Істина незаперечна. Злість може напасти на неї, невігластво може висміяти її, але врешті-решт, вона все ще є.
Вінстон Черчилль
У цій статті ми розглянемо ключові ідеї книги Клер Манн «Вістопія — біль бути веган_кою у невеганському світі» («Vystopia — the anguish of being vegan in a non-vegan world»). Психологиня та веганка відповідає на питання: як вістопія тригериться в повсякденному житті, як поліпшити психічне здоров’я веганів та веганок, як виявити симптоми вістопії та ефективно спілкуватися з невеган_ами.
Уяви собі світ, який раніше здавався для тебе нормальним, а раптом виявляється жорстоким і страшним місцем. Ти почуваєшся шокован_ою та пригнічен_ою, побачивши приховані грані цієї реальності. Все, що ти вважа_ла правдою, виявилось обманом. У результаті наш світ стає темним місцем, де все прогнило жадібністю, зверхністю, насиллям та егоїзмом.
Звучить жахливо, чи не так?
З іншого боку, уяви собі світ, де планета, тварини та люди, всупереч їхнім відмінностям, живуть разом у мирі та злагоді. Це місце радості, свободи, доброти та співчуття. Прекрасний ідеальний світ, в якому б хотілось жити.
Саме такий контраст може відчувати людина, дізнавшись правду про експлуатацію тварин.
З початком вторгнення окупантів, українці переживають багато стресу та болю за загиблими. Для веган_ок картина світу ще більш безнадійна. Вони гостро переживають насилля як над людьми, так і над мільйонами тварин, які постраждали від війни, та продовжують страждати кожного дня на фермах та бійнях. Веган_и відчувають несправедливість та співчувають всім, і цей біль часом може перешкоджати нормальному життю.
КНИГА КЛЕР МАНН
Щоб допомогти нам всім краще зрозуміти прірву між темрявою та світлом, яку усвідомлюють веган_ки, Клер Манн, письменниця, психологиня та захисниця тварин, ввела новий термін під назвою «vystopia» (вістопія). Багато веган_ок почали звертатись до неї за психологічною підтримкою, і, бувши сама веганкою, вона могла значно краще зрозуміти їх.
У своїй книзі Клер детально описує вплив веганства на психіку, з якими емоційними станами може зіткнутись веган_ка та дає поради як справитись з такими переживаннями. Книга допомагає веган_кам краще зрозуміти себе, відчути що вони не самі, та побороти депресивність у собі, яка заважає бути ефективними активіст_ками. А також вона буде корисна невеган_кам, щоб краще зрозуміти веган_ок-родич_ок, друзів та подруг, або веган_ок загалом.
Багато років досліджуючи ментальні переживання веган_ок, Клер дійшла висновку, що переживання веган_ок є дійсно унікальними та заслуговують окремої назви. Тому вона придумала поняття «вістопія» (від анг. vegan dystopia — веганська антиутопія) на позначення комплексного явища, яке досвідчують веган_ки:
Екзистенційна криза, яку переживають веган_ки, що виникає через усвідомлення, що люди повсюдно, наче в трансі, підтримують антиутопічну жорстокість до тварин у цьому світі.
Усвідомлення жадібності, видової дискримінації та експлуатації тварин у сучасній антиутопії.
ЯК З’ЯВИЛОСЬ ПОНЯТТЯ «ВІСТОПІЯ»
«Коли майже десять років тому я дізналась про масові масштаби жорстокого поводження з тваринами, це було неймовірно сумно та боляче для мене, — розповідає Клер, — протягом останніх кількох років у своїй психологічній практиці я стикаюсь з багатьма веган_ками, які демонструють ідентичні симптоми дистресу та психічної травми. Я зрозуміла, що це ніколи не було належним чином ідентифіковано».
Клер вважає, що її клієнт_ки справедливо травмовані систематичною жорстокістю до тварин і спостерігає нерозуміння та несправедливість до веган_ок у медичній практиці.
«Психотерапевти направляють до мене людей зі словами: «Ця людина має розлад харчової поведінки, розлад саморегулювання або завдає собі шкоди, переглядаючи відеозаписи». А коли та людина приходить до мене, вона нерішуче починає говорити про те, що вона веган_ка.
