Багато хто, щойно дізнавшись про веганство, вважає рослинну дієту неприродною. Часто можна почути твердження, що людина є всеїдною або навіть хижаком. Однак сучасні дослідження показують дещо інші висновки.
Як свідчать дані провідних медичних організацій та доводи дієтолога Марка Шпари у наших попередніх матеріалах, веганство не тільки не шкодить здоров’ю, а й може його поліпшити. Більше корисної інформації на тему веганства, від наукових досліджень до практичних порад, ти знайдеш у нашому блозі.
Харчові звички мають тісний зв’язок із мікробіомом людини, який напряму залежить від того, що ми їмо. Це впливає на адаптацію метаболізму до нашої дієти, а від цього — на міцність імунної системи.
У цій статті ми наведемо аргументи, які свідчать, що людина більше травоїдна, ніж хижа чи всеїдна, а також як це впливає на мікробіом, імунітет, метаболізм та загальний стан здоров’я.
НАШ ОРГАНІЗМ НАРОДЖЕНИЙ ДЛЯ РОСЛИННОЇ ЇЖІ
Ми недноразово торкалися цієї теми в нашому блозі. Сучасні дослідження підтверджують, що людина, ймовірно, виникла в Африці, і, як ми зазначали у матеріалі про роль м’яса в еволюції, споживання м’яса колись було необхідністю, а не природною потребою. Також у статті ми вже розглядали фізіологічні пристосування людини до рослинної їжі, зокрема, зір, форму рук і смакові відчуття. Цього разу зосередимо увагу на травленні і його зв’язку з нашою мікрофлорою та метаболізмом.
З’ясувати різницю між травними системами допоможе стаття доктора медицини, лікаря інтенсивної терапії лікарні у Вашингтоні та члена ради директорів Plant-based Prevention Of Disease Мілтон Мілс. Виявляється, що у людини більше спільного з травоїдними тваринами, ніж з хижаками, як коти або сови. Наприклад, у хижаків широкий ротовий отвір і слабо розвинена розвинена лицьова мускулатура, що дозволяє захоплювати велику здобич. Натомість у травоїдних, як і в нас, ці м’язи добре розвинені для пережовування їжі.
Зуби м’ясоїдних тварин гострі й розташовані на відстані, що допомагає розривати їжу, а їхня слина не містить ферментів для перетравлення вуглеводів. У травоїдних — і в нас — зуби розташовані щільно і призначені для подрібнення їжі. Слина рослиноїдних, включаючи людину, містить амілазу — фермент, що починає процес травлення ще в роті.
Що стосується кишківника, у хижаків він короткий, щоб швидко перетравлювати білок і поглинати воду. У травоїдних, натомість, кишківник довший, що дає більше часу для всмоктування поживних речовин і ферментації клітковини. Це підтверджує, що наше травлення більше схоже на травоїдне, оптимізоване для рослинної їжі, яку необхідно ретельно подрібнювати і повільно перетравлювати.
Цей факт підтримує ідею про те, що людина природно пристосована до частого споживання їжі, багатої на клітковину, що підтримує здоров'я кишківника.
А МОЖЕ, ЛЮДИНА ДЕСЬ ПОСЕРЕДИНІ?
Деякі науковці дотримуються точки зору, що людина є всеїдною істотою, здатною споживати як рослинну, так і тваринну їжу. Проте сучасні дослідження не підтверджують чітких фізіологічних доказів всеїдності людини.
Звичайно, людські зуби можуть пережовувати як рослинну, так і тваринну їжу, а шлунок виділяє кислоту, здатну перетравлювати обидва типи продуктів. Однак кислотність нашого шлунку значно слабша, ніж у справжніх хижаків, що ставить під сумнів ефективність перетравлювання сирого м’яса без попередньої термічної обробки.
