top of page

ЛЮДИНА — ВЕРХІВКА ХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА?

Чи були ми завжди всеїдними? У цьому матеріалі ми розглянемо наше коріння — древніх гомінідів, предків людини розумної та родичів інших сучасних приматів, щоб з'ясувати, чи закладено в нашій природі споживання тварин. Хоча зараз ми створили власний антропоцентричний світ, в якому можна бути ким завгодно, колись ми еволюціонували як всеїдні тварини.



ЩО ТАКЕ ХАРЧОВИЙ ЛАНЦЮГ


Харчовий ланцюг визначає послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця слугує джерелом енергії для рослин, що слугують їжею рослиноїдним, які своєю чергою слугують їжею для хижаків.


Крім рослиноїдних та хижаків є також всеїдні, здатні споживати як рослин, так і тварин. Цей природний порядок необхідний, щоб життя продовжувало своє існування та екосистема залишалась збалансованою.


Те, що людина робить з фермерськими тваринами, не є харчовим ланцюгом і аж ніяк не збалансовує екосистему. Тваринництво навпаки є головною причиною руйнування природних харчових ланцюгів. Жодна інша тварина не створює кліток, штучно запліднює мільйони матерів, відбирає в них дітей, забирає молоко призначене для дітей, та зрештою відправляє їх всіх на бійню. В цій поведінці людей немає нічого природного чи гуманного. І це не є закладеним у нашій біологічній будові тіла.


Кожен з типів харчування визначає тілобудову істоти. Ось докази того, що наше місце в харчовому ланцюгу — це всеїдство (скоріше його плодоїдний тип), а не м’ясоїдство:

  • Кольоровий зір

Ми бачимо такі ж кольори, як наші найближчі родичі — горили та шимпанзе. Це допомагає нам визначати достиглість плодів та помічати хижаків.

  • Кількість смакових цибулин

Ми розрізняємо солодкий смак, який зустрічається у вуглеводних рослинах, а не плоті тварин. Хижаки не здатні відчувати солодкість та часто інші смаки.

  • Довжина кишківника

Наш кишківник має середню довжину — не такий короткий як у хижаків, та не такий довгий та багатокамерний як у травоїдних.

  • Зуби, будова щелепи

Наші ікла малі та тупі, у порівнянні з хижими, що мають великі ікла, які здатні розривати м’ясо. Щелепи м’ясоїдних тварин рухаються лише вгору-вниз, тому їм доводиться відривати шматки м’яса й ковтати їх цілком. Люди та інші рослиноїдні тварини можуть рухати щелепами вгору-вниз і з боку в бік, що дозволяє їм подрібнювати фрукти та овочі своїми молярами (задні кутні зуби). Як і зуби інших рослиноїдних тварин, моляри людини плоскі для подрібнення волокнистої рослинної їжі.

  • Руки

У людей короткі, плоскі та м’які нігті, у порівнянні з небезпечними пазурями хижих тварин. Наші пальці ідеально підходять для зривання та чищення фруктів, а не шматування плоті.


Ця тема є дискусійною, і викликає запеклі суперечки. Однак навіть не маючи наукових знань про тілобудову тварин і людей, очевидно, що в нас значно більше спільного з приматами, ніж з, скажімо, котячими. Тому раціон наших найближчих родичів — рослини та плоди — також найближчий нам.


Простий спосіб впевнитись, що поїдання тварин не закладено природою у нас, це уявити мертву тварину — чи викликає апетит її вигляд та запах? Та навіть шматок сирого м’яса — чи смачне воно та, чи приємний запах крові? Простий експеримент з дитиною: що обере вона з’їсти — кролика чи яблуко, також показує, що в наших генах немає хижацтва.



ЩО ЇЛИ НАШІ ПРЕДКИ?


Спочатку люди здобували собі харчі полюванням, збиральництвом та рибальством. Однак легко переоцінити наскільки великою була пропорція м’яса тварин у такому раціоні. Зараз на планеті ще залишились невеликі племена, і цілорічні спостереження за ними підтверджують, що мисливці-збирачі часто не мають успіху в полюванні. Африканські бушмени Хадза (Hadza) та Кунг (Kung), наприклад, не можуть добути м’яса більш ніж у половині випадків, коли вони вирушають із луком і стрілами. Це свідчить про те, що нашим предкам, які не мали цієї зброї, було ще важче.