Уявіть, що відчувають мої пацієнти, коли дізнаються, що і я веганка? Я запевняю їх, що у них немає розладу; вони були на бійні та знають, що відбувається насправді. Звичайно, вони не хочуть це їсти!» — поділилась Клер.
Клер вважає, що ярлик на позначення переживань дає потужний ефект. По-перше, вона хоче підтвердити та валідувати досвід веган_ки. Хоче, щоб веган_ки відчували: «О богине! Це саме те, що я відчуваю!»
Термін «вістопія» вміщує та спрощує неймовірно складні та заплутані шари обману, підтасування, темряви та речей, подібних до трансу в Матриці, які веган_ки досвідчують в цій реальності.
Іноді Клер каже людям:
«Ви думаєте, що збираєтеся поговорити з кимось, хто прийняв червону таблетку, а вони прийняли цілу пляшку синіх».
Клер доводить нам та намагається донести своєю книгою всьому світу, що ті емоції горя, суму та відчаю, які часом відчувають вегани_ки, не є певним патологічним розладом. Насправді це нормальна реакція будь-якої чуйної людини. Суспільство повинне відчувати себе так, коли дізнається всю правду про масштаби жорстокості до тварин у промисловому фермерстві.
ЦІННОСТІ ТА ПЕРЕКОНАННЯ
Більшість невеган_ок їдять курей або корів, але не папуг чи собак, і це лише тому, що вони мають систему переконань стосовно споживання тварин.
Може здатись, що тільки вегетаріан_ки та веган_ки приносять свої цінності за обідній стіл. Як зазначає соціальний психолог доктор Мелані Джой, авторка книги «Чому ми любимо собак, їмо свиней і носимо шкіру корів», кожен «приносить свої переконання та цінності за обідній стіл» — не лише вегани.
Переконання, які допомагають змиритись з тим, що ми споживаємо продукти насилля над тваринами: «це нормально, природно(natural) і необхідно», Мелані Джой називає їх «трьома Н-виправданнями».
Мелані Джой вважає, що: «Якщо їсти тварин не є необхідністю, а так і є для багатьох людей у сучасному світі, тоді це вибір, а вибір завжди випливає з переконань». Ми розповідали раніше про систему переконань, яка нормалізує поїдання тварин і яку Мелані Джой назвала «карнізм».
ІДЕОЛОГІЯ ЧИ СПІВЧУТТЯ?
Часом люди можуть сприймати веганство як фанатичний спосіб життя, ідеологію, яку вегани намагаються нав’язати всім. Але, як каже авторка «The Joyful Vegan» Колін Патрік-Гудро (Colleen Patrick-Goudreau) «те, що ідею поділяють багато, ще не означає, що вона не є ідеологією або що її прихильники не є фанатиками. Єдина причина, чому ірраціональна прихильність невеганів до м’яса, молочних продуктів і яєць не вважається фанатичною, полягає в тому, що вона відображає статус-кво».
Веганство сильно відрізняється від будь-якої ідеології. Те, що веган_ки намагаються відкрити людям очі на страждання та смерть тварин, є розвіюванням ілюзій та звільненням від панівної системи переконань, яка нормалізує насилля над тваринами.
Як каже активіст із захисту прав тварин та автор книги «30 non-vegan excuses» Ед Вінтерс:
«Веганство це не щось, що ми даємо людям, а те, що вони відкривають в собі. Адже переважна більшість людей не бажають тваринам страждань. Це скоріше виключення, що люди отримують задоволення від того що тварина страждає».
Згідно зі статистикою переважна більшість хоче, щоб тварини жили щасливо і були вбиті «гуманно». Однак усвідомити оксюморон «гуманного вбивства» та суперечливість бажань їсти м'ясо і не завдавати страждань тваринам, більшості людей щось заважає.
ПАРАДОКС М’ЯСА
Як так вийшло, що ми справді не хочемо бачити страждання тварин, але, щороку розводимо 70 мільярдів з них лише для того, щоб убити? Як ми можемо відчувати одне, але діяти протилежно?
Психологи, які вивчають це явище, назвали його «парадоксом м’яса», феноменом, за яким «люди піклуються про тварин і не хочуть, щоб їм завдавали шкоди, але дотримуються дієти, яка вимагає, щоб їх убивали».