Історичні зміни клімату та періоди виживання в суворих умовах змусили наших предків споживати м'ясо, однак це було скоріше адаптацією до обставин, а не еволюційною необхідністю. Люди почали готувати їжу для знищення патогенів, що зробило м'ясо безпечнішим для споживання.
Цікаво, що мітохондріальні дослідження показали, що наші предки значну частину своєї еволюції виживали на рослинній дієті, а перехід до м'ясоїдства був вимушеним через брак інших ресурсів.
З появою землеробства близько 10,000 років тому раціон людини значно змінився. Вирощування злаків, овочів і розведення худоби сприяло осілому способу життя та демографічному зростанню. Проте із розвитком харчової промисловості та появою обробленої їжі наш раціон погіршився, що призвело до зростання рівня серцево-судинних захворювань, раку, діабету 2 типу та інших хронічних хвороб.
Крім того, сучасне промислове тваринництво приховує за собою жорстоке поводження з тваринами, які страждають у тісних умовах і піддаються постійному стресу. Це усвідомлення змушує багатьох переглянути свої харчові звички і переходити на веганство.
З огляду на все це, природна рослинна дієта виглядає більш логічним і здоровим вибором, що підтримує не тільки наше здоров’я, а й захищає права тварин.
МЕТАБОЛІЗМ — ДВИГУН, МІКРОФЛОРА — ПАЛИВО
Часто після споживання продуктів тваринного походження (ПТП) ми відчуваємо дискомфорт: їжа застрягає в зубах, виникає печія, здуття, діарея. З нею легше отруїтися або підхопити хворобу. Попри звичку до традиційної дієти, постає питання: наскільки корисні ПТП для нашого організму, якщо він краще пристосований до рослинної їжі?
Мікрофлора кишківника — це цілий мікровсесвіт зі своїми правилами. Вона складається з безлічі мікроорганізмів (бактерій, грибів, вірусів тощо), які живуть у нашому тілі або на його поверхні, зокрема в шлунково-кишковому тракті. Ці мікроорганізми виконують ключові функції: розщеплення харчових продуктів, вироблення вітамінів і захист від патогенів. Кожен з нас має унікальний мікробіом, який формується під впливом дієти, способу життя та навколишнього середовища. Навіть однояйцеві близнюки, попри майже ідентичні гени, мають лише близько 20% спільних мікробів у кишківнику.
Метаболізм — це сукупність хімічних процесів у клітинах, що забезпечують життєдіяльність організму. Він включає розщеплення речовин для отримання енергії та синтез нових компонентів для росту і відновлення клітин. Мікробіом відіграє важливу роль у цьому процесі, допомагаючи ефективно перетравлювати їжу, засвоювати поживні речовини та енергію.
Особливе значення має мікробіота кишківника, яка діє як природний бар'єр проти хвороб. Коли мікробіота збалансована, вона підтримує метаболізм, імунну систему, здоров’я шкіри та порожнини рота.
Формування мікробіому починається ще з народження — через грудне молоко. У подальшому дієта стає головним фактором, який впливає на склад і різноманітність мікробіоти.
Важливо підтримувати баланс між «хорошими» і «поганими» бактеріями. Переважання корисних бактерій допомагає захистити організм від патогенів та запобігти розвитку багатьох захворювань, таких як астма, ожиріння, діабет і атопічний дерматит.
ВЕГАНСТВО ВПЛИВАЄ НА МІКРОБІОМ
Якість мікробіоти визначається тим, що ми споживаємо, і відповідно, як це впливає на корисні бактерії та те, що вони виробляють.
Дослідження, опубліковане в Diabetes & Metabolism, демонструє, що рослинна дієта позитивно впливає на метаболізм, а також на роботу печінки й нирок.
Вчені з Університету Пердью (штат Індіана) порівняли мікробіом веганів та людей, які споживають продукти тваринного походження. Виявилось, що мікробіота веганів багатша і сприяє кращій роботі метаболізму.
