На носі улюблене багатьма свято весни — Масниця. Проте цьогоріч до нього постало чимало питань, адже багато хто вважає що це російське свято й не має бути у нашому вільному просторі. Тож команда «Кожної Тварини» вирішила дослідити історію походження Масниці та спростувати головні міфи про неї.
ПЕРШІ СВЯТКУВАННЯ
Як саме і коли з’явилось свято достеменно не відомо, проте перші згадки про схожі святкування на території України датуються IV століттям нашої ери. Багато народів Європи знають і святкують Масницю, проте в різних країнах Масниця має різні назви й трохи різні традиції. Таке широке розповсюдження Масниця має через своє стародавнє коріння.
«Масниця має дохристиянське походження. Це свято стоїть на межі весни й зими, тому народ пильно стежив за змінами в погоді та за допомогою обрядів активно закликав весну. За допомогою магії слова та дії люди намагалися вплинути на природу та посилити вегетативні процеси: озеленення та плодючості. Тобто коренем сучасного свята Масниці є дохристиянські звичаї часів, коли люди намагались облаштувати свій календарний рік, орієнтуючись за природними явищами», — пояснює дослідниця, доктор філологічних наук Олеся Наумовська.
В основу Української Масниці лягла ідея перемоги життя над смертю — кінець зими, як мертвого сезону, та початок весни, як відродження природи й життя. Люди збирались на масові гуляння, співали обрядові пісні, наряджались і танцювали, щоб закликати тепло і вигнати холод.
ПОПУЛЯРНІ РОЗВАГИ ТА ЦІКАВІ ОДРЯДИ МАСНИЦІ
За старовинними традиціями Масницю святкували протягом тижня. Причому кожен день був присвячений своєму особливому обряду, що мав глибокий зміст. Тож в приготуваннях до свята були залучені всі — від найменших до найстарших. Перед початком неділі святкувань, родичі й друзі збирались разом, щоб приготувати все необхідне.
В центрі села завжди готували простір для гулянь, де збирались всі селяни й містяни. Посередині цього простору встановлювали солом’яне опудало, яке урочисто спалювали — це символізувало кінець холодної зими та початок довгоочікуваного тепла. Скоморохи (ред. мандрівні співці й актори) й ряджені ходили вулицями, танцювали та співали пісень, залучаючи селян до святкування. Також наші предки полюбляли кататись на санях і організовували кулачні бої.
Окрім танців та співів, на Масний тиждень в Україні були цікаві обряди, які, на жаль, не збереглися. Однією з традицій був Колодій. В перший день Масниці якась із жінок в селі імітувала пологи, буцімто народжуючи Колодія — дерев’яну колоду. Спочатку цю дерев’яну колоду молоді парубки, що не стигли засвататись повинні були тягати з собою по селу, аж поки не засватаються. Проте колода була велика і важка, тому з часом традиція трохи змінилась. Від Колодія можна було відкупитись горілкою чи іншими частуваннями, або заплатити грошима. З часом велика колода трансформувалась у невеликі дерев’яні колодки, які прив’язували стрічками до рук неодружених хлопців й іноді дівчат.
Наступного дня після народження Колодія хрестили, а в середу святкували хрестини. В четвер, вже підрісши, Колодій святкував Масницю, а насвяткувавшись в п’ятницю символічно помирав. Після чого в суботу відбувалась урочиста похоронна процесія, а в неділю Колодія ховали. Все це дійство мало на меті заохотити природу бути більш плодючою, адже дерев’яна колода мала фалічну символіку та асоціювалась із плодючістю.
Та з часом традиції змінювались і колодки вже мали інше значення. Дівчата та хлопці на Масницю почали вішати їх тим, хто був до вподоби, й таким чином висловлювали свої почуття. Можна зробити висновок, що Українські дівчата з давніх віків були вільні у виборі нареченого та сміливо могли виявляти симпатію, не боячись осуду.
На території сучасної України був ще один цікавий обряд, в рамках якого жінки села під час святкування Масниці могли в ігровій формі переймати чоловічі ролі. Олеся Наумовська досліджувала також цей ритуал:
«Масницю, Сиропусний тиждень також називають Бабським, тому що в цей час жінки брали на себе роль чоловіків: переодягалися в їхнє вбрання, ходили в шинок та в гості, їздили на конях. Все це супроводжувалось піснями та жартами, інколи навіть дуже гострими. Парубки також могли бешкетувати. Наприклад, знімали в сусідів ворота».
РАДЯНСЬКИЙ ВПЛИВ
В радянські часи Масниця перетерпіла деяких змін і почала святкуватись на російський манір, витісняючи Українські традиції й змінюючи суть свята. Всупереч тому, що Масниця залишилась святом настання весни, російсько-радянська традиція святкувань була про соціалізацію молодих сімей, а не про залицяння і сватання, як от в Українській традиції. Тож така чудова традиція, як Колодій просто зникла.
Також за Українськими традиціями люди під час Масниці відмовлялись від м’яса і всі частування були з молочних продуктів, так зване «полювання на біле».
Виявляється, що найпопулярнішою стравою Масниці за Українськими традиціями були та мають бути вареники з сиром, молочний кисіль, хліб малай і таке інше. Млинці з’явились на святковому столі разом зі зросійщенням народів під час радянської навали.
ВЕГАНСЬКІ РЕЦЕПТИ НА МАСНИЦЮ
Дуже тішить, що зараз почали відновлювати стародавні Українські традиції й обряди святкування Масниці, адже свято веселе і світле.
Масницю на території України називали ще Сиропусний тиждень, адже під час святкувань їли багато сирних продуктів. Велика кількість молочних страв на масляну пов’язана із тим, що корови в цей період телились і, відповідно, було багато молока.
