Штучне розведення тварин, також відоме як селекційне розведення — бізнес, який створює кілька етичних проблем.
Є приблизно 1 мільярд тварин-компаньйонів на планеті. Приблизно 30% з них не мають домівки або перебувають у притулку. Попри це, деякі люди створюють розплідники тварин і цілеспрямовано збільшують їх чисельність.
У цьому матеріалі ми розберемо причини та факти, які висвітлюють негуманність розведення тварин з будь-якою метою.
ЧИ ПРАВИЛЬНО КУПЛЯТИ ДРУГА
Передусім, погляньмо що означає для тварини той факт, що її можна купити. У сучасному світі тварини об'єктивізуються і мають статус товару. Попри те, що вони живі та доволі автономні створіння, ми принижуємо їх, прирівнюючи до предмета. Коли домашніх тварин купують і продають, до них ставляться як до товару, а не до розумних істот із власними потребами та правами.
Також поширеним є вибір тварини за візуальними ознаками, як аксесуар чи іграшки. Маркетинг домашніх тварин як продуктів може призвести до імпульсивних покупок без належного врахування довгострокових зобов’язань. Тварина потребує догляду, часу, грошей, і, передусім — любові.
Багато домашніх тварин, куплених імпульсивно, потрапляють у притулки або залишаються напризволяще, коли їхні власни_ці усвідомлюють масштаб обов’язків.
Купляти тварин неетично, бо тварини — не товар, а особистості. Знайти справжнього друга можна, виручивши в біді — підібравши бездомну тварину на вулиці або забравши з притулку. Найбільша цінність — емоційний звʼязок, який ви будуєте між собою. Якщо його не виникає, краще не «заводити» тварину, бо таку взаємність неможливо придбати за гроші.
Коли ми забираємо тварину у свій дім, ми не стаємо її власни_цями, а стаємо опікун_ками та друзями чи подругами. Це відповідальність та звʼязок на все життя. А «володіння твариною» може сприяти уявленню, що домашніх тварин можна викинути, коли вони перестають відповідати очікуванням власни_ці або коли стають незручними.
ЖОРСТОКІСТЬ РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
Людина залишає за собою право розпоряджатись тілом та свободою тварин, при цьому ставить свої потреби вище, ніж потреби тварини. На жаль, часто це виливається в насилля та жорстокість.
Розведення одомашнених тварин у сучасній реальності — це примноження страждань. Цих тварин експлуатують для потреб людини, і вони рідко бувають щасливими.
Веган-активіст Гарі Юрофські каже: «Ми любимо цих тварин до смерті. […] Ми так любимо їх, що ми розводимо їх, і ми розводимо їх більше, і ми продовжуємо їх розводити, поки врешті-решт не вбиваємо від 5 до 10,000,000 нелюбих, небажаних, бездомних собак і котів щорічно».
У світі занадто багато тварин, яких вважають «домашніми улюбленцями». Чимало з них опиняються на вулиці, гинуть від холоду, голоду, спраги, або аварій. А все тому, що попит на тварин-компаньйонів є меншим, ніж пропозиція. Притулки переповнені безпритульними тваринами. Щороку мільйони котів і собак на планеті піддаються евтаназії через те, що в них немає домівок.
Люди, які заробляють на розведенні тварин, тільки погіршують ситуацію. Розведення загострює проблему перенаселення, спричиняючи страждання тварин на вулицях та у притулках.
Крім того, заводчики можуть утримувати тварин у поганих умовах, що призводить до фізичного та психологічного стресу. Вони можуть не одержувати належного медичного догляду, а тварини з небажаними рисами чи проблемами зі здоров’ям можуть бути покинуті або піддані евтаназії безвідповідальними заводчи_цями.
Їм може бути складно забезпечити тварині адекватну розумову стимуляцію або фізичні вправи, що призводить до проблем з поведінкою та зниження якості життя. А розлука з матір'ю в ранньому віці може завдати довготривалої психологічної шкоди.
