Ми в «Кожній Тварині» виступаємо за повне звільнення тварин від експлуатації, бо вважаємо, що тварини мають право на свободу і не повинні розглядатися як ресурс для людини. Ми не підтримуємо півмір (наприклад, «понеділки без мʼяса»), оскільки, як в будь-якому русі за справедливість (феміністичний, права ЛГБТ-спільноти, громадянський рухи), важливо враховувати інтереси жертви, в нашому випадку — тварини, і прагнути не до поліпшення умов експлуатації, а до їхнього повного звільнення. У цій статті ми не тільки розглянемо наш власний підхід, але також представимо альтернативний, яким користуються інші веган-активіст_ки.
РІЗНИЦЯ В ПІДХОДАХ ДО ЗАХИСТУ ТВАРИН
Почнемо із бази. Думаю, всі чули такі терміни «права тварин» і «добробут тварин», коли мова йде про їх захист. Часто ці терміни використовуються як синоніми, однак вони представляють різні поняття.
«Добробут тварин» (або welness, як і в випадку людського добробуту) — це про якість життя та адаптацію до середовища. Такий підхід більш практичний та науковий, що регулює стосунки людини й тварини.
«Права тварин» засновані на їхній моральній цінності, незалежно від користі для людей. Права тварин, як і права людини, мають філософську основу, вимагаючи поваги до їхньої недоторканості.
На цих двох поняттях фокусуються дві течії активізму із захисту прав тварин — веганський велферизм та веганський аболіціонізм. Кожен з видів направлений на те, щоб захистити тварин, але мають різні філософії й різні інструменти. Тому з кожною з течій познайомимо тебе детальніше.
Велферизм
Систематична турбота про добробут тварин, ймовірно, виникла в цивілізації долини Інду, оскільки вважалося, що предки повертаються до життя у формі тварин. Через такі релігійні вірування тварин необхідно було вбивати з повагою, тварина була на рівні людини. Прикладом таких вірувань є сучасні релігії — джайнізм та інші індійські релігії.
За етичне поводження з тваринами також виступали давні філософи — піфагорійці та неоплатоністи вірили в реінкарнацію і моральний обов'язок поважати тварин. Арістотель наголошував на самостійному існуванні тварин, але в той самий час висловлював думку, що природа створила їх для користі людини.
На противагу, в релігіях, що походять від християнських, тварини часто розглядаються як власність. А філософська течія стоїків вважала, що людина наближена до небесних створінь, а тварини призначені для служіння людям. Таке бачення світу привело до експлуатації тварин та їхнього морального гніту.
Лише у 1822 році почались якісь істотні зміни — Річард Мартін запровадив законопроєкт захисту тварин у Великій Британії. Проте під юридичний захист підпадала лише рогата худоба, а саме воли та коні. Решта тварин не були захищенні жодним законом та взагалі не мали ніяких прав.
Один із важливих кроків у покращення умов утримання тварин — дотримання п'яти свобод для них:
Свобода від спраги та голоду — доступ до прісної води та дієта, що підтримує повноцінне здоров’я та бадьорість;
Позбавлення від дискомфорту — забезпечення належного середовища, включаючи комфортну зону відпочинку;
Позбавлення від болю, травм і хвороб — шляхом профілактики або швидкої діагностики та лікування;
Свобода виражати природну поведінку — забезпечення достатнього простору, належних умов та компанії подібних тварин;
Свобода від страху та страждань — забезпечення умов життя та лікування, які уникають психічних страждань.
Проте реалізація таких свобод неможлива в умовах промислового фермерства. Умови утримання тварин на таких фермах дуже далекі до поняття «добробуту» і спричиняють лише фізичні та психологічні страждання.
Умови життя сільськогосподарських тварин залежать від економічних чинників. Покращення добробуту тварин спричинить збільшення вартості продуктів тваринного походження, оскільки вони стануть менш поширеними та домінантними, у порівнянні з рослинними альтернативами. Як результат це ускладнить розвиток інтенсивного тваринництва, а тому зменшить кількість тварин, яких експлуатують. Особливо це має сенс, враховуючи, що кількість населення планети та фінансова спроможність людей зростає, а тому зростає споживання м’яса тварин.
Наприклад, у 2012 році на території Європейського Союзу було заборонено використовувати звичайні тісні клітки для курей-несучок. Це була довга боротьба, яка в результаті покращила умови утримання тварин на господарствах, але не звільнила курей від експлуатації. Щоб дізнатись, чому цього недостатньо для забезпечення ряду свобод тварин, читай наш матеріал про cage free.
Аболіціонізм
Хоча зоозахисни_ці, наче борються за одне й те саме, проте є різниця у підходах до захисту тварин. Якщо велферизм піклується про те, щоб тварини мали кращі умови життя та мінімізувати їхні страждання, то аболіціоніст_ки розробляють перспективи для звільнення тварин від експлуатації в цілому.
Аболіціоніст_ки вважають, що надання тваринам статусу власності означає, що вони не мають моральної цінності, а лише матеріальну. Тож одна з основних позицій аболіціонізму: тварин не можна експлуатувати та ставитися до них як до ресурсу.
У своїй статті Сюзан Габріель, докторка епідеміології в Рутгерсі, зазначає, що аболіціоніст_ки часто виступають проти реформ захисту тварин (поліпшення умов їх утримання), оскільки вони не скасовують їх майновий статус. На думку аболіціоніст_ок такі закони суттєво не зменшують страждання тварин, а натомість спричиняють ще більше страждань, відкладаючи повне скасування експлуатації та роблячи її більш комфортною для людей. З тих же причин для більшості аболіціоніст_ок лише веганство є морально прийнятним, тому вони ведуть діяльність за відмову від тваринних продуктів в будь-яких сферах.