Тож якщо ти хочеш в цьому році відсвяткувати масницю по вегану, варто закупити багато тофу та рослинного молока, щоб по-українськи організувати святковий стіл.
Запрошуй друзів співати пісень та куштувати веганські вареники з сиром, зустрічаючи настання весни та пробудження природи. Щоб було смачно на всі 100% — ми зібрали перевірені нашою командою веганські рецепти.
ВАРЕНИКИ З ТОФУ ВІД ІНДІ СІНДІ
(на ~12 вареників)
Тісто:
Борошно — 2 чашки
Вода — 2/3 чашки
Рослинна олія — 1 ст.л.
Сіль — 1/2 ч.л.
Солодка начинка:
Тофу — 1/2 пачки (~120 г)
Кокосова олія — 1 ст.л.
Цукор — до смаку
Ванільний екстракт або ванільний цукор — до смаку
Родзинки ~ 2 ст.л. (запарити, просушити серветкою)
Лимонний сік ~ 1 ч. л (за бажанням).
Солона начинка:
Тофу — 1/2 пачки (~120 г)
Рослинна олія — 2-3 ст.л.
Сіль
Часник
Кріп
Петрушка
Чорний перець.
Покрокова інструкція:
Змішай борошно та сіль, додай олію. Далі повільно вводь воду і починай замішувати тісто. Залиш його на пів години.
Для солоної начинки тофу розітри виделкою в мисці. Додай сіль та видави часник туди, перемішай. Змішай з подрібненою зеленню та чорним перцем.
Для солодкої начинки: розітри виделкою тофу з екстрактом ванілі, додай цукор, кокосову олію та родзинки. Ретельно перемішай. За бажанням додай трошки лимонного соку.
Тісто розкатай і за допомогою формочки або склянки виріж кружальця з тіста. Додай всередину начинку та зліпи вареник.
Відвари в окропі вареники. Свіжі ~1-2 хв після того, як вони піднімуться на поверхню води. А заморожені ~3-5 хв.
Подавати можна з рослинним йогуртом, наприклад від крафтового Українського виробника Fermented food.
Відеоверсія рецепта тут
МОЛОЧНИЙ КИСІЛЬ
Цукор — 1/3 чашки
Кукурудзяний крохмаль — 3 ст.л.
Дрібна сіль — 1/8 ч.л.
Соєве або інше твоє улюблене рослинне молоко — 2 чашки
Ваніль — 1 ч.л.
Покрокова інструкція:
У великій каструлі змішай цукор, кукурудзяний крохмаль та сіль. Поступово додай рослинне молоко, постійно помішуючи, щоб уникнути грудочок.
Вари суміш на повільному вогні, постійно помішуючи, до загустіння.
Готуй ще 2-3 хвилини, періодично помішуючи.
Зніми кисіль з вогню і додай ваніль. Дай охолонути протягом 10 хвилин, час від часу помішуючи.
Перелий кисіль в одну велику тарілку або окремі та залиш охолоджуватись в холодильнику на 2-3 години.
ПШОНЯНА МОЛОЧНА КАША
Пшоно — 1 чашка
Мигдалеве або інше рослинне молоко — 1 чашка
Вода — 3 чашки
Кленовий сироп чи інший рідкий підсолоджувач — 2 ст.л. чи до смаку
Ванільний екстракт — 1 ст.л.
Нарізані ягоди чи фрукти, для начинки
Подрібнений мигдаль, для начинки
Покрокова інструкція:
Змішай сире пшоно, мигдалеве молоко та воду в середній каструлі.
Доведи рідину до кипіння. Коли закипить, зменш вогонь до середнього і дай їй варитися 20–25 хвилин, поки пшоно не стане м’яким і готовим, а більшість рідини вбереться. (Якщо воно здається занадто сухим, сміливо додай більше мигдалевого молока для більш кремової текстури).
Додай ваніль і крапельку кленового сиропу та добре перемішуй ще 30 секунд.
Подавай пшоняну кашу, посипану шматочками ягід та подрібненим мигдалем.
СИРНИКИ З ТОФУ ТА ЯБЛУКАМИ
Тофу — 300 г
Яблуко (середнього розміру) — 2 шт.
Банан — 1 шт.
Розпушувач — 1 ч.л.
Олія (наприклад, кокосова) — 2 ст.л.
Борошно — 0,5 чашки
У блендері змішай тофу, банан, розпушувач, олію та борошно.
Яблука поріж на дрібні кубики та додай до тіста.
Сформуй сирники та обсмаж з обох сторін до золотої скоринки.
Подавати варто з рослинною сметаною, наприклад, від Fine Organic.
МАЛАЙ
Борошно — 1 чашка
Кукурудзяне/горохове/пшоняне борошно — 1 чашка
Апельсиновий сік — 1 чашка
Цукор — 1/2 чашки
Рослинна олія — 1/4 чашки
Сода або розпушувач для тіста — 1 ч.л.
Щіпка солі
Покрокова інструкція:
Форму змастити олією і посипати борошном.
Змішай всі сухі інгредієнти та додай рідкі, перемішай та залий у форму.
Випікай в розігрітій духовці за 180° ~30 хв.
За бажання на дно ще можна додати порізані кубиками яблука.
Смачного!
Ще багато традицій потрібно згадати, відновити зв’язок зі своїм корінням, дізнатись про нашу історію. Та ще більше треба змінити на краще, й починати варто з себе. Цікаво дізнатись про те, як можна зменшити свій негативний вплив на планету і звільнити тварин від експлуатації? Записуйся на безплатний онлайн-курс «Веган-експрес» та почни свою історію змін разом з нами. Все найцікавіше в короткій і легкій формі — не занудьгуєш. Веселої Масниці!
Comments