Є фактори сучасності, що можуть погіршувати успішність полювання аборигенів: скорочення популяцій диких тварин та зменшення територій природних середовищ проживання, що відбувається внаслідок великомасштабного тваринництва. Однак полювання ніколи не було простим, тому що кожний дикий звір прагне вижити, і якщо він все ще живий, це означає, що еволюційно він дуже добре адаптований до уникання та втечі від хижаків.


«Усі думають, що ти блукаєш у савані, і всюди є антилопи, які чекають, поки ти їх вдариш по голові», — каже палеоантропологиня Елісон Брукс з Університету Джорджа Вашингтона, експертка з Добе Кунг (Dobe Kung) із Ботсвани. Ніхто з сучасних племен не їсть м’ясо так часто, за винятком Арктики, де інуїти та інші групи традиційно отримують 99% своїх калорій з тюленів, нарвалів і риби, тому що виростити рослинну їжу в тих землях неможливо.


Майже 70% калорій плем’я Хадза отримує з рослин. Кунг традиційно покладаються на бульби та горіхи монгонго, пігмеї Ака та Бака басейну річки Конго — ямс, індіанці Цімане та Яномамі Амазонки — плантани (різновид банана) та маніоку (коренеплідна тропічна рослина), австралійські аборигени — горіхову траву та водяні каштани.

Ідея, що ми живемо в тілі людини кам’яного віку у світі фастфуду, викликає захоплення дієтами епохи палеоліту. Популярність цих так званих «дієт» печерної людини або «дієти кам’яного віку» ґрунтується на ідеї, що сучасні люди еволюціонували, щоб харчуватися так, як їли мисливці-збирачі під час палеоліту — період приблизно 2,6 мільйони років тому до початку сільськогосподарської революції — і що наші гени не мали достатньо часу, щоб адаптуватися до вирощеної на полі їжі. Та, як бачимо, навіть в ті часи людство в основному покладалось на рослини, а не вбивство тварин.


Науковий консенсус полягає в тому, що 3 мільйони років тому гомінід Australopithecus africanus харчувався фруктами та листям, як і сучасні шимпанзе. Це означає, що для того, щоб справді харчуватись як печерна людина, потрібно їсти значний відсоток рослинної їжі. Ед Вінтерс розбирає суперечливі погляди відомого сучасного карніста Джордана Пітерсона та наводить докази його неправоти у відео за посиланням.


У новій статті в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS) Барр і Побінер стверджують, що зв’язок між м’ясоїдністю та еволюцією людини може бути менш певним, ніж вважалося раніше. Вони прийшли до висновку, що попередні дослідження допустили помилку упередження вибірки, і насправді Homo erectus не споживав більше тварин, ніж попередники.


Коли з’явилось землеробство, близько 10,000 років тому, кочівний спосіб життя замінився на осілий, харчові запаси дозволили будувати міста, розвивати культуру, а згодом і науку. Тож відмова від полювання була самоочевидно прогресивним кроком.



ЧИ СПОЖИВАННЯ М’ЯСА ЗРОБИЛО НАС ЛЮДЬМИ?


Є багато гіпотез що могло сприяти розвитку мозку людини та дозволило нам створити цивілізацію, в якій ми зараз живемо. Споживання м’яса — лише одна з них. Можливо приготування їжі на вогні мало важливіше значення, адже мозок потребує багато калорій для своєї роботи, а термічно оброблена їжа стає більш калорійною. Наші предки-сироїди не змогли вижити, і зараз на такому раціоні вижити дуже тяжко.

Також є психоделічна гіпотеза: вживання гомінідами особливих грибів на початку своєї еволюції могло сприяти нейрогенезу та швидкому когнітивному розвитку. Ми точно не знаємо, тому не можна стверджувати, що саме полювання та вбивання тварин гарантувало такий розумовий розвиток. Хоча полювання було частиною історії людства, і ймовірно допомогло нам вижити, воно не повинне продовжуватись тепер з багатьох причин.