ПОРОДИСТІ ТВАРИНИ — ЦЕ НАСИЛЛЯ
Тварин розводять заради ознак, які є товарними, а не для того, щоб забезпечити їхнє здоров’я та щастя, що призводить до генетичних розладів і страждань від хронічних захворювань.
Чистопородні тварини мають більшу частоту спадкових захворювань порівняно зі змішаними породами. Також багато «чистокровних» тварин мають меншу тривалість життя через погане здоров’я.
Щоб зберегти специфічні ознаки, обрані на смак «естет_ок», які створюють стандарт породи, селекціонери часто вдаються до інбридингу, який зменшує генетичну різноманітність породи й підвищує ймовірність спадкових захворювань.
Інбридинг відбувається, коли потомство народжується від самця та самки, які мають одну сімейну лінію. Через свій генетичний профіль тварина може мати природну схильність до певних захворювань або нести рецесивний (ред. не проявлений) ген захворювання. Тварини з однієї родини, ймовірно, мають дуже схожі генетичні профілі, а отже, однакову схильність до тих самих хвороб і однакові рецесивні гени. Таким чином, їхні нащадки успадковують «подвійну дозу» генетичної вразливості батьків до певних проблем зі здоров’ям. Це одна з причин, чому потомство інбридних тварин, ймовірно, матиме погане загальне здоров’я. Інбридинг підсилює як «хороші», бажані для стандарту породи, так і негативні якості — захворювання.
Серед породистих тварин не рідкісні проблеми з психічним здоровʼям. Деякі породи схильні до агресії або тривоги через селекційне розведення. Можливі також прояви компульсивної поведінки, як-от надмірне облизування, погоня за хвостом або крокування на місці, що відбувається через генетичні фактори або відсутність належної соціалізації.
Проблеми з поведінкою тварин призводять до вищої частоти покидання та відмови від них, і вони потрапляють на вулицю або до притулків. Якщо не вивчати всі особливості породи, схильності характеру та можливі проблеми зі здоровʼям, можна бути не готовими до співжиття з породистою твариною.
ЯК СЕЛЕКЦІЯ ЗАВДАЄ ТВАРИНАМ СТРАЖДАНЬ
Селекція для певної породи може призвести до спадкових захворювань, наприклад, дисплазія стегон і ліктів у великих порід собак, хвороби серця у деяких порід котів. Деякі тварини можуть мати значні проблеми з імунітетом через свою генетику. Є списки порід та захворювань, до яких вони схильні. Ось, наприклад, довідник для порід собак та їхніх захворювань. Медики_ні спостерегли, що метиси та дворові собаки мають краще здоровʼя ніж породисті тварини.
Деякі з порід котів схильні до вродженої глухоти: білі перси, білі шотландські висловухі, регдолли, білі корніш-рекси та девон-рекси, білі східні короткошерсті, білі турецькі ангори, білі мейн-куни та білі манкси.
Манчкіни або карликові коти можуть мати проблеми з рухливістю через свій розмір. Сфінкси потребують постійного обігріву через відсутність хутра. Перські коти мають проблеми з диханням, очима та нирками. Регдоли мають проблеми з серцем, як і мейн-куни. Шотландська висловуха отримує свої повислі вушка через нестачу хрящів, що є спадковою хворобою, яка з часом призводить до сильного болю під час руху і тварина перестає бути активною і все більше знерухомлюється.
Перебільшені фізичні риси, які люди вважають бажаними, можуть бути каліцтвом для самої тварини. Наприклад, коротка морда у мопсів, сплющене обличчя у перських котів, які можуть спричинити проблеми з диханням, очима та інші ускладнення зі здоров’ям. Великі очі бостон тер'єрів і мопсів можуть випадати з орбіти та більш схильні до захворювань, таких як катаракта.