Відповідно до теорії когнітивного дисонансу, коли ми стикаємося з конфліктом, де наші дії не відповідають нашій етиці, ми схильні обирати один із двох шляхів:
Ми змінюємо свою поведінку, щоб узгодити її з нашими переконаннями;
Ми змінюємо свої переконання, щоб узгодити їх з нашою поведінкою.
І частіше обирається саме другий варіант, як простіший ментально та практично.
Дослідження виявили, що те, як ми сприймаємо тварин, тісно пов’язане з нашою здатністю їх їсти; наприклад, згідно з дослідниками психології споживання м’яса, «їсти тварин морально неприємно, коли тварини сприймаються як гідні моральної уваги. Чим більше моральної турботи ми відчуваємо до створіння, тим аморальнішим стає завдавати їй шкоду».
Отже, щоб приспати когнітивний дисонанс, люди змінюють своє сприйняття тварин. Наприклад, відносячи певні види тварин до категорії «їжа». Так з'являються евфемізми й замість «м'яса дитини корови» говорять «телятина», що дозволяє не звертати увагу на те, що за ярликом — живе створіння, яке відчуває біль та емоції, хоче жити й не хоче страждати, що зменшує наше співчуття до створіння.
СИМПТОМИ ВІСТОПІЇ
Бути веган_кою у невеганському світі означає часто відчувати психічний біль. Адже біль веган_ки через відкриття правди посилюється тим, що цей біль не розуміють та не розділяють ті люди, яким веган_ки також намагаються відкрити очі. Клер Манн розповідає, що веган_ки, з якими вона спілкувалась, повідомляли про:
розчарування;
горе;
безсилість;
внутрішній дисонанс про доброту близьких людей;
мізантропія;
психологічний біль;
депресія;
ангедонія (нездатність насолоджуватись життям);
тривога;
гнів;
нерозуміння та відсутність підтримки від оточення;
самотність;
провина, що вони раніше споживали ПТП (продукти тваринного походження);
провина, що вони не роблять достатньо, щоб захистити тварин;
відчай, що вони ніколи не побачать веганський світ.
Іноді симптоми бували ще важчими — суїцидальні думки, вживання препаратів, заподіювання собі шкоди, ПТСР. Варто зазначити, що якщо ти впізнаєш у собі багато симптомів з цього списку, і відчуваєш, що допомогти сам_ій собі не дуже вдається, важливо звертатись до психотерапії, і, за потреби, до психіатрії. Шукати підтримки та допомоги — це нормально та мудро.
Відмовитись від навмисного невігластва означає обрати тягар знання. Веган_ки ніколи не приймуть і не будуть нейтральними до того, що відбувається з тваринами за зачиненими дверима, але ми можемо знайти вихід із нашої тривоги, горя, ізоляції та відчаю. Це необхідно, якщо ми хочемо змінити становище тварин і зробити все, що в наших силах, для створення більш співчутливого світу для тварин, людей і навколишнього середовища.
Щоб веган_кам вижити у невеганському світі, буде корисним створити відчуття стабільності, приналежності та зв’язку з однодумцями. Дуже важливо спілкуватись з людьми, які справді тебе розуміють, і шукати зцілення власного болю, щоб уникнути хронізації депресії.
ЯК ПОКРАЩИТИ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВЕГАНУ ЧИ ВЕГАНЦІ?
