top of page

CAGE-FREE, FREE-RANGE, АХІМСА: ЧИ ВРЯТУЮТЬ ТВАРИН НАПІВМІРИ?


кури та корзина з яйцями

Під час великодніх свят купівля курячих яєць стає популярним явищем. Проте люди часто не замислюються про умови утримання птахів та їхній добробут. З цієї причини, з'явилися напрямки птахівництва, такі як Cage-free (без кліток) та Free-range (вільний вигул), щоб виправдати неетичність їхнього виробництва. Також існує індійський принцип життя, більш відомий як «ахімса» (ненасилля).


У цій статті ми розглянемо, наскільки гуманними є ці напрямки птахівництва та принципи життя, і як вони стосуються веганства. Також ми запрошуємо тебе пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», де ти дізнаєшся більше про експлуатацію тварин й про те, як веганство може стати твоїм стилем життя.



CAGE-FREE ТА FREE-RANGE — ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПІД ПРИКРИТТЯМ

курчата на фермі

У сучасному світі все більше людей стають свідомими споживачами та намагаються обирати продукти, які не завдають шкоди тваринам та довкіллю. Це стосується не тільки харчування, а й утримання тварин на фермах. Cage-free та Free-range — це два різних способи утримання птахів на фермах, які стають все популярнішими серед виробників харчових продуктів. Однак ці практики ще не дуже поширені в Україні.


Торгові марки «Ясенсвіт», «Світ Біо» і «Лавка традицій» вже давно продають «гуманні» курячі яйця, а «Cage-free Альянс Українського Бізнесу» визнає птахівництво найбільшою галуззю фермерства. Хоча Альянс висуває девіз «етичного та свідомого бізнесу», він не може виключити факту експлуатації тварин.


Зоозахисна ГО «Відкриті Клітки» допускає, що утримання курей вільними або за принципами ахімси (про яку піде мова далі) є більш етичним в порівнянні з клітковим утриманням. Однак, члени організації вважають, що найкращим рішенням є повна відмова від споживання яєць. Ця позиція може спричинити плутанину серед людей, оскільки вони можуть обрати менш етичний варіант, якщо це буде їм зручніше.



Cage-free

кури сидять на жердині

Cage-free — це метод утримання птахів, при якому вони не утримуються в клітках, але можуть вільно рухатися в приміщенні. Такі ферми часто мають відкриті пологові будки або ніжки, на яких птахи можуть сидіти. У порівнянні з клітковим утриманням, ці методи можуть забезпечити кращі умови для птахів, але все ж таки зберігають факт експлуатації тварин.


Річ у тому, що на типовому виробництві над птахами чинять тортури: майбутніх півників спочатку живцем кидають на смерть у газові камери чи до м’ясорубки, а майбутнім курочкам підрізають крила і частково видаляють дзьоби (обпікання розпеченим залізом, щоб курка не клювала сусідок і не їла яйця). Потім їх по десятеро відправляють у клітки висотою 40 см батарейного типу (ставлять одна на одну). У таких умовах птах обмежений у рухах і не може ворухнутись, не вдарившись об клітку чи іншого птаха. Це пригнічує не лише їхнє фізичне здоров’я, але й психологічний стан. Внаслідок цього кури клюють інших сусідок, а через отримані ушкодження й інфекції, задуху і бруд вони гинуть. Померлих помічають не одразу, тож птахи часто ходять просто по мертвих тілах інших.

курчата під червоним світлом

Для покращення несучості в курей теж використовують певні маніпуляції — штучне освітлення, голодування та згадані раніше втручання. Коли курка стане непридатною для несення яєць, на неї чекає смерть. Тож даний спосіб фермерства навряд чи можна назвати «гуманним».


У результаті такого «життєвого циклу», з максимального віку в 10 років, курка живе лише один чи два. За даними«Cage-free Альянсу Українського Бізнесу» 2019 року, понад 95% курей утримують саме батарейним способом.



Free-range

курка гуляє в полі

У випадку застосування технології Free-range, курки також утримуються в приміщеннях, але мають доступ до вигулу на свіжому повітрі. Їхнє життя має такий же цикл, як у випадку з Cage-free, за винятком того, що їх випасають на траві на обмеженій території.


Стандарти Free-range можуть відрізнятися в залежності від країни та регіону. У деяких випадках птахам дозволяється вільно гуляти на вулиці протягом дня, а в інших — тільки на деякий час. Крім того, існує також концепція збірного утримання, коли птахи можуть знаходитися в гуртожитках зі спільним вихідним доступом до простору для вигулу.


Однак відкрите утримання також може мати ризик виникнення захворювань, якщо птахи мають контакт з дикими птахами або іншими тваринами, які можуть передавати інфекції. Крім того, цей метод вимагає більшої території та інфраструктури, що може збільшувати вартість «продукції».


Важливо зазначити, що усі світові торговельні марки, що дотримуються принципів Cage-free чи Free-range все одно вбивають півників (ред. бо ті не несуть яєць), а в майбутньому і самих курей, коли зменшується їхня «несучість». Крім того, курки, які використовуються для виробництва яєць, можуть страждати від хвороб, втрати пір'я, синців та екзопаразитів. Більше про принципи Cage-free та Free-range читай за посиланням.


Подібна жорстокість відбувається і на молочних та м’ясних фермах, де в кінцевому результаті тварин вбивають заради задоволення потреб людини. Корови живуть, прив’язані до стійл, що складають 3 м². Свиней утримують так само в тісноті та бруді, що призводить до канібалізму серед особин.


