ЧОМУ НАУКА МАЄ БУТИ ЕТИЧНОЮ

24 квітня, у День захисту лабораторних тварин, ми згадуємо про тих, чиї тіла досі залишаються «витратним матеріалом» для фармації, косметики, агроіндустрії, освіти та військових досліджень. Щороку мільйони мишей, щурів, кроликів, собак, мавп та інших тварин піддають експериментам, щоб оцінити безпечність продуктів або ефективність медичних рішень. Але дедалі частіше в науковій спільноті лунає запитання: чи справді це ефективно? І головне — чи це морально виправдано?

ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ: ЯК СКЛАЛАСЯ ПРАКТИКА ТЕСТУВАНЬ НА ТВАРИНАХ

Історія експериментів на тваринах налічує тисячоліття. У IV столітті до н.е. Аристотель використовував тварин для вивчення анатомії, закладаючи підґрунтя для майбутньої медичної науки. У середньовіччі, коли розтин людських тіл був заборонений, дослідники, як-от Гален, вивчали анатомію на тваринах, що призводило до серйозних помилок у розумінні людського організму.

В епоху Відродження, зокрема завдяки працям Андреаса Везалія, стало зрозуміло, наскільки помилковими були уявлення, побудовані виключно на дослідах із тваринами. Везалій, проводячи розтини людських тіл, спростував десятки тверджень Галена — зокрема щодо будови серця, щелепи, печінки — і заклав основи сучасної наукової анатомії. Водночас попри цей прорив, експерименти на тваринах не зникли.

У XX столітті розвиток хімічної, фармацевтичної та косметичної індустрій зробив такі експерименти масовими. З’явилися стандартизовані протоколи на зразок тестів на токсичність, мутагенність, канцерогенність. Один із найвідоміших — Draize-тест, коли речовину вводять у рогівку кролика (іноді собаки) без знеболення. Також тварини, зокрема макаки резус, досі використовуються в дослідженнях імунної відповіді, часто без адекватної анестезії.

СКІЛЬКИ ТВАРИН ВИКОРИСТОВУЮТЬ ЩОРІЧНО

За даними Cruelty Free International, щороку у світі в дослідженнях використовують близько 200 мільйонів тварин. В Україні така статистика офіційно не ведеться. У США миші й щури — до 95% усіх дослідів — не охоплені федеральним законодавством про захист лабораторних тварин і не включаються у звіти. Тварини зазнають багатоденних болісних процедур, а евтаназія не завжди є безболісною.

Якщо хочеш дізнатися, як уникати підтримки компаній, що тестують на тваринах, приєднуйся до безоплатного курсу «Веган-експрес». Там зібрано інформацію про менш помітні форми експлуатації тварин і практичні поради для щоденного життя.

СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТУВАННЯ НА ТВАРИНАХ

Лікарські засоби

У фарміндустрії тваринні моделі застосовують для оцінки токсичності, імунної відповіді та фармакокінетики. Мишам, собакам або мавпам вводять експериментальні препарати, спостерігаючи за реакцією. Після експерименту тварин найчастіше евтаназують для дослідження органів. Цей підхід та його проблеми детально описано в статті Kinter та DeGeorge (2017).

Косметика

Тестування косметики на тваринах заборонене в ЄС, але досі дозволене в низці країн. Наприклад, у Китаї досі існують вимоги щодо тестування косметичних продуктів на тваринах, якщо вони продаються на ринку країни. Хоча для певних категорій продуктів (наприклад, ті, що продаються онлайн) були зроблені послаблення, загальні правила все ще допускають тести на тваринах для нових продуктів, що надходять на ринок.

У США ситуація складніша: хоча деякі штати прийняли закони, що забороняють продаж косметики, протестованої на тваринах, на федеральному рівні таких обмежень немає. Крім того, деякі продукти, такі як сонцезахисні засоби, вважаються ліками, а не косметикою, і для них можуть вимагатися тести на тваринах відповідно до чинного законодавства.

В країнах, таких як Індія, Великобританія, Ізраїль та інших, тестування косметики на тваринах заборонено. Однак навіть у цих країнах існують винятки, коли тестування на тваринах може бути дозволене, якщо це вимагається для певних хімічних речовин відповідно до регулювання хімічних речовин або безпеки працівників.

