довжині вглиблення з однієї сторони моркви та рівний кут з іншої. Тепер можна порізати її «кільцями»-сердечками та додати в суп. Коли овочі в каструлі зваряться, додай лавровий лист, сіль і вари ще 5 хвилин. В кінці посип подрібненою зеленню. *За бажання в суп також можна додати кульки рослинного фаршу. ВЕЧЕРЯ ПРИ СВІЧКАХ ОВОЧЕВЕ ПЮРЕ ТА РОСЛИННИЙ СТЕЙК Броколі – 250-300 г Картопля – 2-3 шт. Куркума – 2 ст. л. Рослинне молоко — ~0,5 чашки Петрушка, лимонний сік, кунжут, харчові дріжджі — до смаку Броколі подрібни й залиши на 40 хвилин (для утворення сульфорафанів). Вари броколі та картоплю до готовності бульби. Воду від варки овочів злий в чашку. Додай ~ половин чашки рослинного молока, спеції та харчові дріжджі до смаку та потовчи в пюре овочі. За потреби додай ще воду від варки або ще молока. Овочі зверху посип кунжутом, подрібненим гарбузовим насінням та і полий лимонним соком. А стейк можна приготувати із замороженого рослинного стейка від green go або спробувати самостійно його зробити за рецептом Інді Сінді 🖤 СОЛОДЕНЬКЕ НА ДЕСЕРТ ПОЛУНИЧНЕ-ВИШНЕВЕ ЖЕЛЕ Вишневий сік — 800 мл Агар-агар — 8 г Вишня морожена або свіжа — жменька чи до смаку Полуниця свіжа — декілька ягід Ягоди промий у проточній воді. Наріж їх кубиками та розклади по формах. Вишневий сік налий у каструлю, додай агар-агар і доведи до кипіння, періодично помішуючи. Після закипання соку додатково вари, помішуючи, до повного розчинення агару (1-2 хвилини). Готовою сумішшю залий фрукти та залиш застигати при кімнатній температурі (~ 1 годину). Перед подачею охолоди в холодильнику. ДЛЯ НАТХНЕННЯ Радимо зазирнути в спеціальний плейлист до Дня закоханих від наших улюблених київських фуд-блогерів Інді Сінді. Також запрошуємо тебе в нашу добірку рецептів тортиків. Ще більше рецептів, корисної інформації та порад щодо веганства шукай на курсі «Веган-експрес». Смачного та романтичного свята для тебе та твоїх коханих людей 🖤

Багато веган_ок та вегетаріан_ок зіштовхувались на своєму шляху з одним із найпопулярніших упереджень щодо отримання достатньої кількості протеїну — тваринні білки необхідні людині, щоб бути здоровою. Сьогодні ми дізнаємось чи справді вони мають якісь переваги перед білками рослинного походження, окрім забобонів. Та розповімо тобі про якісні та смачні джерела білка для веганів і веганок. ЧОМУ СТІЛЬКИ УВАГИ ДО БІЛКА? Білок — молекула, що складається з великої кількості амінокислот. Всього в природі існує понад 300 різних амінокислот, які зустрічаються у складі різних представників флори та фауни. Проте лише 20 з них входять до складу білку, 11 з яких організм людини виробляє з нуля або шляхом модифікації інших амінокислот, а останні 9 є незамінними та повинні потрапляти разом з їжею. Білок є практично в кожній тканині організму та становить близько 20% маси тіла — це основний компонент наших м’язів, шкіри, внутрішніх органів, особливо серця та мозку, а також наших очей, волосся та нігтів. Імунній системі також потрібен білок для вироблення антитіл, необхідних для боротьби з інфекціями. Він відіграє важливу роль у нормалізації рівня цукру, метаболізмі жирів та енергетичній функції. Більшість білків також мають ряд вітамінів і мінералів, які необхідні для правильної роботи органів та систем. Щонайменше 10 000 різних білків роблять нас тими, ким ми є, тож білок життєво необхідний для росту та відновлення нашого тіла. Дорослим рекомендується споживати 0,8 г білка на кожен кілограм ваги, виходячи з еталонного споживання поживних речовин. Для точного підрахунку необхідної кількості білків, жирів та вуглеводів в залежності від свого віку й активності, можна скористатись онлайн калькулятором. Для простого вимірювання одна порція білка для веганів повинна бути приблизно розміром зі свою долоню. В середньому чоловіки мають з’їдати 55 г білка, а жінки – 45 г білка щодня. Це приблизно дві порції тофу, горіхів або бобових, розміром з долоню. Здається не так вже й багато, але самого протеїну для здоров'я замало. Щоб більше дізнатись, як правильно організувати харчування без продуктів тваринного походження, проходь короткий онлайн-курс «Веган-експрес». ВЕГАНСЬКИЙ БІЛОК — МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ Білки тваринного походження вважаються «повноцінними» білками, оскільки містять усі дев’ять незамінних амінокислот, необхідних нашому організму. Але водночас вони можуть