Рослинна їжа є джерелом біоактивних сполук, таких як антиоксиданти та поліфеноли, які мають протизапальні, протиракові та антиоксидантні властивості. Наприклад, флавоноїди, лігніни, стильбени та фенольні кислоти сприяють уповільненню старіння, а також запобігають розвитку раку та інфекційних захворювань.
Багато рослинних продуктів, як-от соя, журавлина, баклажани, виноград, зерна коноплі, кіноа та сорго, є багатими на поліфеноли. Флаваноли, що містяться в какао, зокрема, сприяють оксигенації кори головного мозку, покращуючи когнітивні функції та знижуючи ризик розвитку хвороб, таких як Альцгеймер.
Жирні кислоти, пептиди, поліфеноли, олігосахариди та вітаміни, присутні в рослинній дієті, також позитивно впливають на роботу серцево-судинної системи, зокрема, регулюють кров'яний тиск.
Дослідники також відзначають здатність поліфенолів перешкоджати розвитку метастазів і підсилювати ефективність хіміо- та радіотерапії.
Наприклад, баклажани містять фенольні сполуки, які можуть знижувати ризик онкологічних захворювань, а соланін у їхньому складі має профілактичну дію проти раку легенів. Чорна смородина, багата антоціанами, допомагає в профілактиці діабету. Такі продукти, як цибуля з червоною шкіркою та фіолетовий баклажан, також містять сполуки з антидіабетичними властивостями.
Автори матеріалу дійшли висновку, що переваги рослинного харчування полягають не лише в низькій калорійності, але й у корисних біоактивних сполуках, які покращують контроль глікемії, знижують запальні процеси та оптимізують метаболізм нейромедіаторів.
Інше дослідження з Університету Колорадо підкреслює зв'язок між мікробіотою, травленням і метаболізмом, стверджуючи, що кишкові мікроорганізми відіграють важливу роль у розвитку ожиріння. Виявляється, що бактерії, які потрапляють в організм з їжею, можуть сприяти формуванню нашого унікального мікробіому.
Також варто пам’ятати, що антибіотики, рятуючи нас від шкідливих бактерій, одночасно знищують і корисні мікроорганізми. Важливо відновлювати мікробіоту після прийому антибіотиків за допомогою пробіотиків та пребіотиків.
Науковці з Університету Ковенанти у своїй статті наголошують, що безперервні кишкові інфекції та зловживання антибіотиками можуть сприяти розвитку дисбактеріозу і підвищувати ризик раку товстої кишки. Мікробіота кишківника допомагає розщеплювати складні харчові компоненти та захищає від раку, виробляючи бутират — продукт ферментації.
Мікробіота також забезпечує наш організм необхідними вітамінами, які виробляються кишковими бактеріями, зокрема біфідобактеріями та ентеробактеріями. Пробіотики, що містять лактобактерії або біфідобактерії, використовуються навіть для лікування алергічних захворювань.
Зростає кількість досліджень, які пов’язують мікробіоту кишківника з психічним здоров’ям. Наприклад, такі хімічні месенджери, як серотонін і дофамін, частково виробляються завдяки мікробіомам, а їхній дисбаланс може бути пов’язаний з проблемами психічного здоров’я, такими як депресія, тривожність, хвороба Альцгеймера, Паркінсона та аутизм.
Підсумовуючи, багатий мікробіом, що здатен захищати нас від хвороб, формується завдяки споживанню великої кількості рослинної їжі. Наша травна система та мікробіом природно пристосовані до такої їжі, як і в інших травоїдних тварин. Веганський спосіб життя дарує не лише здоровий кишківник та міцний імунітет, але й є етичним вибором. Важливо пам’ятати, що веганство — це передусім захист прав тварин, які щодня страждають через наші звички. Ставай веган_кою заради них — проходь безплатний курс «Веган-експрес», де ми зібрали всю необхідну інформацію для легкого переходу.
Comments