Інгредієнти можуть проходити токсикологічні дослідження на тваринах навіть тоді, коли кінцевий продукт не тестується. Метод Draize-тесту досі застосовується, зокрема на кроликах.

Хімічна безпека

Тестування побутової хімії, агрохімікатів та інших токсичних речовин на тваринах не лише викликає етичне занепокоєння, а й має значний негативний вплив на довкілля. У процесі таких досліджень використовуються великі обсяги шкідливих хімікатів — від нейротоксинів і канцерогенів до корозійних та реактивних речовин. Після завершення тестів мільйони тіл тварин, часто забруднених токсичними речовинами, спалюються, вивозяться на звалища або утилізуються іншим способом, що призводить до забруднення повітря, ґрунтів і води.

Зокрема, інсинерація (спалення) тварин супроводжується викидами важких металів, діоксинів і канцерогенних поліциклічних ароматичних вуглеводнів, що становить небезпеку для людей і екосистем. Незважаючи на те, що внесок цієї галузі може здаватися незначним порівняно з промисловим сектором, дослідники наголошують: вплив на навколишнє середовище від тестування на тваринах суттєвий і потребує уваги та регулювання.

Біозахист і військові дослідження

У контексті протидії біологічним загрозам тварин активно використовують як моделі для дослідження дії токсинів, вакцин або наслідків поранень. Їх використовують для симуляції вогнепальних поранень, опіків, вибухів. У дослідженні Institute for Laboratory Animal Research (2011) описано, як на тваринах тестують препарати проти біологічної зброї або екстреної зупинки кровотеч. Згідно зі звітом Інституту досліджень лабораторних тварин, такі експерименти часто проводяться у військових лабораторіях із залученням свиней, собак і приматів. Тварин піддають впливу потенційно смертельних патогенів або бойових отрут для вивчення реакцій організму, ефективності нових препаратів і методів лікування.

ІСТОРИЧНІ ПРИКЛАДИ: ЧОМУ ТЕСТИ НА ТВАРИНАХ — ЦЕ ЩЕ Й РИЗИК ДЛЯ ЛЮДЕЙ

У вищих медичних навчальних закладах досі використовують тварин для практичного навчання. Їх застосовують для відпрацювання маніпуляцій, а згодом — евтаназують. Історичну зміну ставлення до цього детально описано в Lairmore та Ilkiw (2015).

Навіть у сучасній медицині тваринні моделі не гарантують безпеки. Історія знає трагічні приклади:

Талідомід був розроблений у 1950-х роках як заспокійливий засіб і використовувався для полегшення симптомів ранкової нудоти у вагітних. Препарат не показав токсичності у тварин, але спричинив понад 10,000 випадків вроджених вад, таких як фокомелія (відсутність кінцівок), у новонароджених дітей. Понад половина з них померли незабаром після народження. Ця трагедія стала поштовхом до посилення регуляції лікарських засобів у багатьох країнах.

Віокс (рофекоксиб) був знеболювальним препаратом, який пройшов тести на мавпах без виявлення серйозних побічних ефектів. Однак після широкого використання серед людей виявилося, що препарат подвоює ризик серцевих нападів. За оцінками, Віокс міг спричинити до 140,000 випадків серцево-судинних захворювань у США до моменту його вилучення з ринку у 2004 році.

СУЧАСНІ АЛЬТЕРНАТИВИ: НАУКА, ЩО ПОВАЖАЄ ЖИТТЯ

Сьогодні є ефективні, етичні та надійні альтернативи експериментам над живими істотами.

in vitro

Однією з найпоширеніших альтернатив є in vitro методи — тестування на клітинах людини, вирощених у лабораторії. Замість того, щоби вводити нову речовину миші або мавпі, дослідниці та дослідники використовують культури клітин людської печінки, серця, легенів. Це дозволяє бачити реакцію саме людського організму, а не умовно подібної моделі. Важливо, що ці методи вже застосовують в таких гігантах як Unilever і Henkel.