нести загрозу для здоров'я. Деякі продукти з високим вмістом білка менш корисні, через надлишок жиру та солі. А ще може бути небезпечним надмірне вживання білкової їжі. Наприклад, за результатами національного дослідження дієти та харчування у Великій Британії, чоловіки та жінки споживають на 45–55% більше білка, ніж їм потрібно щодня. Перероблювання надлишкового білка може чинити тиск на нирки, спричиняти сечокам’яну хворобу, та призводити до захворювань нирок. А надмірне споживання червоного м’яса підвищує ризик захворювань серцево-судинної системи та цукрового діабету. Хоч білки тваринного походження є повноцінними білками, але рослинні білки мають не меншу цінність та багато переваг для здоров’я. Рослинні білки багаті поживними речовинами, клітковиною та антиоксидантами, подовжують життя клітин і зменшують ризики, які спричиняє споживання тваринних продуктів. Єдине, що споживаючи тільки рослинні білки, веганам потрібна більша різноманітність, щоб забезпечити тіло правильним співвідношенням амінокислот. Тож перейдемо до найкращих джерел протеїну рослинного походження, щоб робити свій раціон смачним і корисним кожного дня. ЗВІДКИ ВЕГАНИ ОТРИМУЮТЬ БІЛОК — НАЙКРАЩІ ПРОДУКТИ СЕЙТАН Одне з найпопулярніших джерел білка для вегетаріанців та веганів. Сейтан — це пшеничний білок. Окрім своїх чудових смакових якостей, сейтан містить 25 грамів білка на 100 грамів продукту. Сейтан також містить селен, невелику кількість заліза, кальцію і фосфору. Його зручно та швидко приготувати, тож він стає унікальним продуктом, який може доповнити майже будь-яку страву. Однак, цей варіант зовсім не підійде людям, що не засвоюють або погано засвоюють глютен. ТОФУ, ТЕМПЕ ТА ЕДАМАМЕ Це популярні в азійській кухні продукти, які виготовляються із соєвих бобів, які є повноцінним джерелом протеїну і забезпечують тіло всіма незамінними амінокислотами. Едамаме — незрілі боби з солодкуватим трав’янистим смаком. Їх зазвичай готують на пару або варять, після чого додають до різноманітних страв, щоб збагатити їжу поживними речовинами. Багатий на фолієву кислоту, вітамін К і клітковину, тож чудово підтримує здорове травлення. Тофу — це різновид сиру із соєвого молока. Сам по собі тофу не має вираженого смаку, проте його особливість полягає у тому, що при маринуванні та додаванні до страв він легко поглинає смаки й робить страви більш насиченими та поживними речовинами. Темпе — це проварені й ферментовані зрілі соєві боби. Темпе має характерний горіховий смак, тож його часто додають до різних рецептів, як то чилі чи карі. Він містить пробіотики для підтримки здорової мікрофлори кишківника, вітаміни групи B, магній і фосфор. Усі три соєві продукти містять залізо, кальцій і приблизно 20 грамів білка на 100 грамів. Хочеш спробувати щось новеньке, так щоб смачно і корисно — погортай нашу добірку крутих рецептів із тофу. Впевнені, деякі тебе точно здивують. СОЧЕВИЦЯ У 100 грамах сочевиці міститься 9 грамів протеїну. Крім того, сочевиця багата фолієвою кислотою, марганцем і залізом та містить потужну дозу антиоксидантів для оздоровлення організму і сповільнення процесів старіння. Сочевиця є основою для багатьох індійських страв, тому якщо ти часто їж південноазійську їжу, швидше за все, ти вже любитель_ка сочевиці. Окрім чудового джерела білка для веганів та вегетаріанців, сочевиця є чудовим джерелом клітковини. Всього одна чашка продукту забезпечує добову норму споживання клітковини. Крім того, клітковина саме сочевиці підживлює корисні бактерії у товстому кишківнику, що сприяє його нормальній роботі. КВАСОЛЯ Більшість сортів квасолі є надзвичайно важливими продуктами в різних культурах і містять велику кількість білка на порцію. У 150 грамів квасолі міститься приблизно 15 грамів протеїну, окрім цього квасоля є прекрасним джерелом складних вуглеводів, клітковини, заліза, фолієвої кислоти, фосфору, калію та марганцю. Крім того дослідження дієти, багатої квасолею та іншими бобовими, показують у респондентів зниження рівня холестерину, нормалізацію рівня цукру в крові, зниження артеріального тиску і навіть зменшення кількості жиру на животі. ХАРЧОВІ ДРІЖДЖІ Харчові дріжджі продаються у вигляді жовтого порошку або пластівців. Вони мають сирний смак, що робить його популярним інгредієнтом таких страв, як картопляне пюре. Харчові дріжджі також можна посипати на макаронні вироби або навіть насолоджуватися як пікантною начинкою до попкорну. 