У попередньому матеріалі ми відповіли на питання «чи відчувають біль комахи?». Сьогодні розглянемо не менш розповсюджений міт, що нібито рослини теж відчувають біль. Шеф-кухар Євген Клопотенко в одному з інтерв’ю зауважив: «Вбивати буряк — погана тєма!» Пояснень в стилі: «Рослини не можуть відчувати болю, оскільки не мають центральної нервової системи та мозку» не завжди достатньо, аби переконати скептиків. Бо «ти ж не буряк, тому не можеш знати!» За допомогою наукових досліджень ми поставимо остаточну крапку в нескінченних дискусіях.
P.S. під час підготовки цього тексту жоден буряк не постраждав.
ЩО ТАКЕ БІЛЬ?
Біль — це неприємне фізичне відчуття, що спричинене травмою чи хворобою. Люди, тварини на інші живі істоти здатні сприймати біль через сенсорні нервові клітини, які також обробляють наш дотик, нюх, зір, смак і слух. Рецептори болю, що присутні в більшості тканин тіла, реагують на шкідливі або потенційно шкідливі стимули.
Ці стимули передають повідомлення через нервові клітини до головного та спинного мозку. У випадку, якщо мозок «зчитує» повідомлення як загрозу, він створює відчуття болю, щоб спрямувати увагу на цю частину тіла, аби «пом’якшити» небезпеку.
Приміром, якщо ти вдаришся мізинцем об ніжку ліжка, то зв’язок створить стимул, який надсилається через нервові клітини до мозку, що «ухвалює» рішення про те, що ти відчув_ла біль у мізинці. Надалі ти будеш уникати таких ризикових дій і не будеш торкатися пальця, який болить, що дасть йому змогу швидше загоїтися.
Варто наголосити, що біль — не лише фізична реакція, а суб’єктивна емоція. Завдяки цьому тварини також можуть відчувати складні емоції, такі як біль, страх, гнів чи смуток. Коли у корови забирають теля одразу після народження, вона може переживати такий самий емоційний біль, як і мати, в якої забрали немовля.
ЩО «ВІДЧУВАЮТЬ» РОСЛИНИ?
Рослини — живі організми найрізноманітніших форм: кущі, дерева, трави, мохи та папороті.
У природі існує близько 400 тисяч видів рослин, яких з кожним днем стає все більше завдяки науковим відкриттям. 80% біомаси Землі — це рослини.
Ми завдячуємо їм своїм існуванням, адже вони надають нам притулок, забезпечують чистим повітрям та створюють красу довкола нас. Водночас ми вживаємо рослини в їжу, вирубуємо ліси для будівництва, та й взагалі не завжди турбуємося про їхні «почуття». А чи варто?
Попри те, що немає наукового підґрунтя стверджувати зі 100% впевненістю, що рослини відчувають біль, розберімо дослідження з цієї теми й дізнаймося, що ж взагалі можуть «відчувати» рослини.
Рослини «кричать» під час стресу
У грудні 2019 року дослідники встановили, що рослини видають пронизливі звуки коли відчувають загрозу.
Протягом певного часу науковці записували звукові хвилі рослин (на ультразвукові мікрофони) тютюну та помідорів у трьох станах: сухому, зрізаному та нормальному.
Згідно з результатами, рослини починали випромінювати ультразвук від 20 до 100 кілогерців, коли ті перебували в стані стресу — були зрізані або висихали.
Ці результати змушують задуматися над тим, що рослини можуть мати «почуття», оскільки справді «кричать» під час стресу.
Рослини «відчувають» коли їх їдять
У 2014 році дослідники встановили, що рослини збільшують свою хімічну реакцію на вібрацію листя, викликану жуванням гусениці.
Під час експерименту гусениць розмістили на рослинах із назвою Arabidopsis, а тоді використали лазери з відбивальними матеріалами, щоб виміряти рух листя як реакцію на жування гусениці. Одній групі рослин транслювали записи вібрацій, де живляться гусениці, іншій групі відтворювали тишу.
Таким чином було встановлено, що рослини, які слухали звуки вібрацій під час жування, продукували більше гірчичного масла, яке не до вподоби комахам. Так рослини «вмикали» захисний механізм під час виявлення загрози.
Рослини можуть спілкуватися одне з одним
1983-го року вийшла друком стаття, в якій дослідники встановили ознаки спілкування між кленами, що реагували на навмисне зрізання листя.
Через 52 години після видалення 7% площі листя шляхом розривання, серед групи саджанців клену було виявлено збільшення показників фенольних сполук та синтезу. Відтак науковці апелювали до того, що рослини можуть виділяти хімічні речовини як форму спілкування задля попередження інших рослин про загрозу, тобто як реакцію на біль. Ця стаття спровокувала багато дискусій та суперечок, бо ранні дослідження не можна було відтворити.
Пізніше у статті 2014 року «Нестабільна комунікація між рослинами, що впливає на травоїдність: метааналіз» зазначалося, що науковці знайшли 48 добре відтворених досліджень від 1983 року. Метааналіз підтримав загальну гіпотезу про те, що резистентність зростає для осіб з пошкодженими сусідами.
Однак, як і вагома кількість інших досліджень, у висновку дослідники заявили, що для узгодженості результатів необхідні провести додаткові тести з поправкою на змінні середовища. Адже всі вищезгадані дослідження проводили у лабораторії, а не в природі, що може бути фактором при аналізі зв’язків між рослинами.
