Кіно — це потужний інструмент, що формує наше сприйняття світу. Проте коли ми дивимося фільми чи серіали, часто навіть не задумуємося, яку роль тварини відіграють у цій індустрії та про те, якими методами регулюється їхнє «використання». Важливо визнати: тварини не мають бути об’єктами експлуатації, навіть якщо це відбувається «під наглядом» або у межах встановлених правил. У цій статті ми розглянемо, як кінематограф використовував тварин впродовж своєї історії, які існують сучасні альтернативи та як кожен і кожна з нас може сприяти змінам у цій сфері.
ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ
Використання тварин у кіно розпочалося ще з перших днів кінематографа.
У німому фільмі «Трюковий осел» (1903), наприклад, тварин змушували виконувати неприродні трюки, часто в умовах, які викликали стрес та страждання. Подібні зйомки могли включати використання болючих методів дресування, створення небезпечних ситуацій або примус до тривалих фізичних навантажень. Фактично, циркові практики перенесли на екран, де вони стали звичною частиною процесу для багатьох ранніх кіновиробників.
Такі практики мали для тварин тяжкі наслідки: від тривалих психологічних розладів до фізичних травм та навіть смерті. Після завершення зйомок їхня доля залишалася невизначеною — одних повертали до попередніх умов (зоопарків, цирків, ферм), інших залишали травмованими, а дехто навіть піддавався евтаназії через неможливість продовжувати «роботу». Більше про умови утримання тварин в зоопарках та цирках ти можеш дізнатись на нашому безкоштовному курсі «Веган-експрес».
Наприклад, під час зйомок фільму «Бен-Гур» (1925) для сцени перегонів побудували масштабні декорації, однак нерівний трек став смертельною пасткою для коней. Унаслідок зйомок загинули щонайменше сто тварин, що зробило ці перегони одним із найжорстокіших випадків експлуатації тварин у кіно.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТВАРИН У СУЧАСНОМУ КІНО
Хоча сучасне кіно поступово переходить до використання CGI (комп'ютерної графіки) та аніматроніки, випадки жорстокого поводження з тваринами на знімальних майданчиках досі трапляються. Навіть культові стрічки, які стали класикою, нерідко приховують трагедії, які коштували життя багатьом тваринам.
The Hobbit
Зйомки трилогії «Гобіт» опинилися в центрі скандалу через звинувачення у загибелі до 27 тварин, які брали участь у виробництві. На ранчо поблизу Веллінгтона, де утримували тварин, за словами доглядачів, були небезпечні умови: урвища, ями та зламані паркани, що спричинило фатальні інциденти. Серед постраждалих був поні на ім’я Рейнбоу, якого довелося приспати через травму хребта, а також інші коні, кози, вівці та понад десяток курей.
Представники компанії Пітера Джексона визнали загибель тварин, наголосивши, що частини випадків можна було уникнути, й пообіцяли поліпшити умови, залучивши Американську асоціацію захисту тварин. Однак організація PETA гостро розкритикувала використання живих тварин замість спецефектів, закликавши до протестів на прем'єрах фільму.
Носферату
У готичній драмі Роберта Еґґерса «Носферату», для зйомок якої залучили 5,000 щурів, гостро постає питання експлуатації тварин у кіно. Попри запевнення режисера та знімальної команди щодо забезпечення безпеки й ретельного контролю, використання живих істот як «реквізиту» підкреслює морально застарілий підхід. Такий вибір ігнорує сучасні етичні стандарти та технічні можливості, наприклад, використання комп’ютерної графіки, яка могла б цілком замінити участь тварин.
Історія Лізи
У 2019 році в український прокат вийшов фільм Олександра Жовни «Історія Лізи», створений за підтримки Держкіно та Міністерства культури України. Невдовзі стрічка опинилася в центрі скандалу.
На офіційній сторінці UAnimals у Facebook зоозахисни_ці оприлюднили трейлер, де в одній зі сцен показано потопаючих цуценят. Організація заявила, що ці кадри є реальними, а не графікою, і закликала притягнути творців фільму до відповідальності.
ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ
США
У світі існують різні підходи до регулювання використання тварин у кіно, і, на жаль, більшість із них далекі від досконалості.
Історія зйомок фільму «Джессі Джеймс» (1939), де коня скинули зі скелі, стала однією з найбільш суперечливих і трагічних сторінок в історії кінематографа. Цей випадок викликав масове обурення громадськості, поставивши під загрозу репутацію всієї кіноіндустрії та змусивши її переглянути підходи до використання тварин у зйомках.
Під тиском суспільства і через побоювання щодо урядового втручання студії погодилися на нагляд з боку асоціації American Humane (AHA). Уже в 1940 році була започаткована програма No Animals Were Harmed, яка функціонує й донині. В рамках цієї програми в кінцевих титрах фільмів часто з’являється позначка No animals were harmed («Жодна тварина не постраждала»).
Але що стоїть за цим маркуванням?
Програма спирається на детальні «Рекомендації щодо безпечного використання тварин у медіа». Вони передбачають:
Перевірку сценаріїв;
Консультації на етапі підготовки;
Ретельну інспекцію знімальних локацій;
Постійний контроль представниками програми під час зйомок.
Однак цей сертифікат стосується виключно тих тварин, які фізично присутні на знімальному майданчику. Умови їх утримання, дресури чи транспортування залишаються поза зоною уваги програми.
Хоча такі заходи допомагають знизити ризик прямої шкоди, вони не вирішують ключової етичної проблеми. Використання тварин як інструментів для розваг залишається формою експлуатації. Поліпшення умов не змінює того факту, що тварини не можуть дати згоди на участь у зйомках.