Органи-на-чіпі

Ще одна технологія — органи-на-чіпі (organs-on-a-chip). Це невеликі мікроскопічні пристрої, які імітують роботу реального людського органа — наприклад, легені, кишківника чи печінки. Вони створюють умови, максимально подібні до того, що відбувається в організмі людини: з пульсацією, потоками рідини, ферментами. Як результат — точність результатів часто вища, ніж у тваринних моделей, адже вона не спотворена міжвидовими відмінностями.

In silico

Окремий напрям — це комп’ютерне моделювання та машинне навчання, які дозволяють передбачити токсичність або ефективність ще на етапі розробки молекули. Алгоритм аналізує тисячі параметрів — структуру, формулу, зв’язки — й порівнює з базами даних попередніх досліджень. Такі цифрові рішення, що часто називають in silico методами, вже використовуються не лише в дослідницьких проєктах, а й у фармацевтичній розробці.

Клітинні технології

Не менш вражаючий приклад — ботулотоксин (ботокс). Ще донедавна його тестували на мишах методом LD50. Але завдяки клітинним технологіям вдалося повністю відмовитися від використання тварин, що продемонстровано в дослідженні Middelkoop (2024). Це означає, що навіть високоризиковані продукти вже не потребують жодного болю.

Ці зрушення — не лише приватна ініціатива, а й державна політика. У квітні 2025 року FDA (Управління з контролю за продуктами і ліками США) оприлюднила нову офіційну дорожню карту із поетапної заміни тестування на тваринах сучасними науковими підходами. Документ передбачає, що регулятор у наступні роки активно сприятиме розробці та впровадженню методів, які не потребують тваринних моделей. Це — безпрецедентний сигнал не тільки для США, а й для всіх країн, які орієнтуються на FDA як на світовий еталон фармацевтичного контролю.

Альтернативи більше не є майбутнім — вони вже зараз формують етичніші, надійніші та гуманніші стандарти науки.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ І ДОСТУПНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ

3 серпня 2024 року в Україні набув чинності Технічний регламент щодо косметичної продукції, що забороняє тести на тваринах.

Відповідно до офіційної відповіді Держлікслужби на запит ГО «Кожна Тварина», орган з ринкового нагляду вже впроваджує ці норми в рамках європейського курсу. Але бракує контролю та прозорих механізмів реалізації.

Попри стрімкий розвиток гуманної науки у світі, в Україні впровадження альтернатив до тестування на тваринах тільки починає формуватись як практика. Причини цьому — не брак бажання, а системна відсутність: державного фінансування досліджень без тварин; нормативного визнання альтернатив як рівнозначних; технічної доступності відповідного обладнання.

Більшість українських лабораторій, особливо університетських, не мають органів-на-чіпі, клітинних банків, високоточних in vitro систем або програм для in silico моделювання, які давно використовуються в ЄС. Простіше кажучи — методи існують, але до них або немає доступу, або вони не вважаються «офіційними» у дослідницьких протоколах.

Втім, ситуація змінюється. У 2023–2024 роках кілька українських університетів почали співпрацю з європейськими ініціативами — зокрема в межах програми Horizon Europe. Наприклад, Український католицький університет став учасником двох консорціумів у рамках цієї програми. Крім того, до кінця 2024 року 30 українських університетів приєдналися до альянсів європейських університетів як асоційовані партнери.

Також окремі приватні лабораторії та стартапи у Львові, Харкові та Запоріжжі вже експериментують із організовуванням лабораторій без використання тварин.

На жаль, наразі в офіційних освітніх стандартах Міністерства освіти і науки України для медичних та ветеринарних спеціальностей відсутні чіткі вимоги щодо впровадження альтернатив до дослідів на тваринах. Хоча існує наказ МОН №1506 від 21 грудня 2011 року, який затверджує перелік альтернативних методів для використання замість експериментальних тварин, його застосування в освітніх програмах не є обов'язковим і залежить від ініціативи окремих закладів вищої освіти.

Деякі університети, такі як Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій, підтримують гуманну освіту та заохочують використання альтернативних методів у навчанні.

Кожне щоденне рішення — це вибір. Туш, пігулка, шампунь — усе це може бути або результатом жорстокості, або відмовою від неї. Досліджуй бренди, обирай cruelty-free продукцію, поширюй інформацію.

Підтримуй відмову від експлуатації тварин — обирай веганство.

Долучайся до безплатного курсу «Веган-експрес».