16 грамів цього продукту містить 8 грамів повноцінного рослинного білка та 3 грами клітковини. Збагачені харчові дріжджі також є чудовим джерелом цинку, магнію, міді, марганцю, всі вітаміни групи B, включаючи вітамін В12, який надважливий для веганів та веганок. ЗЕЛЕНИЙ ГОРОШОК Зелений горошок містить приблизно 5 грамів білка на 100 грамів продукту, що більше ніж в чашці звичайного молока. Мало того, порція зеленого горошку покриває понад 25% щоденної потреби в клітковині, тіаміні, фолієвій кислоті, марганці та вітамінах A, C і K. Зелений горошок також є хорошим джерелом заліза, магнію, фосфору, цинку, міді та кілька інших вітамінів групи B. Горох часто використовують у таких рецептах, як равіолі фаршировані горохом і базиліком, гороховий суп у тайському стилі або гуакамоле з горохом і авокадо. СПІРУЛІНА Ці синьо-зелені водорості, просто неймовірна поживна знахідка для організму. Всього 2 столових ложки (14 грамів) забезпечує 8 грамів повноцінного білка, а також покривають 22% добової потреби організму в залізі та 95% добової потреби в міді. Спіруліна також містить велику кількість магнію, рибофлавіну, марганцю, калію та незамінні жирні кислоти, що необхідні для зміцнення імунної та нервової системи, зниження артеріального тиску та холестерину в крові. Згідно з деякими дослідженнями фікоціанін, природний пігмент, який міститься в спіруліні, також має потужні антиоксидантні, протизапальні та протиракові властивості. КІНОА Хоча кіноа часто називають безглютеновими зернами, вони не виростають із трав, як інші зернові культури. З цієї причини вони технічно вважаються псевдозернами. Проте, подібно до більш відомих зерен, кіноа можна приготувати або подрібнити в борошно. Кіноа є повноцінним джерелом білка, що рідко зустрічається серед зернових і псевдозлаків. В порції 100 грамів міститься приблизно 4-5 грамів протеїну. СОЄВЕ МОЛОКО Продукт виготовляється із соєвих бобів і зазвичай додатково збагачений вітамінами та мінералами. Тому цінність соєвого молока далеко не тільки у білках, яких до речі на одну чашку (244 мл) міститься 6 грамів. А в тому, що соєве молоко є чудовим джерелом кальцію, вітаміну D і вітаміну B12. Це неймовірно універсальний продукт, який можна пити окремо або використовувати в різноманітних рецептах приготування їжі та випічки. Однак соєве молоко та соєві боби природним чином не містять вітаміну В12, тому необхідно обирати збагачений сорт. ГОРІХИ ТА НАСІННЯ Горіхи, насіння та продукти, отримані з них, є чудовими джерелами білка. Залежно від сорту 28 грамів горіхів в середньому містять 5–7 грамів білка, для вегетаріанців та веганів це чудовий спосіб смачно та поживно перекусити. Горіхи та насіння також є чудовим джерелом здорових жирів, заліза, кальцію, магнію, селену, фосфору, вітаміну Е і деяких вітамінів групи В. Вибираючи, які горіхи купувати, май на увазі, що бланшування та смаження можуть зменшувати кількість поживних речовин. Тому найкраще за можливістю віддавати перевагу сирим, не обробленим варіантам. ПРОТЕЇН — ПАЛИВО ЖИТТЯ Білки містяться в кожній клітині нашого тіла та є основою для м’язів, кісток, шкіри, сухожиль і зв’язок. Нові білки, що синтезуються організмом, чи потрапляють з їжею, замінюють мертві або пошкоджені клітини, щоб сприяти нормальному росту та функціонуванню органів й структур. Наприклад, у своїй книзі «Розуміння харчування» Еллі Вітні та Шерон Рольфс розповідають, що клітини шкіри зазвичай живуть 30 днів. Коли ці клітини вмирають, нові клітини, які складаються переважно з білка, ростуть під ними як заміна. Подібні процеси відбуваються з м'язами, волоссям і нігтями. Якщо з часом у твоєму раціоні не буде достатньої кількості білка, багато процесів в організмі сповільняться, що зрештою погіршить здоров’я. Такі органи, як серце і печінка, можуть фактично зменшитися в розмірах, як і м’язи та білки крові. Не варто забувати, що й надмірне споживання білкової їжі може провокувати проблеми. Тож необхідно вирахувати свої індивідуальні потреби у мікроелементах і вітамінах та скласти різноманітне меню з перерахованих нами продуктів. Ми розібрали лише 10 популярних джерел звідки вегани беруть білок, проте цей перелік можна ще продовжувати. Реєструйся на безплатний онлайн курс розроблений командою «Кожна Тварина», та дізнавайся ще більше інформації про переваги веганського способу життя.