Тягар знання важкий, однак можна знайти сили в собі, щоб його витримати. Якщо знати де черпати ці сили та натхнення, стає значно легше. Ці поради від психологині Клер Манн та від активісток «Кожної Тварини» можуть стати тобі в пригоді:
Шукай веганську спільноту. Коли ми бачимо, що ця спільнота є великою та росте, стає значно легше бути оптимістичним, що колись таки настане веганський світ. Наявність людей поряд, з якими ти можеш поділитися своїми почуттями та отримати поради, значною мірою допоможе справлятись з життєвими труднощами. Інвестуй у стосунки, знаючи, що люди також потребують твоєї підтримки;
Вибирайся з песимізму. Песимізм деструктивний для психіки й тільки підживлює депресивність. Коли він стає звичкою, розуму важко дивитись на світ інакше, все сприймається вивченим способом через протоптаний нейронний шлях. Найкращий світогляд — це реалізм, коли ти бачиш все як є, і робиш кроки для покращення світу. Бачити світ у більш збалансованому світлі — це також звичка, яку можна цілеспрямовано розвинути;
Піклуйся про себе. Щоб стати найкращою версією себе та потужним голосом тварин, потрібно бути здоров_ою та енергійн_ою. Фундаментом хорошого самопочуття є здорове збалансоване харчування і спорт або активний відпочинок. Це напряму впливає на настрій, продукуючи гормони щастя. Важливо бути другом чи подругою собі та підтримкою. Так ти станеш натхненням та прикладом для наслідування;
Додавай позитиву у своє життя, шукаючи хороші новини також. Зараз веганство поширюється в усьому світі. У супермаркетах з’являються нові веганські продукти, у ресторанах — веганські опції. Продовжує виходити величезна кількість веганських документальних фільмів. З’являється все більше знаменитостей, які дотримуються веганства, й тих, хто виступає проти жорстокості. Ми справді є свідками зростання обізнаності про веганство та розвитку найбільшого у світі руху за соціальну справедливість у наш час;
Пробачай себе. Ми легко співчуваємо тваринам, які страждають. А тепер направляй це співчуття ще й до людей та до себе, щоб воно було повним та включало всіх. Співчуваючи собі, ти зможеш уникнути пастки злості на себе, яка є також причиною невротичної депресії;
Медитуй. Є безліч видів медитації, і немає чітких правил. Це може бути просто нічогонеробіння, що дозволяє психіці заспокоїтись і перестати тривожитись. Це може бути медитація вдячності, зосередження на диханні, глибоке роздумування над тим, що сталось останнім часом. Також є медитація спостерігання — коли ти, як мудрець на березі річки, помічаєш та відпускаєш свої думки та емоції. Клер Манн пропонує такий спосіб медитувати: візуалізуй та спробуй відчути, як це жити у позитивному та веганському світі, який ти хоті_ла б створити, так, ніби він є вже зараз. Дослідження показують, що те, на чому ти концентруєшся, те й створюєш;
Пробачай людям. Якщо є ненависть, то вона шкодить лише тобі й нічого не змінює у світі. Варто пам’ятати, що всі ми несемо частину відповідальності за спільну проблему, частина належить також на системі, яка поколіннями вибудовувалась соціумом. І протидіяти цій системі не всім вдається легко. Пробачаючи та співчуваючи людям, ти зможеш встановити з ними позитивний зв’язок та надихнути їх розглянути веганство;
Старайся бути приязн_ою. Щоб якомога більше людей прислухались до тебе та створювали гарне враження про веган_ок, нам потрібно бути привітними та добрими до людей. Коли ти уникаєш засудження інших, вони з більшою ймовірністю прислухаються, оскільки відчуватимуть, що ти піклуєшся про їхні інтереси також;
Оберігай свій спокій. Уважно проаналізуй те, що викликає стрес у твоєму житті, і спробуй визначити чого можна уникнути, щоб отримати більше спокою. Уникай негативу та не перевантажуй свій графік. Скористайся силою казати «ні» та встанови здорові межі. Занурюйся в заспокійливі заняття, такі як йога або техніки релаксації, і регулярно повертайся до спокійного стану, особливо після інтенсивної роботи;
Навчайся. Наявність у твоєму розпорядженні перевірених фактів додасть авторитетної ваги твоїм дискусіям з невеган_ками, які часто запитують про докази. З часом ти накопичиш знання та вдосконалиш свої навички спілкування, і будеш рад_а запитанням про веганство, та впевнен_а в собі, що зможеш обґрунтувати свою точку зору надійною та потужною інформацією.
Все починається з нас, на індивідуальному рівні. Те, як ми поводимося, служить моделлю лідерства, подає приклад іншим і відображає наше бачення світу. Тому так важливо прагнути бути найкращою версією самих себе та прагнути самовдосконалення. Ми можемо допомогти собі, та можемо стати голосом тварин, їхніми адвокат_ками, і змінювати світ на краще для багатьох живих істот, але для цього потрібно піклуватись про свій ментальний та фізичний стан.
Діліться зі своїми друзями, подругами та рідними нашим безплатним курсом «Веган-експрес» та книгою Клер Манн, практикуйте медитацію та відпочинок на природі, звертайтесь за підтримкою до терапії, якщо відчуваєте в цьому потребу, і не втрачайте віри, що майбутнє буде веганським!
Comments