У додаток до цього, тварини на фермах стали жертвами повномасштабної війни, багато з яких постраждало через недбалість власників, які не вивезли своїх тварин із небезпечної зони (обережно, чутливий контент).


Наша громадська організація «Кожна Тварина» звернулась до Мінагрополітики України, Держстату та «Асоціації виробників молока», щоб дізнатися більше про стан тварин на фермах. Нам повідомили, що в результаті війни було зруйновано 65 ферм, і щонайменше 3,3 млн фермерських тварин загинуло.



АХІМСА — СМЕРТЬ ЯК БЛАГІСТЬ?

бик у ріці

Ахімса — концепція філософії ненасильства, яка походить з індійських вірувань та передбачає гармонійні відносини з природою та оточенням. Прибічники ахімси, як і веган_ки, відмовляються від полювання, риболовлі, вживання м’яса та риби, носіння шкіри та хутра, а також відвідування розваг із тваринами. Однак, на відміну від веганства, ахімса не ставить собі за мету відстоювати права тварин на широкий загал.


Однак, існують певні спірні аспекти в імплементації філософії ахімси. До виведення концепції ахімси в індуїстських віруваннях ведичні жертвоприношення вважались такими, що приносять користь як тваринам, так і людям, які приносили їх у жертву. І хоча ахімса є переосмисленням колишніх вірувань, знайти щось конкретне про те, як харчуватись і ставитись до тварин в рамках цієї філософії, доволі складно.


Більше про сумнівність ахімси дізнаємось зі статті «Гуманний міф про Ахімсу». Таким чином прибічники ахімси використовують у великих кількостях коров’яче молоко, топлене масло та йогурт в храмових церемоніях. А через заборону забивати цих тварин, фермери змушені відпускати «відпрацьованих» корів на волю. Потім ці тварини блукають по жвавих вулицях і полях, де зазнають жорстокого поводження.


Обурливою є стаття Джонні Кордова (релігійного вегетаріанця, який зараз на м’ясоцентричній дієті, як він сам про себе пише). У своєму матеріалі автор стверджує, що полювання на тварин, розведення їх на фермах для людського блага є «неагресивною дією». На його думку, позбавити життя істоту, яку шануєш як священну — це «акт моральної мужності».


Нещодавно у мережі з’явилась кінострічка «Земля Ахімси», одним із виконавчих продюсерів якої є Джером Флінн, відомий за стрічкою «Гра престолів». У фільмі «Земля Ахімси» Доллі В’яс, прибічниця ахімси та веганка з Техасу, звертає увагу на суперечливість та подвійні стандарти в індійській культурі. Творці фільму спілкуються з лікар_ками, які займаються рослинництвом, спортсмен_ками, захисни_цями прав тварин і підприєм_ицями, щоб підкреслити важливість вибору веганського способу життя й те, як легко це можна зробити. Наприклад, корова в індійських віруваннях є священною твариною, але все ж її експлуатують.


Доллі В'яс заявляє, що перегляд фільму змусить глядач_ок відчути мотивацію та силу змінити світ, починаючи з їжі, яку вони споживають, і закінчуючи ставленням до інших. Можливо, саме це і є справжнім виявом ахімси.

Сподіваємось, зовсім скоро цю документальну стрічку можна буде подивитись не лише англійською, але й українською.


Не обов’язково гнатися за самим словом ахімса, щоб займатись йогою, нести заряд індійської культури та бути при цьому веган_кою. Можливо, саме це і є справжнім виявом ахімси.


Отож новомодні віяння, які пропагують Cage-free, Free-range та ахімсу, можуть бути лише замилюванням очей та наживанням на тих, хто шкодує тварин, але не бажає відмовлятись від їхньої експлуатації. Адже неважливо яким саме способом будуть утримуватися тварини, якщо в результаті всі з них помруть заради задоволення людської потреби в їжі.



ЧОМУ ВЕГАНСТВО — ЄДИНИЙ ГУМАННИЙ ВИБІР

плакат go vegan

Якщо забути про упередження та об’єктивно оцінити ситуацію, стане очевидним, що захищати тварин і не бути веганом чи веганкою, на жаль, є спесишизмом. Поки активіст_ки виборюють гуманне поводження з тваринами, «відкриті клітки» та «вільний вигул», кінцевий результат буде той самий — страждання істот, які самі не можуть вирватись з-під гніту експлуатації. Вбивство тварин не може бути гуманним, бо це завжди забирання життя. Не можна відстоювати права одних тварин і водночас їсти інших, адже це лицемірство.


Єдиний ефективний спосіб створити гуманне ставлення до тварин — це повна відмова від їхньої експлуатації. Веганство спрямоване на досягнення цієї мети та, наскільки це можливо, мінімізацію експлуатації тварин. Веганський спосіб життя повністю виключає споживання яєць, молока, м’яса, риби та використання одягу чи взуття зі шкірних покривів тварин, а також засобів, що тестувались на тваринах.


Якщо ти хочеш дізнатися більше про принципи веганства та стиль життя веганів, то можеш знайти корисну інформацію в інших матеріалах нашого блогу. Також, не забудь зареєструватися на наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», який допоможе тобі легше почати свій шлях до веганства.

130 переглядів

Comments


Хочеш дізнатися більше про веганство? Пройди безплатний 7-денний курс

bottom of page