«Є ідея, що полювання створило нас, і що м’ясо зробило нас людьми», — каже Аманда Генрі, палеобіологиня з Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Лейпцигу. «Відверто кажучи, я думаю, що ця ідея ігнорує половину історії. Вони (ред. сучасні племена) хочуть м'яса, звичайно. Але насправді вони живуть харчуючись рослинною їжею». Щобільше, Аманда Генрі знайшла гранули крохмалю з рослин на викопних зубах і кам’яних знаряддях, що свідчить про те, що люди, можливо, їли зерно, а також бульби протягом принаймні 100,000 років — достатньо довго, щоб розвинути здатність їх засвоювати.


Думка про те, що ми припинили еволюцію в період палеоліту, просто невірна. Наші зуби, щелепи та обличчя стали меншими, а наша ДНК змінилася після винаходу сільського господарства.


«Люди все ще еволюціонують? Так!» — каже генетикиня Сара Тишкофф з Університету Пенсільванії.


Еволюція ніколи не зупиняється, і тепер у нас є можливість змінити напрямок розвитку людства у сторону гуманного способу харчування.



ЯКЩО МИ ВСЕЇДНІ, ЧИ ПОВИННІ МИ ЇСТИ ТВАРИН?


Якщо в нас є можливість робити щось, це не означає що це потрібно робити. Адже аналогічно ми можемо вбивати інших людей, але це неправильно. Ми також можемо харчуватись самими лише цукерками — цього також не варто робити. Можливість не означає правильність, необхідність, чи моральність якогось вчинку.


Оскільки ми всеїдні, ми можемо їсти м’ясо тварин. Однак важливіше інше: те, що ми всеїдні, означає також, що ми можемо НЕ їсти тварин. А якщо ми можемо чогось не робити, та зменшити страждання й біль інших істот — то чому нам це робити? Чому ми продовжуємо фінансувати існування бійнь, якщо ми знаємо, що не хотіли б потрапити туди самі, бо там не відбувається нічого гуманного. Забрати життя, коли істота не хоче цього, неможливо без невимовного страждання.


У нас є достатньо причин не купувати продукти вбивства тварин:

  • Тварини страждають так само як ми

Ми можемо емпатійно відчути, що коли тварина кричить — їй боляче. Ми можемо бачити страх та відчай у її очах. Численні спостереження та дослідження вказують на те, що всі тварини можуть страждати як фізично, так і емоційно, і ці страждання дуже близькі до того, що відчувають люди.

  • Ми хворіємо, коли їмо тварин

Споживання продуктів тваринного походження (ПТП) пов’язано з багатьма ризиками для здоров’я, починаючи з індивідуальних загроз, таких як збільшений ризик розвитку серцево-судинних захворювань та діабету. Та закінчуючи глобальними ризиками появи смертельних пандемій зоонозного походження.

  • Майбутнє планети залежить від веганства

Тваринництво займає 77% земель, використовує 41% води, відповідальне за викиди щонайменше 15% парникових газів у всьому світі. Припинення тваринництва дозволило б зупинити знеліснення, розорювання степів, втрату біорізноманіття, забруднення водойм, повітря та ґрунту.

  • Ми нічого не втрачаємо коли відмовляємось від ПТП

Є альтернативи: безліч українських та світових брендів виготовляють рослинні продукти, що імітують м’ясо, сир, молоко та яйця. Численні стартапи працюють над культивованим м’ясом та продуктами точної ферментації. У нас є все необхідне, щоб перейти на веганство.



 

Наша всеїдність означає, що ми можемо відмовитись від продуктів насилля. Обирай веганство, адже тварини народжуються не для того, щоб страждати заради нашого обіду. Вони, як і ми, народжуються для того, щоб насолоджуватись цим життям, досліджувати світ, та бути щасливими.


На короткому курсі «Веган-експрес» ти дізнаєшся більше про те, через що доводиться проходити тваринам в численних індустріях експлуатації, та знайдеш альтернативи продуктам та корисні довідники веганського способу життя.

217 переглядів

Comments


Хочеш дізнатися більше про веганство? Пройди безплатний 7-денний курс

bottom of page