Європа
У Європейському Союзі немає окремої директиви, яка б регулювала використання тварин у кіноіндустрії. Однак загальні принципи гуманного поводження з тваринами закладені в Директиві 2010/63/EU, яка стосується захисту тварин у наукових цілях, та статті 13 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка визнає тварин чутливими істотами. Хоча ці документи не поширюються на сферу розваг, вони задають базові стандарти етичного ставлення до тварин.
Національні закони Німеччині та Франції встановлюють додаткові вимоги, проте єдиного узгодженого підходу на рівні ЄС досі не існує.
У Великій Британії Закон про захист тварин 2006 року (Animal Welfare Act 2006) формує основу для забезпечення добробуту тварин, зокрема забороняє жорстоке поводження та зобов’язує забезпечувати їхні базові потреби. Проте закон не передбачає спеціалізованих норм для кіноіндустрії. Відсутність обов’язкового нагляду за умовами транспортування, утримання чи стресом тварин під час зйомок залишає прогалини в захисті.
Добровільний характер багатьох стандартів лише підсилює ці недоліки.
У країнах Східної Європи, зокрема в Україні, питання експлуатації тварин у кіно лишається недостатньо врегульованим. Хоча стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за жорстоке поводження з тваринами, ці норми рідко поширюються на індустрію кіно, залишаючи можливості для зловживань практично безкарними.
ЗООЗАХИСНІ ІНІЦІАТИВИ
Етичні стандарти покликані вирішити проблему експлуатації тварин у кіно, проте їх дотримання здебільшого залишається добровільним. Наприклад, організація PETA активно виступає за повну заборону використання живих тварин у кінематографі, наголошуючи на перевагах сучасних альтернатив, таких як комп’ютерна графіка (CGI), аніматроніка та інші технології.
На жаль, добровільні стандарти часто ігноруються через бажання зменшити витрати на виробництво. У результаті тварини піддаються стресу, болю або навіть смертельній небезпеці заради зйомки кадрів, які могли б бути створені цифровими засобами без жодного залучення живих істот.
Тварини — це не декор і не інструмент для людських цілей, і кіноіндустрія має відмовитися від практик, що коштують свободи чи добробуту живих істот, створюючи фільми, які поважають права кожної істоти.
АЛЬТЕРНАТИВИ ВИКОРИСТАННЮ ТВАРИН У КІНО
CGI
Сучасні технології довели, що для створення захопливих і реалістичних сцен із тваринами не обов’язково використовувати живих істот. Комп’ютерна графіка (CGI), аніматроніка та інші інноваційні технології стали потужними інструментами, які не тільки захищають життя та добробут тварин, але й відкривають безмежні можливості для творчості.
Це ставить важливе питання: якщо ми можемо створювати реалістичні сцени з динозаврами чи драконами, чому не використовувати ті ж технології для створення тварин, що існують в нашому світі? Адже живих динозаврів чи драконів не існує, але ми віримо в їх реалістичність завдяки технологіям. Фільми, як-от «Парк Юрського періоду» чи «Гра престолів», показують, що CGI та аніматроніка здатні створювати персонажів, які викликають емоції, виглядають переконливо й інтегруються в будь-який сюжет. Якщо ми вже довірили технологіям вигаданих істот, чому б не застосувати їх і до реальних тварин?
CGI дає можливість створювати тварин із дивовижною реалістичністю, вбудовуючи їх у будь-які сцени — від динамічних бойових моментів до емоційно насичених ситуацій. Це особливо цінно у випадках, коли залучення реальних тварин є небезпечним фізично неможливим. Фільми, як «Планета мавп» чи «Книга джунглів», довели, що цифрові тварини не тільки виглядають природно, але й можуть стати центром захоплюючих історій.
Аніматроніка
Аніматроніка, або створення механічних моделей тварин, також є популярною альтернативою використання живих істот. Вона дає можливість режисерам створювати фізично відчутних персонажів, які виглядають майже як справжні. Ці технології часто використовуються у сценах, де потрібна взаємодія з акторами. Водночас, вони дозволяють повторювати сцени стільки разів, скільки потрібно, без будь-якого ризику для добробуту тварин.
Ще одним підходом є використання архівних кадрів або їх поєднання із сучасними візуальними ефектами. Це дозволяє уникати залучення живих тварин, водночас зберігаючи природність і достовірність сцен.
Альтернативи не лише розв'язують етичні питання, а й можуть бути економічно вигіднішими. Створення цифрових тварин або механічних моделей часто обходиться дешевше, ніж тривала робота з живими істотами, з урахуванням витрат на їх утримання, тренування та ветеринарний нагляд.
Перехід до етичних альтернатив є очевидним вибором. Сучасне кіно більше не потребує експлуатації живих істот, щоб залишатися емоційно потужним, видовищним і технічно досконалим. І якщо ми можемо змусити глядача повірити в реалістичність драконів чи динозаврів, то тим більше можемо створювати тварин, які не страждають під час зйомок.
ЯК ВПЛИНУТИ НА КІНОІНДУСТРІЮ?
По-перше, потрібна твоя увага. Як глядач_ка, ти маєш право знати, якою ціною створюється мистецтво. Кожен і кожна з нас може вимагати прозорості від кінокомпаній та підтримувати ті проєкти, які обирають етичні альтернативи. По-друге, важливо активно підтримувати ініціативи щодо законодавчих змін, які заборонять використання тварин у кіно. Прецеденти вже є: у багатьох країнах цирки без тварин стають нормою — чому б не розширити це на інші сфери розваг?
Навіть найсуворіший нагляд не може виправдати експлуатацію тварин. Єдиним справді етичним рішенням є повна заборона використання тварин у кіноіндустрії — лише це може забезпечити їхнє право на життя без експлуатації.
Реєструйся на курс «Веган-експрес» і дізнавайся більше про альтернативи розвагам з тваринами.
Comentários