Ще одним аргументом проти цієї теорії є те, що в спілкуванні між рослинами була відсутня взаємність. Тобто, під час атаки травоїдних тварин, рослина випромінювала повідомлення іншим, але немає доказів того, що інші рослини спілкувалися з випромінювачем. Це свідчить, що реакція випромінювача — повідомлення чи трансляція попередження, а не «крик про допомогу».
І ЩО?
Попри вібрацію, попереджувальні сигнали чи в прямому сенсі цього слова «крик», нам конче необхідно ще багато чого дізнатися про світ рослин. Ці приклади демонструють, що рослини здатні реагувати на загрозу, але зовсім інша справа — наділяти їх інтелектом. Адже, біль — це відчуття, яке охоплює ґрунтовний зв'язок між подразниками, рецепторами, клітинами та центральною нервовою системою. Тварини здатні відчувати біль, оскільки сприймають його свідомо. Головний та спинний мозки змушують нас усвідомлювати біль, що, своєю чергою, є суб’єктивною реакцією, яка заснована на складних емоціях. Приклади виділення рослинами хімічних речовин та звуків без обробки центральною нервовою системою, є реакцією стимулу. Це схоже на ситуації, коли рослини реагують на подразники від води, сонця чи ґрунту. Такі стимули можна порівняти з технологіями: згадай, як реагує дверний дзвінок, коли ти натискаєш на кнопку, або як блимає твій телефон, коли сідає батарейка. Це не емоції, оброблені інтелектом, а відповіді на подразники.
ЧИ ВІДЧУВАЮТЬ РОСЛИНИ БІЛЬ?
В науковій спільноті досі немає одностайної думки про те, чи відчувають рослини біль в тому розумінні, яке ми в це вкладаємо.
Однак професорка біології Елізабет Ван Волкенбург пояснює, що всі живі організми сприймають і реагують на болючі дотики, але рослини не сприймають і не «відчувають» біль так само як тварини, оскільки у них немає нервової системи та мозку.
Справді, один із методів вимірювання болю — дослідження механічного реагування організму на подразники навколишнього середовища, однак воно не охоплює поняття, яке ми зазвичай розуміємо під болем. Важко зрозуміти, як рослина може відчути біль, якщо не має мозку та нервів.
Крім того, рослини не мають больових рецепторів, що означає, що вони не можуть відчувати біль, так само як люди чи тварини. Проте не можна дати остаточного висновку, покладаючись лише на цю деталь. Адже науковій спільності відомі фантомні болі у кінцівках, навіть за відсутності больових рецепторів. Наприклад, після ампутації кінцівки. На думку дослідниці Рейчел Зоффнесс, феномен фантомного болю в кінцівках говорить про те, що навіть попри важливість рецепторів у передачі болю з різних частин тіла, зрештою біль утворюється у мозку:
«Біль обробляється багатьма частинами мозку», — написала Зоффнесс у статті Psychology Today за 2019 рік, — зокрема в лімбічній системі, яка відома як «центр емоцій вашого мозку».
Як ми вже зазначали, біль — це індивідуальний досвід людини, яка переживає та відчуває біль. У цій суб’єктивності науковцям складно точно описати, задокументувати та вимірити цей досвід. Попри це, вчені не заперечують факт його існування, а власний звіт є одним з основних способів оцінити біль. Висновок науковців полягає в тому, що оскільки у рослин відсутні нервова система та мозок — вони не можуть констатувати, що рослини й справді відчувають біль. Тобто анатомічно рослини не здатні відчувати біль.
+1 АРГУМЕНТ
Навіть якщо припустити той факт, що колись вчені зможуть встановити та довести те, що рослини відчувають біль, так само як і тварини, то використання цього аргументу як виправдання споживання тварин в їжу не є логічним. Адже для отримання м'яса, молока та яєць потрібна неабияка кількість тих самих рослин, для того, щоб відгодувати тварин.
Розраховано, що «на кожен 1 кг виробленого високоякісного тваринного білка фермерським тваринам згодовують близько 6 кг рослинного білка» — про це свідчить дослідження «Стійкість м’ясних і рослинних дієт і навколишнього середовища».
Згідно зі статистикою, набагато більше рослин вбивають, щоб нагодувати тварину, щоб потім вбити та з’їсти, аніж коли споживають рослини в їжу напряму. 98% врожаю сої, вирощеної в США, використовується для відгодівлі сільськогосподарських тварин.
ЩО МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ?
Рослини мають зовсім інші рівні існування на відміну від людей і тварин. Не можна заперечувати, що існує моральна різниця між рослинами, тваринами та іншими формами життя завдяки фактору відчуття. Немає жодних обґрунтованих доказів, які б доводили, що рослини свідомо реагують на зовнішні подразники, як і немає значних доказів щодо їх можливості відчувати біль чи емоції.
Разом з тим, нелюдські тварини, такі як риби, плазуни, земноводні, птахи, комахи тощо, є розумними, свідомими та мають суб’єктивний досвід, як і люди.
Тварини, на відміну від рослин, можуть відчувати негативні емоції — біль та страждання, чи позитивні — радість і щастя. Саме ти можеш зробити свій внесок в те, щоб тварини відчували більше любові та ніколи не страждали. Реєструйся на наш безплатний 7-дениий курс «Веган-експрес» та дізнавайся більше про те як більше не шкодити тваринам.
Comments