Нове дослідження Королівського ветеринарного коледжу (RVC) показало, що здоров’я мопсів набагато гірше за інші породи. Експерти кажуть, що мопсів більше не слід вважати звичайною породою з точки зору здоров’я, і попереджають людей не купувати їх. Мопси входять до списку заборонених порід у Нідерландах та до списку заборонених чи обмежених порід у США. Породи собак з плоскою мордою також можуть заборонити в Норвегії та Великобританії.
Розлади, такі як дисплазія кульшового суглоба, які зазвичай спостерігаються у великих чистокровних собак, таких як німецькі вівчарки, з’явилися через бажання людини, щоб собака мала похилу спину. Кавалер-спанієлі Кінг Чарльз частіше народжуються з деформаціями головного мозку через куполоподібну форму голови, яка надає їм «цуценячий вигляд» протягом усього життя.
Подібно до мопсів, деяких кішок навмисно виводять з приплескуватим обличчям — наприклад, перських і гімалайських. У таких котів підвищений ризик проблем з диханням і майже постійний нежить.
Ще один сумний приклад маніпулювання породою — чистокровні верхові коні (thoroughbred). Вони виведені з легкими кістками для підвищення швидкості на іподромі, через що вони особливо схильні до переломів ніг і щиколоток, після чого тварину присипляють.
Так само селекційне виведення потрібних ознак відбувається з фермерськими тваринами, що є трагічним: кістки курчат-бройлерів можуть не витримувати ваги тіла та ламатись від навантаження, кури-несучки змушені нести в десятки разів більше яєць, ніж це відбувалось би в природі.
Корів виводять, щоб в них вироблялась дуже багато молока, а овець — багато вовни. Все це є болісним та виснажує тварин. Більше про так званих фермерських тварин дізнавайся на курсі «Веган-експрес».
ЧОМУ ПОТРІБНО ЗАБИРАТИ ТВАРИН З ПРИТУЛКУ
Щоб зменшити кількість смертей та страждань, ми можемо забирати тварин з вулиці та стерилізувати їх. За підрахунками, від однієї нестерилізованої кішки та її потомства може народитися до 5 000 кошенят за сім років. Якщо ти переживаєш за життя та здоровʼя кішки чи собаки — сьогодні можливо провести операцію максимально безпечно, важливо тільки звертатись до вет-лікарень у великих містах та оплачувати найкращі сучасні методи стерилізації.
В усьому світі опікун_ки домашніх тварин повідомляють, що лише ~50% домашніх собак і ~60% котів стерилізовані. Це означає, приблизно половина тварин може незаплановано дати потомство, що посилить проблему.
У світі поширеною є евтаназія тварин, яких притулок не може утримувати. А в Україні приспати тварину за бажанням людини також можна. UAnimals провела дослідження в українських ветлікарнях, і виявила, що в багатьох з них можна без проблем приспати здорову собаку, яка більше «не потрібна власни_цям».
Щоб не спричиняти більше страждань, варто добре зважувати рішення про «вдочеріння» тварини. Читайте наш матеріал про те, що треба знати перш ніж прихистити собаку з притулку або вулиці, та як підготуватись до появи нового члена сімʼї.
Якщо ти хочеш врятувати ще більше тварин — переходь на веганство. Згідно зі статистикою, серед смертей усіх тварин відсоток тварин-компаньйонів складає 0,007%, а свійських — 99,132%. Однак близько 95% пожертвувань благодійним організаціям, що займаються тваринами у США, спрямовуються до організацій, які захищають тварин-компаньйонів, а 3% — до організацій, що захищають тварин на фермах.
Тварини — це живі істоти, здатні відчувати біль і страждання, незалежно від виду чи породи. Практика розведення, яка нехтує їхнім добробутом, є етично неправильною. Дотримання стандартів породи, що не націлені на здоров’я і щастя тварин, є формою жорстокості.
Забирай тварину з притулку і підтримуй програми стерилізації, щоб зменшити кількість страждань у світі.
Задонативши нашій організації, ти допоможеш боротись з експлуатацією найбільш незахищених тварин на планеті.
Comments