Відмова від використання тварин для будь-яких цілей є етично послідовною та сприяє захисту прав тварин. Аболіціонізм зосереджується на реальних змінах у споживацькій поведінці людини, пропагуючи веганство через поширення видимості та доступу до альтернативних рослинних продуктів. Потужним інструментом впливу на суспільну думку є використання інтернету, що дозволяє розповсюджувати свої ідеї та мобілізувати прихильників і прихильниць. В перспективі, змінюючи відношення суспільства до експлуатації тварин, буде цілком реально змінювати законодавство, забезпечуючи потенціал для ефективної зміни поглядів суспільства на використання тварин.
Аболіціонізм захищає права тварин, ґрунтуючись на етичній послідовності й визнанні їхньої цінності незалежно від користі для людини. Цей підхід пропонує системну зміну, спрямовану на повне припинення використання тварин заради їжі, одягу, косметики чи розваг. Тільки змінивши ставлення до тварин у суспільстві, ми досягнемо всебічного захисту їхніх прав.
Велферизм же користується компромісами та допускає обмежене використання тварин, за умови покращення їхнього добробуту та зменшення страждань, як проміжний етап до повного звільнення. Орієнтований на поступові зміни, він не може забезпечити етично послідовний захист тварин, оскільки його підхід враховує побажання людей продовжувати їсти тварин.
Такий підхід має переваги в роботі з людьми, які ще не готові перейти на веганство, але можуть перейти на частково рослинний раціон.
ВЕГАН-АКТИВІЗМ ДЛЯ ВСІХ
Незалежно від твоєї світоглядної позиції, існують різні форми веганського активізму, які доступні для кожно_ї. Всі ці засоби взаємодіють між собою і, з часом, призводять до результатів.
Написання листів. Контактування письмово з компаніями та організаціями щодо проблем продуктів, послуг або експлуатації тварин дозволяє активіст_кам залучати увагу до важливих питань, не виходячи з дому. Також писання листів до редактор_ок основних ЗМІ сприяє публічному обговоренню цих питань.
Соціальні мережі або веган-активізм для інтровертів. Соціальні мережі дозволяють створювати та поширювати веганський контент, впливаючи на аудиторію через платформи як YouTube, Facebook, Twitter, Snapchat, TikTok та Instagram. Огляд веганських бізнесів, залишених відгуків та альтернативних продуктів можуть надихнути більше людей на веганський спосіб життя. Використання платформи ТікТок дозволяє динамічно та цікаво презентувати інформацію, впливаючи на свідомість глядач_ок та підтримуючи позитивне ставлення до захисту тварин. Наприклад, використання фрагментів документальних фільмів може підсилити свідомість про екологічні та здорові аспекти веганського способу життя.
Корпоративна кампанія. Професійні кампанії часто співпрацюють з корпораціями для позитивного впливу на їхню діяльність, надаючи альтернативи чи підкреслюючи переваги змін, іноді навіть здійснюючи вплив через покупку акцій та участь на зборах акціонерів. Наприклад, як підприємець Метью Гловер з його веганською компанією VFC, створюють альтернативи тваринних продуктів та активно просувають їх на ринку, намагаючись змінити споживацькі практики. Цей підхід може бути розглянутий як одна з форм активізму, за умови, що він не зорієнтований на прибуток, або не використовує тваринницьке господарство.
Правова адвокація. Агітація в судовій системі шляхом участі в правових діях від імені тварин або активіст_ок. Це робиться для того, щоб захистити їх юридично або отримати рішення суддів щодо захисту прав тварин або прав веганів чи веганок.
Дослідження та розслідування. Отримання інформації та даних про галузі експлуатації тварин і її обробка для створення звітів, відео чи викриття їхньої діяльності. Якщо це роблять кваліфіковані дослідники та вчені, аналіз даних може дати переконливі результати, які можуть сильно вплинути на формування політики та громадської думки щодо захисту прав тварин.
Демонстрації, марші та акції. Акції привернення уваги громадськості, які акцентують на «негативному» повідомленні (наприклад, тварини — не їжа/ не одяг тощо), висвітлюючи жорстокість або несправедливість, проти якої організований протест. Тут і візуалізація через плакати й фото, скандування, щоб виразити свої почуття гніву або смутку. Також можуть бути організовані масові марші та демонстрації за участю багатьох активістів і активісток, або використані засоби масової інформації для публічності та рекламних акцій.
Догляд за тваринами. Існують різноманітні форми допомоги тваринам, що потребують догляду, допомоги та прихистку Це усиновлення та створення центрів порятунку і реабілітації, а також волонтерство у ветеринарних програмах та надання допомоги тваринам під час катастроф та екстремальних ситуацій.
Крос-активізм. Перехід на веганство може бути корисним не тільки тваринам. Зверни увагу на проблеми навколишнього середовища та зміни клімату, щоб отримати більше громадської підтримки. Підтримуючи екологічні ініціативи, ти так само можеш впливати на лобіювання законопроєктів, що захищають права тварин.
Дотримання принципів веганства. Ставай веганом та веганкою й мотивуй інших. Адже веганський спосіб життя — це вже маніфестація за захист тварин від експлуатації. З точки зору аболіціонізму неможливо боротись за права тварин, споживаючи останніх.
Сучасна спільнота активістів та активісток виявляє велике різноманіття підходів та позицій. Якщо ти ще не знаєш з чого почати свій шлях у зооактивізмі — проходь безплатний онлайн-курс «Веган-експрес», де можна дізнатись про ідеї та основні засади веганства, а ще отримати підтримку однодум_ок.